Постанова № 30338721, 28.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 р. Справа №801/1235/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі

головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання частково протиправним та скасування припису.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_2;

ОСОБА_2 - представник, довіреність від 02.09.2010 р.

від відповідача - Ігумнов О.І. - представник, довіреність від 02.02.2013 р.

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування п.п. 1.1, 2.1 припису Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим (далі відповідач) від 12.12.2012 р. № 1791. Вимоги мотивовані тим,що відповідачем був порушений порядок проведення перевірок, зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи позивач та його представник наполягали на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2013 р. , представником відповідача надані заперечення на позов, в яких зазначено,що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування припису №1791 від 12.12.2012 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи відкладався для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 21.03.2013 р. зупинено провадження у справі до 28.03.2013 р. для отримання додаткової інформації .

Ухвалою суду від 28.03.2013 р. поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 28.03.2013 р. позивач та його представник наполягали на позовних вимогах , представник відповідача заперечував проти позову з підстав, визначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,на підставі наказу № 533 від 05.12.2012 р. та направлення на перевірку №1697 від 05.12.2012 р. працівниками відповідача була проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря , водних і земельних ресурсів , за результатами якої 06.12.2012 р. був складений акт перевірки. У зазначеному акті зафіксовано встановлення факту користування позивачем надрами при заборі підземних вод із свердловин №№ 3604, 3618, 3608, 3619,3611, 3620, 3684, 3617 без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Після вивчення матеріалів перевірки відповідачем 12.12.2012 р. був виданий припис № 1791, згідно з яким позивач мав у строк до 06.01.2013 р. забезпечити оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під розміщення артезіанських свердловин , розташованих на території Ручіївської сільської ради (свердловин №№ 3604, 3618, 3608, 3619,3611, 3620, 3684, 3617)( п. 1.1.), забезпечити у строк до 12.02.2013 р. отримання спеціального дозволу на користування надрами(п.2.1).

Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно з якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності».

У ст.1 цього Закону зазначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Відповідно до ст. 6 Закону підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити дату складення акта;тип заходу (плановий або позаплановий);вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р., який зареєстрований Мінюстом України 15.01.2009 р. за №18/16034 , затверджений Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ( далі Порядок № 464) , який розроблено в тому числі відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У п.п.3.5,3.6 Порядку № 464 зазначено,що позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Держекоінспекції, яка проводиться в тому числі у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки (п.3.7 Порядку №464).

Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника (п. 3.8 Порядку № 464).

У п. 4.13 Порядку № 464 зазначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ( п.4.22 Порядку № 464).

Судом встановлено , що у зв'язку з отриманням звернення ОСОБА_4 від 08.11.2012 р. , на підставі наказу № 533 від 05.12.2012 р. та направлення на перевірку №1697 від 05.12.2012 р. працівниками відповідача була проведена позапланова перевірка позивача , за результатами якої 06.12 2012 р. був складений акт перевірки, в якому зафіксовані виявлені порушення. Після вивчення матеріалів перевірки відповідачем 12.12.2012 р. був виданий припис № 1791 щодо усунення позивачем виявлених під час проведення позапланової перевірки порушень вимог чинного законодавств.

Вивчивши матеріали справи , приймаючи до уваги наведені вище обставини, суд вважає , що відповідач під час прийняття 12.12.2012 р. припису № 1791 діяв з у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

По суті порушень , яки має усунути позивач, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Судом було встановлено,що позивач 18.04.2008 р. уклав з Ручіївською сільською радою договір концесії, відповідно до якого йому було надано право здійснити поліпшення , керування та використання об'єктів водопостачання та водовідведення Ручіївської сільської ради для задоволення громадських потреб у сфері центрального водопостачання та водовідведення.

У п.п. 2.2.6 цього договору був визначений обов'язок Ручіївської сільської ради щодо забезпечення надання позивачу земельної ділянки в порядку, встановленому ЗК України.

Під час розгляду справи позивачем надані копії договору №03 на право користування землею на умовах оренди, укладеного 24.01.2012 р. з Ручіївською сільською радою, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 5300 кв.м. строком до 31.12.2012 р. для експлуатації свердловин , яки обслуговують водопостачанням населенні пункти території громади, та Рішення 20 сесії 6 скликання Ручіївської сільської ради № 18 від 27.04.2012 р. «Про затвердження договору на право користування землею на умовах оренди №03 від 24.01.2012 р. з гр.ОСОБА_1.».

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України.

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних , міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Право оренди земельної ділянки - це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України ( в редакції , яка діяла на час прийняття рішення та укладення договору оренди) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 ЗК України). Ст. 126 ЗК України( в редакції , яка діяла на час прийняття рішення та укладення договору оренди) передбачає, що право оренди земельної ділянки оформляється договором , який реєструється відповідно до закону .

При вивчені наданої позивачем копії договору №03 на право користування землею на умовах оренди, укладеного 24.01.2012 р. з Ручіївською сільською радою, судом встановлено, що вказаний договір не пройшов державну реєстрацію , в порядку, який існував на час його укладення.

За таких обставин на думку суду знайшов підтвердження факт не здійснення позивачем в повному обсязі процедури оформлення права користування земельною ділянкою , на якою розташовані свердловин №№ 3604, 3618, 3608, 3619,3611, 3620, 3684, 3617.

В силу викладеного матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо протиправності вимог відповідача щодо забезпечення оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під розміщення цих артезіанських свердловин , в наслідок чого відсутні підстави для визнання протиправним та скасування п.1.1 припису відповідача №1791 від 11.12.2012 р.

Порядок надання надр у користування врегульований гл.2 Кодексу України «Про надра» ( далі Кодекс України про надра), ст. 13 якого визначає,що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст.21 Кодексу України про надра).

У ст.23 Кодексу України про надра зазначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Судом встановлено, що позивач, виконуючи умови укладеного 18.04.2008 р. з Ручіївською сільською радою договору концесії, здійснює водопостачання та водовідведення населенню громади з використанням свердловин №№ 3604, 3618, 3608, 3619,3611, 3620, 3684, 3617, отримавши 17.05.2010р. дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРЫ №1036 зі строком дії до 17.05.2015 р.

На запит суду до матеріалів справи залучена відповідь Раздольненського міжрайонного управління водного господарства ( вих.№ 05-07/91 від 27.03.2013 р.), в який зазначено,що відповідно до екземпляру статичної звітності за формою №2-ТП (водгосп) позивач у 2012 р. здійснив забір підземних вод у кількості 127 700 куб. м.

В матеріалах справи відсутні документи , яки спростовують наведені вище відомості щодо кількості забору позивачем у 2012 р. підземних вод.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те,що середньодобовий показник добутої у 2012 р. води кожної свердловини дорівнює 43.6куб. м. , в наслідок чого вимоги відповідача щодо необхідності отримання ним спеціального дозволу на користування надрами не можна визнати такими,що відповідають вимогам чинного законодавства.

Вивчивши наведені вище обставини, суд приходить до висновку,що існують підстави для визнання протиправним та скасуванню п.2.1 Припису відповідача № 1791 від 12.12.2012 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 02.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 118, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п.2.1 припису Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим №1791 від 12.12.2012 р.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,ІК НОМЕР_1 ) 34.41 грн. - судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.