Рішення № 30338057, 01.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Справа № 925/116/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю начальника відділу прокуратури Черкаської області Шестакова С.М., старшого прокурора відділу прокуратури м. Черкаси Музичко Т.М., що мають статус представників позивача, представників відповідача-1 - Любарської Т.А. за довіреністю, відповідача-2 - Тарасюка В.В. за довіреністю, третьої особи-1 - Кукулюк О.П. за довіреністю, третьої особи-2 - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом прокурора Уманського району Черкаської області в інтересах держави до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач-1), суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кришко Світлани Валеріївни (далі - відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області (далі - третя особа-1), Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (далі - третя особа-2) про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Уманського району Черкаської області в статусі позивача в інтересах держави звернувся в господарський суд з позовом до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач-1) і суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кришко Світлани Валеріївни (далі - відповідач-2), в якому просив суд:

визнати недійсним п.п. 5, 6 розпорядження відповідача-1 від 13.09.2012 року № 205/01-02-1 «Про припинення права користування фізичною особою-підприємцем Бурехіним М.М. земельними ділянками та надання їх в оренду Макарчуку В.В. та Кришко С.В. в адміністративних межах Паланської сільської ради»;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.10.2012 року, укладений між відповідачами-1 і 2, зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2012 року за № 712438614007236;

зобов'язати відповідачів-1 і 2 повернути одна одній усе одержане за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.10.2012 року.

В обґрунтування позову прокурор вказав на невідповідність спірних розпорядження та договору вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 55, 56 Закону України «Про землеустрій», ст. 16 Закону України «Про оренду землі», постанові Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» через те, що на передану за спірними розпорядженням і договором відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 земельну ділянку площею 10,7447 га не виготовлявся проект землеустрою щодо її відведення і ця обставина, відповідно до ст.ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, є підставою їх недійсності та повернення усього отриманого за договором.

Ухвалою суду від 04.03.2013 року, за клопотанням відповідача-1 (а.с. 62, 67-69), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області (третя особа-1), Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області (третя особа-2).

В засіданні суду прокурор позов з підстав, викладених в позовній заяві і запереченнях на відзиви відповідачів-1 і 2 (а.с. 93-94, 95), підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідачі-1 і 2, треті особи-1 і 2 подали письмові відзиви (заперечення) на позов відповідно (а.с. 56-57, 78-79, 76-77, 96, 73-74). Із письмових відзивів і пояснень представників відповідачів-1 і 2, третьої особи-1 в засіданнях суду вбачається, що відповідачі-1 і 2 позов не визнали і просили суд в його задоволенні прокурору відмовити з мотивів відсутності в діях відповідачів-1 і 2 порушень законодавства при передачі-прийнятті земельної ділянки в оренду та відсутності порушень інтересів держави при цьому, треті особи-1 і 2 підтримали думку відповідачів.

Третя особа-2 явку свого представника в засідання суду не забезпечила, подала письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представників третьої особи-2 за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи-1, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

28.04.2011 року між фізичною особою-підприємцем Бурехіним М.М., як орендарем, і громадянкою Кришко С.В., як суборендарем, було укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно з яким орендар надав, а суборендар прийняла в строкове до 31.03.2016 року платне користування одну земельну ділянку (кадастровий номер 7124386100:02:001:0050) площею 11,2447 га ріллі із земель запасу Паланської сільської ради, що знаходиться за межами села Паланка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.04.2011 року за № 712430004001342.

26.01.2012 року комісією Уманської райдержадміністрації по вибору, вилученню (викупу) і наданню земельних ділянок, згідно з протоколом № 4-12 її засідання, було розглянуто заяви ФОП Бурехіна М.М., Кришко С.В. і Макарчука В.В. та за результатами їх розгляду було рекомендовано райдержадміністрації розірвати договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 31.03.2011 року з Бурехіним М.М., зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області 27.04.2011 року за № 712430004001338, а звільнені земельні ділянки передати в оренду ФОП Кришко С.В. і Макарчуку В.В. До 01.01.2013 року рекомендовано останнім ріллю перевести в багаторічні насадження (а.с. 26-27).

13.09.2012 року відповідачем-1 - Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області прийнято оспорене розпорядження № 205/01-02-1, яким відповідач-1:

припинив право користування на умовах оренди фізичною особою-підприємцем Бурехіним М.М. двома земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 22,4893 га в тому числі земельна ділянка (кадастровий номер 7124386100:02:002:0003) площею 18,8746 га ріллі із земель запасу та земельна ділянка (кадастровий номер 7124386100:02:001:0002)площею 3,1647 га ріллі із земель запасу Паланської сільської ради за межами села Паланка, в адміністративних межах Паланської сільської ради; розірвав договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 31.03.2011 року з Бурехіним М.М., зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2011 року за № 712430004001338 (пункт 1);

затвердив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 10,7447 га з метою передачі земельної ділянки в оренду Кришко С.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами села Паланка Уманського району Черкаської області, виготовлену Уманським міськрайонним відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (пункт 5);

надав відповідачу-2 - фізичній особі - підприємцю Кришко С.В. в оренду без зміни цільового призначення одну земельну ділянку (кадастровий номер 7124386100:02:001:0050) площею 10,7447 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами села Паланка Уманського району Черкаської області терміном на 49 років (пункт 6).

04.10.2012 року відповідачем-1 - Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем, укладено з відповідачем-2 - фізичною особою - підприємцем Кришко С.В., як орендарем, оспорений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення комісії Уманської райдержадміністрації по вибору, вилученню (викупу) і наданню земельних ділянок від 26.01.2012 року протокол № 4-12, пункту 6 розпорядження Уманської районної державної адміністрації Черкаської області № 205/01-02-1 від 13.09.2012 року, зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове на 49 років платне користування одну земельну ділянку (кадастровий номер 7124386100:02:001:0050) площею 10,7447 га ріллі із земель запасу Паланської сільської ради, що розташована за межами села Паланка Уманського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення. Договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2012 року за № 712438614007236. Згідно з п. 14.2 договору, його невід'ємними частинами є: план земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт приймання-передачі земельної ділянки; план-схема земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки.

Відповідно до акта про передачу та прийом об'єкта оренди від 04.10.2012 року, орендодавець передав орендарю в натурі земельну ділянку площею 10,7447 га. Межі земельної ділянки закріплені 16 межовими знаками довгострокового зберігання, які передані під охорону орендарю.

Технічна документація для складання спірного договору оренди від 04.10.2012 року виготовлена Уманським районним відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в 2012 році, кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 7124386100:02:001:0050) площею 10,7447 га, яка є об'єктом спірного договору оренди землі, виготовлений в 2011 році.

Із рішень Паланської сільської ради від 04.07.2011 року № 11-3/VІ «Про погодження посадки горіхового саду Макарчуку В.В. та Кришко С.В. за межами с. Паланки», від 13.12.2011 року № 18-4/VІ «Про погодження надання в оренду земельних ділянок Макарчуку В.В. та Кришко С.В. за межами с. Паланки», робочого і інвестиційного проектів створення горіхового саду, акта обстеження земельних ділянок від 26.12.2011 року, довідки заступника начальника Уманської ОДПІ Черкаської області від 19.03.2013 року № 3869/17-126 вбачається, що земельна ділянка, яка є об'єктом спірного договору оренди землі, за погодженням Паланської сільської ради використовується відповідачем-2 під вирощування горіхового саду, заборгованості по орендній платі за землю відповідач-2 не має.

Отже, із вищенаведеного вбачається, що на підставі договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 31.03.2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області 27.04.2011 року за № 712430004001338, було передано в оренду Бурехіну М.М. дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 22,4893 га, в тому числі земельна ділянка (кадастровий номер 7124386100:02:002:0003) площею 18,8746 га ріллі та земельна ділянка (кадастровий номер 7124386100:02:001:0002) площею 3,1647 га ріллі із земель запасу Паланської сільської ради, в адміністративних межах Паланської сільської ради за межами села Паланка. 28.04.2011 року, на підставі договорур суборенди земельної ділянки, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області 28.04.2011 року за № 712430004001342, Бурехін М.М. передав у суборенду відповідачу-2 - Кришко С.В. в строкове до 31.03.2016 року платне користування одну земельну ділянку (кадастровий номер 7124386100:02:001:0050) площею 11,2447 га ріллі із земель запасу Паланської сільської ради, що знаходиться за межами села Паланка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цю ж земельну ділянку (кадастровий номер 7124386100:02:001:0050), але з площею 10,7447 га, на підставі оспорених розпорядження і договору оренди, відповідачем-1 надано в строкове на 49 років платне користування відповідачу-2. Для складання договору суборенди від 28.04.2011 року і спірного договору оренди земельної ділянки від 04.10.2012 року Уманським районним відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України виготовлялась технічна документація, розпорядження відповідачем-1 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки відповідачу-2 не приймалось, проект землеустрою щодо її відведення не виготовлявся.

За своїм правовим змістом укладений між відповідачами-1 і 2 оспорений договір є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», правовідносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на період спірних правовідносин, також встановлено, що:

орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6);

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13);

договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14);

статтею 15 визначено обов'язкові істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом;

укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16);

договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 31);

у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34);

до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України (абз. 2 ч. 1 розділу VІІІ Прикінцевих положень).

Земельним кодексом України в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, визначено, що:

до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження) (п. «а» ч. 2 ст. 22);

земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78);

суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (п. «в» ч. 1 ст. 80);

у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, районних державних адміністрацій відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 84);

право користування землею реалізовується, зокрема, через право оренди земельної ділянки (ст. 93 глави 15);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 ст. 116);

районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання (п. «а» ч. 3 ст. 122);

надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 123);

рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ч. 9 ст. 123);

передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124);

до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади (п. 12 розділу «Перехідні положення»).

Відповідно до ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на період дії спірних правовідносин: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; при передачі земельних ділянок у власність чи користування та зміні цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не розробляється.

Відповідно до п. 2.1. «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів N 376 від 18.05.2010 року, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України:

технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;

технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок (частини перша та друга статті 56 Закону України "Про землеустрій") або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (частина третя статті 56 Закону України "Про землеустрій") - при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її меж або цільового призначення при поділі чи об'єднанні земельних ділянок перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що:

місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ч. 3 ст. 1);

на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження (ч. 1 ст. 6);

місцева державна адміністрація, зокрема, при здійснені своїх повноважень, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 21).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За змістом цих нормативних актів та з урахуванням встановлених обставин справи суд вбачає, що на підставі оспореного розпорядження відповідача-1, шляхом укладення спірного договору оренди відбулось надання відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 нової земельної ділянки із земель державної власності без складання проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки і встановлення її меж в натурі (на місцевості). На час прийняття відповідачем-1 оспореного розпорядження і укладення відповідачами спірного договору обов'язковою підставою для надання у користування (оренду) земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), був проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відсутність у даному випадку такого проекту землеустрою свідчить про суперечність пунктів 5, 6 оспореного розпорядження і спірного договору вимогам вказаних вище норм чинного законодавства, про порушення права державної власності на зазначену в них земельну ділянку, що є підставою для визнання їх недійсними. Тому, з зазначених підстав, позовні вимоги прокурора в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються, заперечення відповідачів-1 і 2 - безпідставними і відхиляються.

За загальним правилом, згідно з приписами ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Виняток з цього правила становлять правочини, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки не можливо повернути усе одержане за ними. Така правова позиція викладена в п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 14.

За обставин даного спору, з урахуванням попереднього висновку про визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки, цей договір припиняється лише на майбутнє, тому не підлягає поверненню сторонами договору одна одній усього одержаного за ним. З зазначених правових підстав (ст. 216 ЦК України) позовні вимоги прокурора в цій частині судом визнаються необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Згідно з п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідачів в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі (1147х2) 2294 грн., від сплати якого прокурор звільнений, в дольовому порядку по 1147 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п.п. 5, 6 розпорядження Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (код ЄДРПОУ 04061292) від 13.09.2012 року № 205/01-02-1 «Про припинення права користування фізичною особою-підприємцем Бурехіним М.М. земельними ділянками та надання їх в оренду Макарчуку В.В. та Кришко С.В. в адміністративних межах Паланської сільської ради».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.10.2012 року, укладений між Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області (код ЄДРПОУ 04061292) і суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Кришко Світланою Валеріївною (реєстраційний номер ЄДР 20006787769, місце проживання: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Київська, буд. 58, кв. 6), зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2012 року за № 712438614007236.

В решті позову в частині зобов'язання Уманську районну державну адміністрацію Черкаської області і суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Кришко Світлану Валеріївну повернути одна одній усе одержане за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.10.2012 року, зареєстрованим у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області 13.11.2012 року за № 712438614007236, - відмовити.

Стягнути з Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, ідентифікаційний код 04061292, місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, площа Леніна, 1 до державного бюджету, отримувач УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001 - 1147 грн. судового збору.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Кришко Світлани Валеріївни, реєстраційний номер ЄДР 20006787769, місце проживання: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Київська, буд. 58, кв. 6 до державного бюджету, отримувач УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок № 31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001 - 1147 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В.М. Грачов