Ухвала суду № 30337976, 01.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

01.04.2013Справа №5002-7/ 2027-2011

За заявою Приватного акціонерного товариства "Теодосія" про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року

За позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

до Закритого акціонерного товариства "Теодосія"

про стягнення 2558589,74 грн.

Суддя Куртлушаєв М.І.

Представники:

від боржника (заявника) - не з'явився.

від стягувача - Тітовський О.В., довіреність № 11/59 від 02.01.2013.

Суть спору: Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Теодосія" 2558589,74 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року позов Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз" задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Теодосія" на користь Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" 2460917,10 грн. заборгованості, 41254,55 грн. пені, 3% річних в сумі 7892,50 грн., 15133,44 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Теодосія" було задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції: "Позов Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" задовольнити частково. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Теодосія" (98105, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-б, ідентифікаційний код 30689644, р/р 260353001429 в Феодосійському відділенні №4550 ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, ідентифікаційний код 00153117, р/р 260020014162 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 324786, ЄДРПОУ 00153117) 1 091 088,64 грн. суму заборгованості, 41 254,55 грн. - пені, 3% річних - 7 892,50 грн., 15 133,44 грн. - інфляційних втрат, витрати по сплаті державного мита в сумі 11 553,70 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106,57 грн. В іншій частині в позові відмовити."

Господарському суду Автономної Республіки Крим вказаною постановою доручено видати наказ.

08 вересня 2011 року на примусове виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року був виданий наказ.

06 грудня 2012 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Теодосія" надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року (із урахуванням графіку погашення заборгованості), в якій заявник просить прийняти дану заяву до розгляду та розстрочити виконання судового рішення у справі № 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року" строком на п'ять календарних місяців до 30 квітня 2012 року згідно графіку.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2012 прийнято заяву по справі №5002-7/2027-2011 до провадження суддею Господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. та призначено дату судового засідання.

12.12.2012 до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга вих. № 11/1-4794 від 10.12.2012 Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на ухвалу господарського суду від 29.11.2012 у справі № 5002-7/2027-2011.

Суд зупинив провадження по розгляду заяви до розгляду апеляційної скарги Севастопольським апеляційним господарським судом. Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2012 скасовано, скаргу на дії органів ДВС передано до Господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.

За результатами автоматизованого розподілу скарга на дії ВДВС передана на новий розгляд судді Куртлушаєву М.І.

З метою дотримання процесуальних норм, на підставі Розпорядження № 130 від 20.03.2013, заяву Приватного акціонерного товариства «Теодосія» від 06.12.2012 про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року передано на розгляд судді Куртлушаєву М.І.

Ухвалою від 21.03.2013 суд прийняв до розгляду вказану заяву Приватного акціонерного товариства «Теодосія», поновив провадження по розгляду заяви та призначив її розгляд у судовому засіданні на 01.04.2013.

01.04.2013 у судове засідання з'явився представник Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", який заперечував щодо задоволення заяви про розстрочку, оскільки з грудня 2012 року ПАТ «Теодосія» не здійснило жодного платежу у погашення заборгованості.

Розглянувши у судовому засіданні 01.04.2013 заяву Приватного акціонерного товариства «Теодосія» від 06.12.2012 про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року, відповідно до якої заявник просить розстрочити виконання судового рішення до 30.04.2013, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» питання про розстрочку виконання постанови апеляційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною 1 статті 121 ГПК України, вирішує сама апеляційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до прийняття постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано після прийняття постанови апеляційною інстанцією , питання про розстрочку виконання цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Оскільки вказана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому господарський суд повинен враховувати реально можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача.

Отже, зі змісту процесуальних норм, які регламентують питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує це з об'єктивними, непереборними, іншими словами - винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Заява боржника про надання розстрочки мотивована скрутним фінансовим становищем, наявністю значної кредиторської заборгованості тощо.

Проте, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

При цьому, суд зазначає, що вирішення питання про надання розстрочки виконання рішення потребує порівняння фінансового стану боржника з фінансовим станом стягувача, оскільки врахування майнових інтересів лише однієї зі сторін суперечить проголошеному статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України принципу рівності учасників процесу перед законом і судом.

У зв'язку з чим, враховуючи закріплений статтею 4-2 ГПК України принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає, що надання боржникові розстрочки виконання судового рішення, без врахування фінансового становища стягувача, призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Вказані положення засновані на принципах рівності сторін в господарському процесі та змагальності.

Так, статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності.

При цьому, принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.

Як вже було вказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Оскільки суд зобов'язаний попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, ризик настання цих наслідків покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі. З урахуванням викладеного, суд вважає, що збирання судом будь-яких доказів в обґрунтування правомірності вимог заявника є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.

За таких обставин, враховуючи ненадання заявником належних та допустимих доказів наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд не вбачає правових підстав для надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Теодосія" про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 в редакції постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року.

Суддя М.І. Куртлушаєв