Ухвала суду № 30337925, 25.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-1588/12/2770

25.03.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Концерну "Техвоєнсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О.) від 10.10.12р. по справі № 2а-1588/12/2770

за позовом Севастопольського транспортного прокурору (вул. Вороніна 11, м. Севастополь, 99011)

Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м. Севастополь,99011)

до Концерну "Техвоєнсервіс" (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168)

в особі філії концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (вул. Шабаліна, буд.2, м. Севастополь,99029)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.10.12р. задовлено позовні вимоги Севастопольського транспортного прокурору, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби до Концерну "Техвоєнсервіс", Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості.

Стягнуто з концерну "Техвоєнсервіс" в особі філії концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" суму заборгованості із земельного податку юридичних осіб у розмірі 91 080 (дев'яносто одна тисяча вісімдесят) гривень 79 копійок з рахунків у банках, обслуговуючих концерн "Техвоєнсервіс" в особі філії концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" у доход місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя.

Не погодившись з даною постановою суду, Концерн "Техвоєнсервіс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Зокрема заявник апеляційної скарги вказує на непідсудність справи Окружному адміністративному суду міста Севастополь.

Севастопольський транспортний прокурор в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Концерну "Техвоєнсервіс", Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості перед бюджетом із земельного податку у розмірі 91 080 гривень 79 копійок.

Концерн "Техвоєнсервіс" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, виданим Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 липня 2005 року. (а.с.97)

Філія концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" є відокремленим підрозділом концерну "Техвоєнсервіс", утвореним згідно з Наказом генерального директора концерну "Техвоєнсервіс" від 05 вересня 2006 року № 140-АГД, без права юридичної особи.

Філія концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби як платник податків і зборів з 15 вересня 2006 року. (а.с.14)

Згідно Державного акту від 13 березня 2000 року 1-КМ № 001580 на право постійного користування землею, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 31 грудня 1999 року №2411-р державному підприємству "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" передана у постійне користування земельна ділянка площею 4,5926 га розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Шабаліна, 2 для обслуговування будівель і споруд заводу з віднесенням цих земель до категорії земель оборони. (а.с.15)

Наказом Міністра оборони України від 06 липня 2006 року № 388, діяльність державного підприємства Міністерства оборони України "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" припинено, підприємство реорганізовано шляхом приєднання до державного господарського об'єднання концерн "Техвоєнсервіс". Усі основні фонди та оборотні кошти, інші матеріальні та не матеріальні цінності підприємства закріплені за концерном "Техвоєнсервіс".

Як вбачається з матеріалів справи 12 березня 2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача по питанню своєчасності погашення узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за січень - березень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 березня 2010 року №1467/10/15-320/34579140, в якому зафіксовано порушення відповідачем статті 17 Закону України "Про плату за землю", підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" а саме: підприємством порушено граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за січень - березень 2009 року. Податковий борг за січень, лютий, березень було погашено підприємством з затримкою більше 90 календарних днів відповідно у сумах: 9 634 гривні 93 копійки, 11 348 гривень 70 копійок, 8 976 гривень 59 копійок.(а.с.17-18)

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2010 року № 0000530153/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 980 гривень 13 копійок (граничний строк сплати - 25 березня 2010 року), що було отримано представником відповідача 15 березня 2010 року, про що свідчить підпис на примірнику податкового повідомлення-рішення. (а.с.21)

07 червня 2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань перевірки своєчасного погашення перед бюджетом узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за березень -серпень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 червня 2010 року № 3715/10/15-320/34579140, в якому зазначено порушення відповідачем статті 17 Закону України "Про плату за землю", підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" а саме: підприємством порушено граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за березень -серпень 2009 року. Податковий борг за березень -серпень 2009 року було погашено підприємством з затримкою більше ніж на 90 календарних днів відповідно у сумах: 2 372 гривні 11 копійок, 11 348 гривень 70 копійок, 11 348 гривень 70 копійок, 11 348 гривень 70 копійок, 11 348 гривень 70 копійок, 891 гривня 35 копійок. (а.с.23-24)

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2010 року № 0001910153/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 329 гривень 16 копійок (граничний строк сплати - 05 липня 2010 року), що було отримано представником відповідача 23 червня 2010 року, про що свідчить підпис на примірнику податкового повідомлення-рішення. (а.с.27)

15 листопада 2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань перевірки своєчасного погашення перед бюджетом узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за серпень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 листопад 2010 року №8297/10/15-320/34579140, в якому зафіксовано порушення відповідачем статті 17 Закону України "Про плату за землю", підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" а саме: підприємством порушено граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання за серпень 2009 року. Податковий борг за серпень 2009 року у сумі 10 457 гривень 35 копійок погашено підприємством з затримкою більш ніж на 90 календарних днів. (а.с.31-32)

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2010 року № 0003660153/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 228 гривень 68 копійок (граничний строк сплати - 13 грудня 2010 року), що було отримано представником відповідача 03 грудня 2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомленні про вручення. (а.с.38)

Відповідно до облікової картці платника податків за 2010р. станом на 14.02.2010р. у підприємства рахувалась заборгованість з земельного податку у розмірі 114762,10 грн. та 3272,64 грн. з пені, разом - 118034,74 грн.

Зазначена заборгованість частково була погашена протягом 2010 року у загальної суми 108949,06 грн.

Залишок несплаченої заборгованості виник у зв'язку з наданням до ДШ у Ленінському районі м. Севастополя податкового розрахунку земельного податку № 320 від 20.01.2009р., у якій платником самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на 2009р. у загальному розмірі 136184,37 грн. ( сплата податку за січень 2009р. - листопад 2009р. складає 11348,70 грн. за кожний місяць, за грудень 2009р.-11348,67 грн.)

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтею 270 Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (частина перша статті 15 Закону).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 03 грудня 2008 року № 1/618 поштою з повідомленням про вручення з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом по земельному податку у розмірі 5 036 гривень 13 копійок, яку було отримано представником відповідача 11 грудня 2008 року. (а.с.39)

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя на адресу відповідача направлено другу податкову вимогу від 15 січня 2009 року № 2/71 поштою з повідомленням про вручення з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом по земельному податку у розмірі 25 891 гривні 65 копійок, яку було отримано представником відповідача 22 січня 2009 року. (а.с.40)

З урахуванням чого, у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом із земельного податку, з урахуванням існуючої заборгованості, часткової сплати та нарахованої пені, у загальному розмірі 91 080 гривень 79 копійок. Коштів на відшкодування зазначеної суми не надходило.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 87.2 статті 87 Кодексу передбачено що, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодексу передбачено що, органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на непідсудність справи Окружному адміністративному суду міста Севастополь слід зазначити наступне.

Концерн «Техвоєнсервіс» є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України «Севастопольський автомобільний ремонтний завод». Основні фонди та оборотні кошти, інші матеріальні та нематеріальні цінності державного підприємства Міністерства оборони «Севастопольський автомобільний ремонтний завод» закріплено за державним господарським об'єднанням Концерн «Техвоєнсервіс».

Наказом Міністра оборони України від 06 липня 2006 року № 388, діяльність державного підприємства Міністерства оборони України "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" припинено, підприємство реорганізовано шляхом приєднання до державного господарського об'єднання концерн "Техвоєнсервіс". Усі основні фонди та оборотні кошти, інші матеріальні та не матеріальні цінності підприємства закріплені за концерном "Техвоєнсервіс".

З матеріалів справи вбачається, що Концерн «Техвоєнсервіс» перебуває на обліку у Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби.

Частиною 4 статті 19 КАС України передбачено, що у разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки законодавцем не визначено територіальної підсудності адміністративних справ з приводу стягнення податковим органом податкової заборгованості з земельного податку з юридичної особи, яка перебуває на податковому обліку як за своєю юридичною адресою так і за місцезнаходженням земельної ділянки, на якої розташовані основні фонди, то у контролюючого органу є право вибору саме до якого адміністративного суду звертатися із відповідним позовом.

Суд першої інстанції вірно встановив територіальну підсудність адміністративної справи.

Сумуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Концерну "Техвоєнсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.10.12р. по справі № 2а-1588/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко