Рішення № 30336623, 28.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р. Справа № 909/133/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підриємця Щитника Ігора Петровича

вул. Ревуцького, 19/1 кв.61, м. Київ, 02091

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007"

вул. Д. Галицького, 21, корпус 1, м. Рогатин,

Івано-Франківська область, 77000

про стягнення 297620 грн. 00 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Гринчук С.Ю. - представник, (довіреність ВТС № 574701 від 26.02.13)

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Щитник Ігор Петрович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007" про стягнення 297620 грн. 00 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.02.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.13, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 28.03.13.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 08.02.13 та від 26.02.13.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 08.02.13 надіслана відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: вул. Д. Галицького, 21, корпус 1, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

З огляду на вищевикладене, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.03.13 не надходило. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

28.03.13 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 29/09 від 29.09.11, у зв»язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 297620 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 вересня 2009 року між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу № 29/09.

Пунктом 1.1 Договору, продавець зобов»язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно рахунку-фактури № 253 від 30.09.11, виставленого відповідачем, позивач платіжним дорученням №66 від 30.09.11 оплатив вартість 46 тон цукру-піску в сумі 297620 грн.

Покупець (позивач) прийняті на себе зобов»язання з передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця виконав належним чином; всупереч умов договору продавець (відповідач) не передав покупцю оплачений товар, згідно рахунку-фактури № 253 від 30 вересня 2011 року.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що у випадку не поставки товару на протязі більше трьох банківських днів з часу оплати, продавець зобов»язується повернути отримані за товар кошти покупцеві.

ТзОВ "Інтерагро 2007" (відповідач) прийняті на себе зобов»язання з повернення отриманих за товар коштів не виконав; в зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 297620 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 17 січня 2013 року, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1 про повернення коштів в сумі 297620 грн.; докази направлення відповідачеві претензії наявні в матеріалах справи. Проте, вимога щодо повернення оплачених позивачем коштів залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по поставці товару або повернення оплачених позивачем коштів.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 297620 грн. 00 коп., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 297620 грн. 00 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця Щитника Ігоря Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007" про стягнення 297620 грн. 00 коп. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро 2007" (вул. Д. Галицького, 21, корпус 1, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000; код 36552068) на користь Фізичної особи-підриємця Щитника Ігора Петровича (вул. Ревуцького, 19/1 кв.61, м. Київ, 02091; код ід. номер 1918907390) заборгованість в сумі 297620 (двісті дев»яносто сім тисяч шістсот двадцять)грн. 00 коп. та 5952(п»ять тисяч дев»ятсот п»ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 28.03.13