Ухвала суду № 30335435, 26.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1065/13 26.03.2013 26.03.2013

Провадження № 22-ц/784/1179/13 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Колосовського С.Ю.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Левківській Н.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 р. ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна, що є у спільній частковій власності.

Позивач вказував, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності йому та ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 Кожному із співвласників належить по ? частки квартири. Посилаючись на те, що виділ його частки у спільній власності неможливий, він та відповідачі не можуть дійти згоди щодо спільного користування квартирою, позивач просив суд припинити його право власності на ? частку квартири, стягнувши з відповідачів на його користь грошову компенсацію вартості цієї частки.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 лютого 2013 р. позов задоволено.

Постановлено припинити право власності ОСОБА_5 на ? частку квартири АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_7 право власності на ? частку квартири та стягнуто з останнього на користь позивача 66272 грн. грошової компенсації вартості належної позивачу частки та 662 грн. 72 коп. судових витрат на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на порушення судом її прав щодо участі у розгляді справи представника, а тому просить рішення суду скасувати, а справу - повернути на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка розташована на восьмому поверсі багатоквартирного будинку, є спільною частковою власністю сторін і належить кожному з них у рівних частках.

Між сторонами існує спір стосовно користування спірною квартирою. Відповідачі проживають у квартирі, але перешкоджають позивачу у користуванні нею.

Задовольняючи позов, суд вважав, що для цього є передбачені законом підстави.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки, що є у спільній частковій власності.

В силу ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або матеріальної компенсації вартості його частки.

Таким чином, надання у володіння власникові майна відповідно його частки в натурі можливе лише за умови, що майно є подільним у відповідності до ч. 2 ст. 183 цього Кодексу. Якщо надання частки в натурі є неможливим, співвласник вправі вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації вартості його частки.

Як встановлено судом, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем та відповідачами по ? частки за кожним.

Виходячи зі змісту зазначених норм та положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, передбачене ч. 2 ст. 364 ЦК України право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом.

При цьому зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про призначення компенсації, і не передбачається обов'язкової згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не заперечували факту неможливості виділу частки позивача у квартирі, а судовому засіданні, визнавши позов, не заперечували щодо виплати компенсації вартості належної позивачеві частки у квартирі ОСОБА_7 з передачею останньому у власність зазначеної частки.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04 жовтня 1991 року № 7 при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 125-097 від 03 грудня 2012 р. дійсна вартість квартири становить 265098 грн., відповідно вартість частки позивача складає 66272 грн. (а. с. 29-34). Саме таку суму грошової компенсації суд стягну з ОСОБА_7 на користь позивача.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону суд обґрунтовано вважав, що позивач має право на отримання грошової компенсації належної йому частки у праві власності на квартиру у зв'язку з неможливістю виділу такої частки у натурі.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність представника апелянтки не вплинули на правильність рішення суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Інших доводів щодо неправильності висновків суду, зокрема щодо порушення прав апелянтки апеляційна скарга не містить.

За такого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: