Рішення № 30335306, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/17958-2012 19.03.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

До Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального

штабу Збройних Сил України (правонаступник 30 автомобільної бази Генерального

штабу Збройних Сил України)

Про стягнення 1 862,18 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Боклан А.А. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 862,18 грн. в порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/17958-2012, розгляд справи було призначено на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.01.2013, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, справу № 5011-47/17958-2012 передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/17958-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.03.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києв від 04.03.2013 , у зв'язку з виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д., справу № 5011-47/17958-2012 передано судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/17958-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від від 05.03.2013 розгляд справи було відкладено до 19.03.2013 відповідно, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 19.03.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА-4607524 від 20.05.2011, було виплачено Томілову О.М. страхове відшкодування у розмірі 1 862,18 грн., внаслідок ДТП, винуватцем якої визнано Причепу Я.В., який керував транспортним засобом - ЗАЗ-2115, д.р.н. - 0242 АІ, власником якого є відповідач, та щодо якого позивач прийняв на себе відповідальність щодо відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб. У зв'язку із наведеними обставинами, враховуючи те, що відповідач не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди в порядку передбаченому ст. 33, ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач, в порядку ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1 862,18 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 19.03.2013 - не направив, однак через канцелярію суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній наголошував на тому, що ним було вчасно повідомлено позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М. та транспортного засобу ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В.,що, на думку відповідача, підтверджується повідомлення про настання страхового випадку від 21.06.2011, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» задоволенню не підлягають.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», як страховиком, та 30 автомобільною базою Генерального штабу Збройних Сил України (правонаступником якої є відповідач) , як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА-4607524 , відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ.

Згідно довідки ВДАІ в Шевченківського району м. Київ № 8826612 від 08.07.2011, 10.06.2011 в м. Київ, на вул. Дегтярівська, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В. та автомобіля «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 3-7641/11 гр. Причепи Я.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 2334/06/11 від 24.06.2011 про оцінку вартості матеріального збитку (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), завданого власнику транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, вартість матеріальних збитків спричинених власнику вищенаведеного автомобіля становить 2 365,50 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, оскільки цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння збитків майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 А, застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА-4607524 з терміном дії з 23.05.2011 до 22.05.2012, гр. Томілов О.М (власник транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК) звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування від 17.10.2011 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), у зв'язку із отриманням збитків, внаслідок ДТП, що сталась 10.06.2011.

Відповідно до страхового акту № 712-3148/1 пошкодження транспортного засобу марки «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та на підставі звіту № 2334/06/11 від 24.06.2011 та рахунку № С4137985 від 04.08.2011 призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 1 862,18 грн., які були виплачені - гр. Томілову О.М. згідно видаткового касового ордеру від 17.11.2011 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що відповідачем в супереч вимогам ст. 33, ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не було повідомлено позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М. та транспортного засобу ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В., в строки, що встановлені наведеними нормами, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 1 862,18 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

У підпункті 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, у зв'язку з тим, що 10.06.2011 в м. Київ, на вул. Дегтярівська, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В. та автомобіля «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М., внаслідок чого згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 3-7641/11 гр. Причепу Я.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивачем, як страховиком, на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА-4607524 від 20.05.2011, було перераховано гр. Томілову О.М., на підставі звіту № 2334/06/11 від 24.06.2011 згідно видаткового касового ордеру від 17.11.2011 грошові кошти в якості страхового відшкодування в сумі 1 862,18 грн.

Також, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимогам встановлених приписами підпункту 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не було повідомлено позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М. та транспортного засобу ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В., в строки, що встановлені наведеними нормами, внаслідок чого позивач, скориставшись своїм правом, що встановлене п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувшись до суду із регресним позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 1 862,18 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів протилежного суду станом на день винесення рішення по справі - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено приписи Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами, які містяться у справі, підтверджується що внаслідок неналежного виконання вимог, встновлених у підпункті 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1 862,18 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1 862,18 грн. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про те, що ним було своєчасно повідомлено позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М. та транспортного засобу ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В., що на його думку, підтверджується повідомленням про настання страхового випадку від 21.06.2011, судом відхиляється, з огляду на те, що вказане повідомлення не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує викладені відповідачем у відзиві обставини, оскільки, по-перше, повідомлення про настання страхового випадку складене та підписане гр. Томіловим О.М., про що засвідчує підпис та ініціали в графі «Страхувальник або його представник», а по-друге, наведене повідомлення датоване 21.06.2011, в той час, як дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу «Фольгсваген Пасат», д.р.н. АА8296СК, під керуванням Томілова О.М. та транспортного засобу ЗАЗ-2115, д.р.н. 0242 АІ, під керуванням Причепи Я.В. сталася 10.06.2011, а строк для повідомлення страховика про настання ДТП згідно підпункту 33.1.4. пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено в три робочі дні.

Таким чином, з огляду на викладене, вищенаведені посилання відповідача визнаються судом безпідставними та необґрунтованими.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 1 862,18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (ідентифікаційний код - 14302928, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (ідентифікаційний код - 31704186, 07300, м. Вишгород, вул. Набережна,7) 1 862 (одну тисячу вісімсот шістдесят дві) грн. 18 коп. - страхове відшкодування в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 26.03.2013