Постанова № 30334749, 14.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року Справа №810/640/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Лаврик О.О.,

за участю:

представника позивача -Тимошенка А.В. (довіреність б/н від 25.01.2013 р.),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІББ"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006061502 від 27.12.2012 р,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "ДІББ" (далі - позивач, ТОВ "ДІББ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (далі - відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006061502 від 27.12.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 110121грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що прийняте відповідачем на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.01.2013р.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Посилаючись на норми Податкового кодексу України зазначає, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, без жодного обмеження строком давності, до повного погашення від'ємного значення. Вважає висновок податкового органу щодо відсутності права у позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ у зв'язку з тим, що з моменту виникнення права на податковий кредит і моменту заповнення податкової декларації з податку на додану вартість минуло 1095, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, повідомлений про дату та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать списки згрупованих поштових відправлень Київського окружного адміністративного суду та роздруківки пошуку поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором. За таких обставин, на підставі частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

28.02.2013р., через канцелярію, представник Броварської ОДПІ надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, оскільки за такими товарами відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст.198 ПКУ, а тому право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє. Вважає прийняте Броварською ОДПІ податкове повідомлення-рішення законним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та дослідивши докази, якими підтверджено позовні вимоги, суд встановив наступне:

Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС проведено камеральну перевірку даних ТОВ "ДІББ" задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлено, що у декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2012р. залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 111401грн. (рядок 21 декларації), в тому числі значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21.2 декларації) 111401грн., відповідає даним додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2). Таким чином, встановлено наявність залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту сформований позивачем за придбаними товарами/послугами, які після завершення строку позовної давності (1095 днів) є неоплаченим в сумі 110121 грн.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 06.12.2012р. №912/15-209/23575269 про завищення позивачем залишку від'ємного значення, відображеного у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012р., внаслідок порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач не погодився з висновками вказаними в акті перевірки та подав заперечення на нього до Броварської ОДПІ Київської області ДПС.

На підставі вказаного акту та за результатами розгляду заперечення, відповідачем було винесено повідомлення-рішення форми «В4» №0006061502 від 27.12.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 110121грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти, встановлюючи чи приймаючи (вчиняючи) рішення або дії: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно); 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливі наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними розділом V Податкового кодексу України (пп. 14.1.18 ПКУ).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п.4.6.5. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказ Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення перевіряючими строків давності передбачених ст. 102 ПК України. Відповідно до зазначеної статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Тобто, вказана норма передбачає застосування до позивача податкових санкцій в межах 1095 днів, але ніякому разі не обмежує право перевіряючого досліджувати первинні-бухгалтерські документи які складалися за межами трьох років. З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання контролюючим органом донараховані за порушення податкового законодавства у в межах строків позовної давності.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси -частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши обставини справи та докази, надані на їх підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача діями та рішенням суб'єкта владних повноважень - відповідача у зв'язку з чим вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДІББ" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 березня 2013 р.