Рішення № 30334041, 26.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2013 р. Справа №917/276/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", пров. Героїв Бресту, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

про стягнення 67326,05 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Демчук О. В. (дов. 22.03.2013р. № 14-59);

від відповідача: Сиротенко В.В. (дов. від 01.06.2012р.).

Розглядається позовна заява про стягнення 67326,05 грн., у тому числі 39439,48 грн. - пені, 20207,74 грн. - інфляційних, 7678,83 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату природного газу, поставленого згідно договору купівлі-продажу природного газу № 14/127/11 від 31.01.2011р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що предметом даного договору є купівля-продаж газу для виробничо-технологічних втрат, вказані втрати є невід'ємною частиною процесу транспортування природного газу та входять до тарифу на транспортування газу; позивач має грошові зобов'язання перед відповідачем за договором № 14/150/11 від 31.01.2011р. про транспортування природного газу та за договором № 14/3414/12 від 05.06.2012р. на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами); наявність значної за розміром зустрічної заборгованості позивача призвела до нестачі коштів та спричинила несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений природний газ; прострочення виконання зобов'язання не настало, так як існувало прострочення кредитора.

В судовому засіданні 26.03.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

31 січня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз", яке надалі змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз" (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/127/11 (далі - Договір); (а.с.10-20).

Згідно п.1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.09.2011р.) позивач як постачальник зобов'язався передати покупцеві (відповідачеві) у 2011 та 2012 роках імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 та п.2.1.1. цього договору (а.с.17).

Додатковими угодами № 1 від 05.04.2011р., № 2 від 27.07.2011р., № 3 від 31.08.2011р., № 4 від 30.09.2011р., № 5 від 30.09.2011р., № 6 від 11.10.2011р., № 7 від 31.01.2012р., сторони визначили ціну природного газу, що постачається, та порядок визначення цієї ціни (а.с.14-20).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу впродовж січня-лютого 2012р. природний газ в об'ємі 2081,264 тис. куб.м на загальну суму 8017403,55 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому передачі природного газу від 31.01.2012р. на суму 3 844 475,64 грн. та від 29.02.2012р. на суму 4172927,91 грн. (а.с.21-22).

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати природного газу виконав повністю, сплативши 8017403,55 грн. Але при цьому відповідач порушив строки оплати, встановлені пунктом 5.1 Договору. Зазначене підтверджується бухгалтерською випискою з балансового рахунку сальдо по підприємству та випискою по операціях (а.с.23, 24). Суми та дати здійснення проплат за природний газ також співпадають за даними розрахунку відповідача (а.с.62).

Пунктом 6.2 Договору встановлено що, за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1. цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

За прострочення оплати природного газу позивач нарахував відповідачу 39439,48 грн. - пені, 20207,74 грн. - інфляційних, 7678,83 грн. - 3% річних (за періоди 15.02.2012р. - 27.02.2012р., 15.03.2012р. - 27.03.2012р.); (а.с.27).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив умови договору щодо термінів оплати поставки за газ, що є підставою для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 6.2.договору пені.

Оскільки відповідач за одержаний природний газ розраховувався несвоєчасно позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 39382,48 грн. (правильність розрахунку перевірено судом).

Твердження позивача про невірність розрахунку санкцій з огляду на те, що прострочення платежу починається лише 16 числа місяця, судом відхиляється, оскільки за умовами п.5.1 Договору остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа наступного за місяцем поставки. Отже, кінцевою датою виконання зобов'язання з оплати є 14 число, а прострочення зобов'язання починається з 15 числа. З цих же підстав відхиляється твердження відповідача щодо невірності розрахунку інфляційних.

Господарський суд також визнає необґрунтованими твердження відповідача про те, що прострочення виконання зобов'язання за спірним Договором не настало, так як існувало прострочення позивача перед ним за іншими договорами (договором № 14/150/11 від 31.01.2011р. про транспортування природного газу, договором на розподіл природного газу від 05.06.2012р. № 14/3414/12), оскільки відповідно до ч.7 ст. 193 ГК України не допускається відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Разом з тим, відповідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п. 3.17.4. постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших, передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Враховуючи те, що 1) до подачі даного позову відповідачем повністю здійснено оплату за поставлений газ протягом січня-лютого 2012р.; 2) термін прострочки сплати основного боргу є незначним - до 20 днів; 3) наявність значної зустрічної кредиторської заборгованості позивача перед відповідачем; 4) беручи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50 % та стягнення з відповідача 19719,74 грн. пені. Дана сума, на думку господарського суду, є достатньою мірою відповідальності для відповідача за порушення умов договору та несвоєчасну оплату за поставлений газ позивачем.

На підставі ст.625 ЦК України згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 20207,74 грн. інфляційних (за період 15.02.2013р. - 27.02.2013р., 15.03.2012р. - 27.03.2012р.) та 7678,83грн. - 3% річних з січня 2011р. по лютий 2012р. (а.с. 27).

При перевірці правильності нарахувань судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 7678,83 грн. - 3% річних не перевищує розрахункову суму. Отже, вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню (розрахунок суду залучено до справи).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в листі N 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума боргу за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця, судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, згідно п.5.1. Договору відповідач повинен здійснити оплату з газ 14 числа, наступного за місяцем поставки газу, а з 15 числа наступного за місяцем починається прострочення виконання зобов'язання по оплаті.

Таким чином позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення інфляційних з 15 числа лютого та з 15 числа березня 2012р.

Після перевірки правильності розрахунку, судом встановлено, що сума інфляційних становить 20207,73 грн. (розрахунки -залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є правомірними. Вимоги в частині стягнення 0,01 грн. інфляційних слід відхилити за їх безпідставністю в зв'язку з арифметичною помилкою.

В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83 (п.3), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належний до стягнення розмір пені на 50%.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" (пров. Героїв Бресту, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, ідентифікаційний код 03351734) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 2007720) 19719 грн. 74 коп. - пені, 7678 грн. 83 коп. - річних, 20207 грн. 73 коп. - інфляційних, 1720 грн. 50 коп. - витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 01.04.2012р.

Суддя Безрук Т. М.