Рішення № 30333289, 21.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/17966-2012 21.03.13

За позовом Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

До Комунального підприємства "Київпастранс "

Про стягнення 26098,74 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники

від позивача: Гайдаєнко Т.В. (дов. № 174-пю від 17.01.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" звернулось до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 26098,74 грн. та витрат, пов'язаних з оцінкою автомобіля в сумі 450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державним територіально-галузевим об"єднанням "Південно-Західна залізниця" понесені витрати внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія Комунального підприємства "Київпастранс", а тому до позивача перешло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-8/17966-2012, розгляд справи призначений на 24.01.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу № 5011-8/17966-2012 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 24.01.2013 справу № 5011-8/17966-2012 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та розгляд справи призначено на 14.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду від 25.01.2013 справу № 5011-8/17966-2012 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2013 р. справу № 5011-8/17966-2012 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В. та розгляд справи призначено на 14.02.2013 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

14.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.02.2013 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю, заперечень щодо відкладення розгляду справи не заявив.

За результатами судового засідання судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.02.2013 року.

У судовому засіданні 28.02.2013 представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти позовних вимог, письмого відзиву до суду не надав.

У судовому засіданні оголошено перерву до 21.03.2013 року.

Разом з тим, 20.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва відповідачем повторно подано заяву про відкладення розгляду справи.

Під час судового засідання 21.03.2013 представник позивача надав додаткові докази та просив задовольнити позовні вимоги, заперечував проти про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач умисно затягує розгляд справи.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні 21.03.2013, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача у Розписці про оголошення перерви, яка міститься у матеріалах справи (а. с.75).

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.01.2013 заново розпочався перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, за таких обставин у суду відсутня можливість відкласти розгляд справи на строк до 09.04.2013 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012 об 11 год. 10 хв., у місті Києві на Повітрофлотському проспекті, 18/2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки "Мазда-323", державний номер 702-73 КА, що належить Державному територіально-галузевому об"єднанню "Південно-Західна залізниця" під керуванням водія Лесенка Анатолія Андрійовича, та тролейбуса МАЗ, бортовий номер 3909, що належить Комунальному підприємству "Київпастранс", під керуванням водія Шевченка Ігоря Васильовича, що підтверджується довідкою, складеною інспектором СОМДТП Соломянського ВДАІ РУ ГУМВС України в м. Києві (а. с. 10).

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулася в результаті порушення водієм тролейбуса МАЗ, бортовий номер 3909, що належить відповідачу, Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва № З- 4488/12 від 25.05.2012 року (а. с. 9).

Відповідно до вказаної постанови, водій Шевченко Ігор Васильович не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мазда-323, держаний номер 702-73КА, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

У результаті ДТП завдано механічних пошкоджень транспортному засобу марки Мазда 323, 702-73 КА. Даний транспортний засіб належить на праві власності позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 38). Правомірність керування транспортним засобом марки Мазда 323, 702-73 КА водієм Лесенко А.А. встановлена судом на підставі наказу № 52-к про прийняття на роботу Лесенко А.А., посвідченням водія на ім'я Лесенка А.А., наказом про переміщення та закріплення водіїв автотранспортних засобів № 328 від 21.12.2007 та подорожнім листом службового легкового автомобіля ААТ № 394222 від 08.05.2012 (а.с. 90, 91, 92, 93-94).

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Мазда 323, державний номер 702-73 КА відповідно до Звіту № 2958/05/12 про оцінку автомобіля Мазда-323 державний номер 702-73 КА ТОВ "Сател Груп" від 10.05.2012 складає 17 268,47 грн. (а. с. 11-37).

Проведені розрахунки здійснені відповідно до норм та стандартів, які затверджені Фондом державного майна України (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11420/11 від 28.02.2011) та здійснені спеціалістом - оцінювачем, належний фаховий рівень якого підтверджується відповідними Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача № 13 від 26.01.2012 та Посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №7042-ПК від 19.01.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищенної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - тролейбус бортовий номер 3909, належав Комунальному підприємству "Київпастранс" та знаходився під керуванням Шевченка Ігора Васильовича, вина якого доведена постановою Солом"янського районного суду міста Києва від 25.05.2012 року.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Мазда 323", державний номер 702-73 КА.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною 1 статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Тобто, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

Судом встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Мазда 323", державний номер 702-73 КА відповідно до звіту № 2958/05/12 становить 17 268,47 грн. (а.с. 11-21). В той же час Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" здійснило ремонтні роботи самостійно, оскільки має відокремлений структурний підрозділ - Центральну залізничну автобазу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (ЦЗА ПЗЗ), до функцій якого, зокрема, належить своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонту рухомого складу та обладнання ЦЗА ПЗЗ (а.с. 84-89). Як вбачається з калькуляції ремонту автотранспортних засобів, позивачем витрачено на ремонтні роботи щодо відновлення транспортного засобу марки "Мазда 323", державний номер 702-73 КА грошові кошти у розмірі 25 648,98 грн. (а. с. 82).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 25648,74 грн.

З системного аналізу ст. 22 ЦК України та ст. 1166 ЦК України, що при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі, а отже витрати на оплату автотоварознавчої експертизи в такому випадку є реальними збитками позивача, та підлягають стягненню у розмірі 450,00 грн. з КП "Київпастранс".

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна Залізниця" обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою з Комунального підприємства "Київпастранс" у розмірі 26098,74 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна Залізниця" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 26098,74 грн. та витрат, пов'язаних з оцінкою автомобіля в сумі 450,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна Залізниця" (01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6; код ЄДРПОУ 04713033) 26098 (двадцять шість тисяч дев'яносто вісім) гривень 74 копійки матеріальної шкоди та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 29 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21.03.2013 року.

Повний текст рішення складено - 26.03.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова