Постанова № 30333232, 25.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1406/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року о 16.52 год. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за речове майно в сумі 7895,31 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 25.02.2013 року звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за речове майно та стягнути на користь позивача зазначену компенсацію в сумі 7895,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу та перебував на речовому забезпеченні в управлінні Південного оперативного командування. Наказом начальника Генерального штабу Збройних сил Украйни від 26.06.2012 року №463 позивач був звільнений з військової служби у запас за ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». На підставі наказу начальника штабу Південного оперативного командування від 21.08.2012 року №159 позивач був виключений із списку особового складу та всіх видів забезпечення. Після звільнення з військової служби та до теперішнього часу позивач не отримав грошову компенсацію за не отримане речове майно у сумі 7895,31 грн., що стало підставою його звернення до суду з дійсним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання про слухання справи за його відсутності.

Представник Одеського обласного військового комісаріату у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно.

З огляду на викладене, ухвалою суду на місці, що відображена у журналі судового засідання від 25 березня 2013 року, суд ухвалив слухати справу в письмовому провадженні відповідно ч. 6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в управлінні Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України, та перебував у розпорядженні першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.

Наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.06.2012 року №463 позивач був звільнений у запас за п. «г» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

За час проходження служби позивач не отримав у повному обсязі речове майно, або грошову компенсацію замість нього.

Згідно довідки Одеського обласного військового комісаріату №1 на одержання грошової компенсації та майна на суму замість предметів належних до видачі підполковнику ОСОБА_1, заборгованість по виплаті грошової компенсація за не отримане речове майно становить 7895,31 грн.

Відповідно до витягу з наказу начальника штабу ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 21.08.2012 року № 159 та виплата позивачу не була передбачена, також на письмове звернення позивача до Одеського обласного військового комісаріату про видачу засвідченої довідки про перелік та вартість речового майна, що підлягає видачі ОСОБА_1 при звільненні, та про проведення нарахування та виплату грошової компенсації за не отримане майно відповіді не було отримано.

Відповідно до ст.2, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення в розмірах, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців і членів їхніх родин у правах і свободах, передбачених законодавством України.

Зазначеним законом передбачено, що військовослужбовці під час проходження військової служби одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також, речове майно і продовольчі пайки або за їх бажанням-грошову компенсацію замість них.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000 року „Про деякі міри по економії бюджетних коштів" дана норма була призупинена для цієї категорії військовослужбовців.

Однак, в Положенні „Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року зазначається, що при звільненні військовослужбовців з ними проводиться розрахунок згідно з законодавством, а пунктом 27 цього Положення передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Дана норма, як прямо зазначається в вищезазначеному Положенні, поширюється саме на військовослужбовців, яких було звільнено. Таким чином, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем без передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що наявність або відсутність коштів не повинна призводити до зниження розміру грошового забезпечення. При цьому, суд бере до уваги вимоги ст. ст. 8, 22, 48, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців.

Оскільки позивач знаходився на грошовому та речовому забезпеченні в управлінні Південного оперативного командування, функції якого по обліку та забезпечення видачі речового майна військовослужбовцям передані Одеському обласному військовому комісаріату, згідно з наказом командувача ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 20.12.2011 року №398, та позивач просить надати йому грошові кошти замість речового майна, то саме відповідач повинен виплатити позивачу грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, яка не була виплачена при звільненні, що вбачається з наказу №159 від 21.08.2012 року.

За таких обставин, ОСОБА_1, будучи звільненим з військової служби і не отримавши за його бажанням грошову компенсацію замість належного йому до видачі речового майна має право на отримання такої компенсації в розмірі 7895,31 грн.

Щодо позовних вимог про визнання дій Одеського обласного військового комісаріату протиправними, які виразилися у невиплаті позивачу грошової компенсацію за речове майно у сумі 7895,31 грн., суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні цих вимог, оскільки позивачем не доведено протиправність дій Одеського обласного військового комісаріату, одночасно, слід зазначити, що задоволення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача грошової компенсації за речове майно є достатнім способом відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та керуючись ст. ст. 2, 4, 69, 71, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за речове майно в сумі 7895,31 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату (вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно в сумі 7895,31 грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 31 копійку).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко