Рішення № 30331762, 31.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.13р. Справа № 39/5005/1781/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Місто Банк", (м. Одеса) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором оренди у загальному розмірі 254 158,95 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Герасименко О.С. - нач. юр. упр. (дов. № 2688 від 26.11.12р.);

від відповідача: Тужлова Л.Л. - дов. № 23/02-1 від 23.02.2011р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 198 120 грн. 23 коп.

Сума позову складається з наступних сум: 178 500,00 грн. - основний борг, 868,51 грн. - інфляційні втрати, 1 801,22 грн. - 3% річних, 16 950,50 грн. - борг за використання природного газу.

05.12.2012р. до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк" подано уточнення до позовної заяви № 5-435 від 04.12.2012р., в яких позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог по справі за період з 26.04.2011р. по 31.01.2012р. та стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди приміщення № 03/07-1 від 01.03.2007 року у загальному розмірі 254 158,95 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 233 750,00 грн. - основний борг, 467,50 грн. - інфляційні втрати, 2 990,95 грн. - 3% річних, 16 950,50 грн. - борг за використання природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення № 03/07-1 від 01.03.2007р., в частині повного та своєчасного розрахунку за оренду офісного приміщення разом з виробничо-складською базою, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, 7, загальною площею 526,4 кв.м.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2012р., залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012р. по справі № 39/5005/1781/2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. у справі № 39/5005/1781/2012 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову, із передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

У решті - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012р. у справі № 39/5005/1781/2012 залишено без змін.

Ухвалою від 13.11.2012р. справу прийнято до свого провадження суддею господарського суду Дніпропетровської області Дубініним І.Ю.

Розпорядженням керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 33 від 14.01.2013р. означену справу передано для розгляду судді Бєлік В.Г., у зв'язку з знаходженням судді Дубініна І.Ю. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2013р. справа була прийнята до розгляду суддею Бєлік В.Г.

Справа розглядається в частині стягнення грошових коштів згідно договору оренди приміщення № 03/07-1 від 01.03.2007 року за первісним позовом.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (орендар) та Відкритим акціонерним товариством "Озеленитель"(орендодавець) був укладений договір оренди приміщення № 03/07-1 від 01.03.2007р. та додаткові договори про внесення змін та доповнень до цього договору від 12.03.2007 року №1, від 19.03.2007 року №2, від 01.07.2008 року №3, від 01.10.2008 року №4, від 01.11.2008 року №5., від 01.04.2010р. №6.

Згідно з п. 1.1 договору оренди (в редакції, викладеній у договорі №2 про внесення змін і доповнень до договору оренди приміщення від 01.03.2007 року № 03/07-01) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду офісне приміщення разом з виробничо-складською базою, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, будинок 7, загальною площею 526,4 кв.м.

Пунктом 8.1 договору оренди та п. 1.5 додаткового договору про внесення змін і доповнень до цього договору від 12.03.2007 року №1 передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.02.2008 року. Якщо протягом одного місяця жодна із сторін не заявить про розірвання даного договору оренди, договір вважається продовженим на один рік. Вказана процедура пролонгації строку дії договору повторюється при кожному випадку закінчення дії цього договору та не потребує укладення додаткових до нього угод.

На виконання п. 4.1 договору оренди сторонами складено акт прийому-передачі орендованого приміщення від 01.03.2007 року.

Згідно п. 3.1 договору оренди в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до цього договору від 01.11.2008 р. №5 орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, розмір якої складає 25 500,00грн., у т. ч. ПДВ - 4 250,00грн.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що орендар окремо від орендних платежів здійснює оплату платежів за використання природного газу згідно розрахунків, наданих орендарю газопостачальними організаціями.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 року по справі № 16/5005/15352/2011 та по справі № 21/5005/15352/2011, які набули законної сили встановлено, що договір оренди діє строком до 01.02.2012р.

27.08.2007 року ВАТ "Озеленитель", для забезпечення кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" згідно договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 27.08.2007 року № 21/Ю, передало в іпотеку Комерційному банку - ТОВ "Місто Банк" адміністративну будівлю літ. А-2, прибудову літ. А-2, прибудову (теплицю) літ А-1 загальною площею 574,6 кв.м., ґанок а, огорожі № 1-4, мостіння № 1, III, що знаходиться у м. Дніпропетровськ, по вул. Верхня, будинок 7 на підставі договору іпотеки від 27.08.2007 року №21/Ю-3-1, посвідченого 27.08.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 4800 та договору від 13.05.2008 року № 1 про внесення змін до нотаріально посвідченого договору іпотеки від 27.08.2007 року № 21/Ю-3-1, реєстровий № 5334.

Позивач є законним власником зазначеного приміщення на підставі Свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю по вул. Верхня, будинок 7, виданого 26.04.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., реєстровий № 1015. (1-й том справи, а.с.15).

Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 01.07.2011р. здійснило реєстрацію права власності позивача на приміщення, видало Витяг про державну реєстрацію прав від 01.07.2011р. за номером 30478953 (1-й том справи, а.с.16).

Відповідно до ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Тобто з моменту олтримання права власності на будівлю, що є предметом договору оренди приміщення № 03/07-1 від 01.03.2007р., позивач набув права та обов'язки орендодавця за цим договором.

Позивач звертався до відповідача листами за № 3-182 від 03.06.2011р., № 3-183 від 03.06.2011р., № 3-222 від 04.07.2011р. та № 3-231 від 06.07.2011р., в яких останнього було повідомлено про те, що позивач є законним власником зазначеного приміщення на підставі правовстановлюючих документів.

Крім того, позивачем в порядку п. 8.1. договору оренди направлено відповідачу 20.12.2011 року листа за № 3-511 про закінчення договору оренди з 01.02.2012р.

Оскільки протягом 1-го місяця до спливу строку оренди у відповідності до умов п.8.1. договору оренди, ані з боку відповідача, ані попереднього орендодавця не було ініціативи про розірвання договору оренди, дію договору було продовжено до 01.02.2012р. Відповідач, незважаючи на зміну власника приміщення та продовження строку дії договору оренди, не здійснював сплату орендних платежів та платежів за використання природного газу.

Станом на 01.02.2012р. борг відповідача перед позивачем за договором оренди складав 198 120,23 грн., з якого: 178 500,00 грн. - основний борг, 868,51 грн. - інфляційні втрати, 1 801,22 грн. - 3% річних, 16 950,50 грн. - борг за використання природного газу.

Позивач листами за № 3-511 від 20.12.2011 р.. № 3-6 від 04.01.2012р. та № 3-29 від 27.01.2012р. вимагав від відповідача сплати боргу. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до відповідача у лютому 2012р.

Підставою для скерування Вищим господарським судом України відповідно до ч.1 ст.111-10 ГПК України справи для нового розгляду судом першої інстанції стало неправильне застосування першою та апеляційною інстанціями приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. При новому розгляді суду першої інстанції необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Судами першої та касаційної інстанцій встановлено, що 17.05.2011 року між ПАТ "Озеленитель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" укладено угоду про звільнення від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року №03/07-1. Відповідно до змісту вказаної угоди сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання умов договору оренди приміщення № 01/07-1, звільнити орендаря від щомісячної сплати орендних платежів в період з 01.05.2011 року по дату складання сторонами даної угоди акта про поновлення безперешкодного допуску Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" до орендованого приміщення.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства " Місто Банк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" 178 500,00 грн. - боргу по орендній платі за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року №03/07-1, 868,51грн. - збитків від інфляції, 1801,22грн. - 3% річних, 16 950,50грн. - боргу за використання природного газу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відсутності доказів усунення обставин, які згідно угоди від 17.05.2011 року зумовили звільнення орендаря від сплати орендних платежів по договору №03/07-1 та відсутності доказів розірвання чи визнання недійсною даної угоди у судовому порядку, у позивача, як орендодавця, відсутні правові підстави для стягнення платежів по вказаному договору.

Господарський суд, з урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2012р. по справі № 39/5005/1781/2012, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк", з урахуванням уточнень до позовної заяви, в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

В силу п. 8 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як зазначалось раніше між ПАТ "Озеленитель" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" було підписано угоду від 17.05.2011 року про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року № 03/07-1.

Відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, право розпорядження своїм майном належить власникові.

Відповідно до п. 8 ст. ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності припиняється в разі звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника.

Право власності ПАТ "Озеленитель" на приміщення, які орендував відповідач, було припинено у зв'язку із зверненням стягнення на майно за зобов'язаннями ПАТ "Озеленитель" перед позивачем за договором іпотеки № 21/Ю-З-1 від 27.08.2007 року ще 26.04.2011р.

Тобто, на момент укладення угоди про звільнення від орендної плати за договором оренди приміщення № 03/07-01 від 01.03.2007 року від 17.05.2011 року ПАТ "Озеленитель" не був власником орендованого приміщення.

Згідно приписів ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За відсутності у ПАТ "Озеленитель" права власності на нерухоме майно, яке орендував відповідач, угода від 17.05.2011 року про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ПРОДИС" від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року № 03/07-1 є недійсною.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 1, п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Суд, користуючись наданим првом, вважає за необхідне визнати її недійсною угоду про звільнення від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року №03/07-1, як таку, що суперечить законодавству.

Таким чином, позивач, як законний власник зазначеного вище приміщення на підставі Свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю по вул. Верхня, будинок 7, виданого 26.04.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., реєстровий № 1015. (1-й том справи, а.с.15). має право вимагати від відповідача виконання зобов'язання за договором оренди в частині сплати заборгованості з орендної плати.

Позивач просить суд стягнути заборгованість за договором оренди за період з 26.04.2011р. по 31.01.2012р.

Період, за який позивач має право вимагати сплати орендної плати визначено ним невірно.

Право орендодавця на отримання орендної плати, позивач набув після набуття ним права власності на адміністративну будівлю по вул. Верхня, 7.

Згідно з п.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право власності на адміністративну будівлю по вул. Верхня, 7 за позивачем зареєстровано 01.07.2011р., що підтверджено копією витягу про державну реєстрацію прав виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації" Дніпропетровської обласної ради.

Відтак, позивач має право на отримання орендної плати за період з 01.07.2011р. по 31.01.2012р.

За зазначений період, відповідно до п. 3.1 договору та додаткового договору про внесення змін та доповнень до цього договору № 5 від 01.11.2008 року, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі у розмірі 233 750,00 грн. з урахуванням розміру орендної плати, визначеної в редакції договору оренди на час його укладання - 18 000,00 грн.

Проте, відповідно до Договору №6 про внесення змін до договору оренди приміщення № 03/07-01 від 01.03.2007р., розмір орендної плати зменшено до 9 000,00 грн.

Після зауваження суду позивачем зроблено перерахунок ціни позову з урахуванням зміни розміру орендної плати, але невраховано, період її нарахування.

Отже, сума орендної плати за період з 01.07.2011р. по 31.01.2012р. з урахуванням зменшення її розміру до 9 000,00 грн. на місяць, що підлягає стягненню, складає 63 000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України за період з 26.04.2011р. по 31.01.2012р. стягнути з відповідача 467,50 грн. - збитків від індексу інфляції, 2 990,95грн. - 3% річних.

Розрахунок позивача містить помилки, пов'язані з невірним визначенням періодів нарахування та сум, на які повинні нараховуватись інфляційні та 3% річних.

За розрахунком суду суми, що підлягають стягненню за період з 01.07.2011р. по 31.01.2012р., складають 197,00 грн. - втрат від індексу інфляції, 450,93грн. - 3% річних.

Крім того, позивач просить на підставі п.3.3. договору стягнути з відповідача на його користь заборгованість за використання природного газу у період з 26.04.2011р. по 31.01.2012р. у розмірі 16 950,50 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди приміщення № 03/07-01 від 01.03.2007р., орендар окремо від орендних платежів здійснює оплату платежів за використання природного газу згідно розрахунків, наданих орендарю газопостачальними організаціями.

Матеріалами справи підтверджуються укладення позивачем договору на поставку природного газу, який використовується саме за місцем знаходження орендованого нерухомого майна та оплату отриманого газу у період з 26.04.2011р. по 31.01.2012р. у розмірі 16 950,50 грн.

Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Доводи відповідача, що він не міг користуватись орендованим приміщенням, доступ до якого був припинений з боку позивача, а тому не повинен сплачувати орендну плату, що допускається за правилами п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, судом не приймаються до уваги.

Відповідно до зазначеної норми права, наймач звільняється від плати за весь час, протягом майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Доказів того, що позивач недопускав відповідача до орендованого ним приміщення до матеріалів справи не надано. Рапорти та повідомлення ТОВ "Допомога-Дніпро 2007", з яким відповідач уклав договор охорони будівлі по вул. Верхня, 7, про недопуск їх на територію цієї будівлі такими доказами не можуть бути, оскільки не доводять наявність перепон з боку позивача саме відповідачу в продовженні орендних відносин.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідача до позивача або до суду з приводу усунення перешкод у користуванні орендованим ним майном.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 80 598,43 грн., який складається з сум 63 000,00 грн. - основного боргу, 197,00 грн. - інфляційних втрат, 450,93 грн. - 3% річних, 16 950,50 грн. - боргу за використання природного газу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Крім того, відповідно до п.3.17.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК України) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Враховуючи, що судом в законному порядку визнано угоду про звільнення від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року №03/07-1 недійсною, суд вважає за необхідне покласти на відповідача сплату судового збору в ций частині на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною угоду про звільнення від орендної плати за договором оренди приміщення від 01.03.2007 року №03/07-1, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (орендар) (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд. 7, код ЄДРОПУ 34410637) та Відкритим акціонерним товариством "Озеленитель"(орендодавець) (49490, м. Дніпропетровськ, вул. Островського, 26, код ЄДРПОУ 03342511).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд. 7, код ЄДРОПУ 34410637) на користь Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Місто Банк" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 13, офіс 29, код ЄДРПОУ 33506841) 63 000,00 грн. - основного боргу, 197,00 грн. - інфляційних втрат, 450,93 грн. - 3% річних, 1 6 950,50 грн. - боргу за використання природного газу, 1 611,97грн. - судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Продис" (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, буд. 7, код ЄДРОПУ 34410637) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 Банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 220 300 01) 1 073,00 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 29.03.2013р.