Постанова № 30331189, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9714/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000840701, № 0000860701, № 0000870701, № 0000880701, № 0000890701 від 13.12.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 28.11.2011 р. по 01.12.2011 р. ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, вересень 2011 року, серпень 2011 року, липень 2011 року, червень 2011 року, травень 2011 року, квітень 2011 року, за результатами якої складено акти від 01.12.2011 р. № 13367/07-009/1-32658026, № 13368/07-009/1-32658026, № 13369/07-009/1-32658026, № 13370/07-009/1-32658026, № 13371/07-009/1-32658026, № 13372/07-009/1-32658026, № 13373/07-009/1-32658026 відповідно.

На підставі актів перевірки відповідачем прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення: № 0000830701, № 0000840701, № 0000850701, № 0000860701, № 0000870701, № 0000880701, № 0000890701.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки норми права, які визначають порядок заповнення уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ, припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків, та зважаючи на неправильне, тобто яке не відповідає чинному законодавству України, роз'яснення контролюючими органами вказаного порядку, суд дійшов висновку, що помилкові дії позивача при заповненні декларацій з ПДВ (уточнюючих розрахунків) не були направленими на завищення сум відшкодування з бюджету, а стали наслідком неоднозначного трактування відповідних прав та обов'язків позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що з пояснень Позивача вбачається, що в спірний період (квітень - жовтень 2011 року) Позивачем не здійснювались операції, оподатковувані ПДВ, тому сума, яка підлягала сплаті до бюджету в спірні періоди становила 0 грн., однак залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду у сумі 29 738,00 грн. залишався невідшкодований на поточний рахунок Позивача, тому Позивачем в кожній декларації було визначено в рядку 22 і 23.1 декларації даний невідшкодований залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду сумі 29738,00 грн.

Позивач визнав, що у нього не було в квітні - жовтні 2011 року операцій оподатковуваних ПДВ, тобто не було і права на бюджетне відшкодування ПДВ за ці періоди. Те що Позивачем в рядках 22 і 23.1 декларації з ПДВ за квітень - жовтень 2011 року було зазначено суму 29738,00 грн. сам Позивач визнав помилкою, яка сталася через неправильне заповнення уточнюючих розрахунків до декларацій за ці періоди.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету

України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі

податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку, що виходячи з наведених вище норм п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у позивача не було підстав для формування бюджетного відшкодування в квітні - жовтні 2011 року на суму 208 166,00 грн. та, відповідно, завищено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за квітень-жовтень 2011 року на загальну суму в розмірі 208 166,00 грн.

Відповідно до п.п. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У зв'язку з вищевикладеним, у відповідності до підпункту «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України сума у розмірі 208 166,00 грн., яка заявлена до бюджетного відшкодування за квітень-жовтень 2011 року, підлягає зменшенню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування були прийняті відповідачем на підставі і у межах чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ» - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Постанову виготовлено в повному обсязі 01.04.2013р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.