Постанова № 30330406, 27.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5010/106/2011-15/5-17/69

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Божок В.С.,суддівКорсака В.А. (доповідача), Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012у справігосподарського суду Івано-Франківської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" простягнення коштів в сумі 304 061, 58 грн.за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут"допублічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" простягнення коштів в сумі 522 668, 40 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаЖураховська О.А., Головня В.І. - - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" (правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва") звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" в якій просило суд стягнути кошти в сумі 304 061, 58 грн., в тому числі: 264 150, 00 грн. основного боргу, 20 857, 00 грн. пені, 13 670, 26 грн. інфляційних втрат, 5 384, 32 грн. 3 % річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" подало зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" про стягнення коштів в сумі 522 668, 40 грн., в тому числі: 495 000, 00 грн. основного боргу та 27 668, 40 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що позивач за первісним позовом не у повному обсязі виконав взяті на себе договірні зобов'язання та не повернув відповідачу за первісним позовом кошти, які було оплачено за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2011, у позові відкритого акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" про стягнення 304 061, 58 грн. - відмовлено, в зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" до публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" про стягнення 522 668, 40 грн. - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 зазначені судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На новому розгляді рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2012 (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 (головуючий Юрченко Я.О., судді Давид Л.Л., Данко Л.С.) у справі № 5010/106/2011-15/5-17/69 позов публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" про стягнення коштів в сумі 304 061 грн. 58 коп. задоволено. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" вул. Говерлянська, 21-А, м. Яремче, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595; поштова адреса: вул. Є. Коновальця, 227-А, м. Івано-Франківськ, 76011 на користь публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" (ПАТ "Укрводпроект"), вул Митрополита Василя Липківського 45, м. Київ, 03035 (ідентифікаційний код 01035101) 264150 грн. основного боргу, 20857 грн. пені, 13670 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 5384 грн. 32 коп. річних, 3040 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита. В зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" до публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" про стягнення коштів в сумі 522 668 грн. 40 коп. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій усіх обставин справи, неврахування приписів ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника і просить суд залишити оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.03.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Божок В.С., судді - Корсак В.А., Костенко Т.Ф. для розгляду справи № 5010/106/2011-15/5-17/69 господарського суду Івано-Франківської області.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" (замовником) та відкритого акціонерного товариства "Укрводпроект" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" "Укрводпроект") (виконавцем) укладено договір на виконання робіт № 209018 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку (передачу) проектно-вишукувальної продукції (виконання робіт), а саме: Будівництво дериваційної міні ГЕС на р. Прут в 10 км вище смт. Ворохта Івано-Франківської області. Техніко-економічне обґрунтування (далі - ТЕО). З урахуванням додаткових угод № 1 від 26.08.2009, № 2 від 17.02.2010 сторони встановили кінцевий термін виконання робіт до 28.04.2010. Вартість робіт визначена в сумі 759 150, 00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Виконання робіт виконавцем, їх приймання і оцінка замовником здійснюється згідно з вимогами завдання та проектування, вихідних даних та технічних умов, наданих замовником, норм ДБН та інших вимог законодавства України (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1, 2.2. договору за розроблену проектно-вишукувальну продукцію (виконану роботу) відповідно до даного договору замовник перераховує виконавцеві 759 150, 00 грн. Оплата проводиться згідно актів виконаних робіт у відповідності з календарним планом виконаних робіт та з авансовим платежем в сумі 379 572, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), який перераховується протягом 10 днів з дня підписання договору.

Відповідно до п. 3.1. договору при завершенні робіт (етапу) згідно умов цього договору виконавець передає розроблену проектно-вишукувальну продукцію замовникові по накладній (безпосередньо або по пошті). Замовник зобов'язаний при отриманні продукції підписати і завірити печаткою накладну або документ, який замінює її, і повернути один примірник виконавцеві. Разом з цим, замовникові направляється акт виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2 договору замовник зобов'язується зокрема, протягом одного місяця, починаючи з дати передачі виконавцем продукції, в разі незгоди, повернути акт здавання-приймання виконаних робіт з письмовою мотивованою відмовою від прийняття продукції з перерахуванням всіх недоліків і недоробок.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника, сторони протягом 15 днів складають двосторонній акт необхідних доробок з термінами їх виконання. Якщо протягом цього терміну вищевказаний акт не буде складений замовником і не переданий належним чином на підпис виконавцю, то продукція, передана виконавцем, вважається прийнятою без зауважень і підлягає оплаті протягом 3-х днів з дня закінчення визначеного терміну.

Судами встановлено, що на підставі вказаного договору головним інженером проекту розроблено технічне завдання на виконання робіт: Будівництво дериваційної міні-ГЕС на р. Прут в 10 км вище смт. Ворохта Івано-Франківської області. Техніко-економічне обґрунтування. Дане технічне завдання узгоджене виконавцем та затверджене замовником.

У відповідності до пунктів 7.1., 8, 9 технічного завдання, проектна документація, виготовлення якої є предметом договору, повинна розроблятись, погоджуватись, затверджуватись, а також передаватися на експертизу згідно з ДБН А.2.2-3-2004.

Судами встановлено, що на виконання п. 5.9. договору 28.05.2009 сторонами складено акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції, згідно з яким, станом на 28.05.2009 проектно-вишукувальні роботи виконані на суму 468 055, 20 грн., оформлені належним чином та відповідають умовам договору, вказаний акт підписаний замовником 15.06.2009.

Відповідно до розділу 3 договору ПАТ "Укрводпроект" 14.04.2010 надіслало ТОВ "Галичинаенергоінвест-Прут" технічну документацію "Будівництво дериваційної міні ГЕС на р. Прут в 10 км вище смт. Ворохта Івано-Франківської області. Техніко-економічне обґрунтування", а також акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції від 14.04.2010.

Листом від 21.04.2010 № 32 товариство з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут" відмовилось від підписання акта здачі-приймання від 14.04.2010 пославшись на необхідність проведення доопрацювань технічної документації, наведених у даному листі.

Публічне акціонерне товариство "Укрводпроект" листом № 1/222 від 29.04.2010 повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Галичинаенергоінвест-Прут", що матеріали техніко-економічного обґрунтування будівництва дериваційної міні ГЕС на р. Прут в 10 км вище смт. Ворохта Івано-Франківської області виконані у повній відповідності з технічним завданням на проектування в складі договору № 209018 від 17.03.2009, враховують всі додаткові вимоги замовника, викладені в його листах, а тому робота повинна бути прийнята і оплачена в повному розмірі.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 30.05.2012 послався на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, а саме, судами не було з'ясовано та не дано належної правової оцінки підставам відмови замовника - ТОВ "Галичинаенергоінвест-Прут" від прийняття робіт зазначених товариством у листі від 21.04.2010 № 32, їх обґрунтованості та відповідності умовам договору та технічним завданням.

Відповідно до частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В той же час при повторному розгляді судами попередніх інстанцій не в повному обсязі виконано вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції від 30.05.2012, що е підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Надаючи правову оцінку підставам відмови замовника - ТОВ "Галичинаенергоінвест-Прут" від прийняття робіт, зазначених товариством у листі від 21.04.2010 № 32, суди попередніх інстанцій послались на те, що ТОВ "Галичинаенергоінвест-Прут" не складало вмотивованого акту про недоробки та недоліки роботи, що стало підставою для висновку про те, що роботи по виготовленню ТЕО є прийнятими і підлягають оплаті в повному обсязі. При цьому, суди визнали необґрунтованою відмову ТОВ "Галичинаенергоінвест-Прут" від прийняття та оплати виготовленого техніко-економічне обґрунтування будівництва дериваційної міні ГЕС на р. Прут в 10 км вище смт. Ворохта Івано-Франківської області.

У зв'язку з відсутністю спеціалістів судова експертиза проекту Техніко-економічного обґрунтування "Будівництво дериваційної міні ГЕС на р. Прут в 10 км. вище смт. Ворохта Івано-Франківської області" не була проведена.

Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином при розгляді даної категорії спорів суди зобов'язані дослідити питання обґрунтованості відмови від підписання акту.

В даному випадку замовник посилається на те, що підставою для відмови є недоліки у виконанні робіт, які роблять неможливим використання проекту, на підтвердження чого надає лист ДП "Укрдержбудекспертиза" № 4862 від 07.11.2011.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності відмови відповідача від підписання акту приймання виконаних робіт є суперечливими, та не можуть вважатися обґрунтованими. Так, суди дійшли до висновку, що для з'ясування зазначених обставин необхідні спеціальні знання в галузі проектування будівництва гідроелектростанцій, в зв'язку з чим по справі було призначено судову експертизу. Однак не отримавши висновку судової експертизи сади фактично самі зробили висновок про те, що роботі виконана якісно, а відмова відповідача від підписання акту є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не зазначено, які інші засоби доказування за своїм правовим статусом можуть замінити висновок судового експерта.

Однією з підстав прийняття оскаржених рішень судами попередніх інстанцій зазначено, що замовник повинен був надати але не надав доказів того, що роботи виконані неякісно. Колегія звертає увагу, що відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, таким чином при розгляді справи виконавець також повинен надати належні та допустимі докази щодо якісності виконаних ним робіт та відповідності їх вимогам чинного законодавства.

Згідно п.9.5 ДБН А.2.2-3-2004 проектувальник несе відповідальність за якість проектних рішень та додержання вимог нормативних документів відповідно до законодавства.

Відповідно до п.9.19 ДБН А.2.2-3-2004 проектна документація затверджується за наявності позитивного комплексного висновку державної експертизи.

В листі ДП "Укрдержбудекспертиза" про проведення експертизи проекту будівництва № 4862 від 07.11.2011 року, зазначено, що проектна документація ТЕО виконана з порушенням вимог чинного законодавства, через що провести її експертизу неможливо.

Судами попередніх інстанцій, при наявності зазначених обставин не надано чіткого правового висновку стосовно того що використання об'єкту для вказаної в договорі мети є можливим і без проведення комплексного висновку державної експертизи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді судам слід врахувати зазначені обставини, належним чином виконати вказівки що містяться у постанові касаційної інстанції від 30.05.2012, вчинити відповідних заходів щодо проведення призначеної судової експертизи, з врахуванням вимог статей 1, 7 Закону України "Про судову експертизу", всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін а також вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин..

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2012 у справі № 5010/106/2011-15/5-17/69 скасувати.

Справу № 5010/106/2011-15/5-17/69 направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя В.С. Божок

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко