ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року Справа № 5023/977/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),суддівКролевець О.А., Прокопанич Г.К.,розглянувши касаційну скаргу АК "Харківобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р.у справі№ 5023/977/12 господарського суду Харківської областіза позовомДП "Енергоринок"доАК "Харківобленерго"третя особаНаціональна комісія, що здійснює Державне регулювання у сфері енергетикиза участюПрокуратури Харківської областіпростягнення 108469046,28 грн.
За участю представників сторін
від позивача Калінін М.В. дов.,
від відповідача Солдатенко А.М. дов.,
від третьої особи Усачова А.І. дов.,
від ГПУ Сайтарли І.М. посв.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Державне підприємство "Енергоринок" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - АК "Харківобленерго" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 108 469 046,28 грн., з яких: 107 501 009,76 грн. - основний борг; 215 002,02 грн. - інфляційні нарахування; 143 371,19 грн. - 3% річних; 502 162,21 грн. - пеня; 107 501,10 грн. -штраф.
Рішенням господарського суду Харківської області (колегія суддів: головуючий суддя Пономаренко Т.О., судді Аюпова Р.М., Бринцев О.В.) від 25.04.2012 р. по справі № 5023/977/12 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 107501009,76 грн. основного боргу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 215002,02 грн. інфляційних нарахувань; 143371,19 грн. 3% річних; 502162,21 грн. пені; 107501,10 грн. штрафу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. по справі № 5023/977/12 (судді Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2012р. залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, АК "Харківобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.04.2008р. між ДП „Енергоринок" (ДПЕ) та АК „Харківобленерго" (ЕК) укладено договір № 4674/01, відповідно до умов якого ДПЕ зобов'язалося продавати, а ЕК - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1 договору).
Згідно з п. п. 4.10., 4.13. договору ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками Акт купівлі-продажу електроенергії.
Також, суди встановили, що відповідно до пунктів 6.1, 6.4. договору, оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
Договір укладено на термін з 01 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору (п. 11.6. договору).
Суди встановили, що жодна з сторін договору не зверталася із заявами про розірвання договору № 4674/01 від 30.04.2008р. за один місяць до дати закінчення строку дії договору, а відтак прийшли до висновку що договір № 4674/01 від 30.04.2011р. продовжено. На виконання п. 2.1. договору № 4674/01 від 30.04.2008 р. позивач за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. передав відповідачу електроенергію в обсязі 626203,752 тис. кВт/г на загальну суму 221222096,74 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії за грудень 2011 р. від 31.12.2011 р. (а. с. 26, т. 1).
Для оплати вартості електроенергії, поставленої у грудні 2011р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 01301 від 31.12.2011р. на суму 265466516,09 (разом з ПДВ).
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд попередньої інстанції дійшли вірного висновку, що відповідач в порушення п. п. 6.1, 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008 р. за отриману від позивача електроенергію розрахувався частково на суму 157965506,33 грн., що підтверджується довідкою про стан взаємних розрахунків між ДП "Енергоринок" та АК "Харківобленерго" за продану з ОРЕ електроенергію в період з 01.12.2011р. по 31.12.2011 р. станом на 01.03.2012 р. (а. с. 51, т. 2), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за електроенергію передану позивачем відповідачу за грудень 2011 р. на підставі договору № 4674/01 від 30.04.2008 р. становить 107501009,76 грн. (265 466 516,09грн. - 157 965 506,33грн.). Зазначене також підтверджується актом звірки розрахунків ДП „Енергоринок" з АК "Харківобленерго" за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2012 р. (а. с. 29, т. 1), підписаного першим заступником директора та головним бухгалтером Державного підприємства „Енергоринок" та скріпленою печаткою підприємства, а також підписаного заступником Голови правління, директором з економіки та головним бухгалтером АК "Харківобленерго" та скріпленою печаткою підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про електроенергетику" (далі - Закон) купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. Сторонами договору є суб'єкти господарської діяльності, пов'язаної з: диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об'єднаною енергетичною системою України; виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; постачанням електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; оптовим постачанням електричної енергії (ч. ч. 4, 5 ст. 15 Закону).
Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що договором, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної електроенергії України є Договір між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р., затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі ДЧОРЕ).
Згідно з п. п. „а, в" ч. 1 преамбули ДЧОРЕ Державне підприємство „Енергоринок", яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, має бути стороною цього договору і виконувати положення цього договору, які поширюються на його діяльність як сторони цього договору; постачальник електричної енергії, який одержав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має бути стороною цього договору і дотримуватися тих положень цього Договору, які поширюються на його діяльність як сторони цього договору і/або як члена ринку.
Пунктом 1.1. ДЧОРЕ передбачено, що державне підприємство „Енергоринок" (ДПЕ), є стороною цього Договору та здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії. Постачальник електричної енергії - сторона цього договору, що купує електричну енергію на оптовому ринку. Місцевий або незалежний постачальник - постачальник який діє відповідно до умов своє ліцензії. Місцевий постачальник - постачальник, який одержав ліцензію з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.
АК "Харківобленерго" є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що підтверджується ліцензією Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 29.03.2000р. № 220632.
Всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії (абз. 5 ч. 8 ст. 15 Закону).
Відповідно до п. п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2. ДЧОРЕ кожний член ринку, починаючи від дати набрання чинності цим Договором зобов'язаний: продавати всю вироблену та імпортовану ДПЕ на Оптовому ринку згідно з цим Договором та двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього. Виняток може становити електрична енергія, яка: - споживається для власних потреб електростанцій; - вироблена на електростанціях із установленою потужністю нижче 20 МВт; - вироблена на електростанціях, у яких загальний відпуск електричної енергії в об'єднану енергетичну систему України становив менше 100 млн. кВт год. за попередній рік; - вироблена на теплоелектроцентралях, які входять до складу постачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності. Укласти двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії з ДПЕ. Купувати електричну енергію у ДПЕ, згідно з цим договором, та двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього.
Постановою НКРЕ № 577 від 11.05.2006 р. схвалено Примірний договір купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством „Енергоринок") та постачальником електроенергії за регульованим тарифом.
Суди підставно зазначили, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України „Про електроенергетику", враховуватися Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2002 від 12.02.2002р. (справа про електроенергетику), Договір між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996р., затверджений постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України та Примірний договір купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством „Енергоринок") та постачальником електроенергії за регульованим тарифом", схвалений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 577 від 11.05.2006р. та положення договору № 4674/01 від 30.04.2008р.
Статтею 151 Закону регламентовано порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Згідно з ч. 2, 3, 4, 5 ст. 151 Закону споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії. Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно: енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії; підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою та передачу електричної енергії магістральними електричними мережами; на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії; іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.
Відповідно до ч. 7 ст. 151 Закону умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем).
Згідно з п. п. 6.3., 6.6. Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії (додаток 4 до ДЧОРЕ) (далі ІВКОР) під час проведення розрахунків за електричну енергію: кошти (за винятком коштів, що перераховуються згідно з окремими рішеннями Уряду), що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників, а також кошти, що перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника на рахунки виробників та інших учасників розподілу коштів, у розрахунковому періоді, зараховуються як поточна оплата електричної енергії, придбаної в цьому ж періоді; кошти, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника з інших рахунків місцевих постачальників у розрахунковому періоді, зараховуються як оплата електричної енергії згідно з призначенням платежу, вказаним у платіжному дорученні. Оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору
Пунктами 6.1., 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008р. сторонами погоджено, що оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, а також з інших рахунків ЕК. Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд правомірно зазначив, що встановлений алгоритм розподілу коштів не звільняє відповідача від обов'язку з оплати отриманої у грудні 2011р. електричної енергії, встановленого п. п. 6.1., 6.4. договору № 4674/01 від 30.04.2008р.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. ІВКОР споживачі, яким електрична енергія постачається місцевим постачальником, зобов'язані оплачувати її коштами виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників. Оплата за продану виробниками ті іншими суб'єктами електричну енергію оптовому постачальнику здійснюється на їх рахунки згідно з умовами двосторонніх договорів. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника, які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму та на підставі розпорядження власника рахунку. При проведенні розрахунків за куплену електричну енергію оптовий постачальник обов'язково вказує у призначенні платежу розрахунковий період, за який здійснюється оплата, обсяг та розмір ПДВ. Оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання місцевих постачальників на поточні рахунки оптового постачальника відповідно до алгоритму двічі на день. При цьому у призначенні платежу банкіром ринку зазначається: „За електричну енергію згідно з постановою НКРЕ, в тому числі ПДВ".
Суди вірно встановили, що пунктом 4 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1136 від 19.07.2000р., встановлено, що уповноважений банк до 12 години операційного дня здійснює перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму, встановленого НКРЕ, та на підставі розпорядження власника рахунку згідно з режимом, встановленим у договорі про розрахунково-касове обслуговування.
Відтак, суди вірно встановили, що перерахування коштів з поточного рахунку з спеціальним режимом використання ДП „Енергоринок" на рахунки його кредиторів здійснюється на підставі його розпорядження (вказівки), на відміну від ДП „Регіональні електричні мережі", розрахунки якого з ДП „Енергоринок" здійснюються автоматично обслуговуючим банком з його рахунків із спеціальним режимом використання без волі та впливу власника таких рахунків, відповідно до алгоритму встановленого НКРЕ України.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, сторони в п. 3.5 договору погодили, що вартість ектроенергії, купленої в розрахунковому місяці АК "Харківобленерго" у ДП "Енергоринок", визначається відповідно до правил ОРЕ за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої АК "Харківобленерго" електроенергії.
Даний договір між Сторонами укладено на виконання вимог і положень ст.15 Закону України "Про електроенергетику", п. п.2.3, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (ДЧОРЕ), постанови НКРЕ України від 11.05.2006 № 577 "Про схвалення Примірного договору купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством "Енергоринок") та постачальником електроенергії за регульованим тарифом".
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підтвердженням відсутності розбіжностей та суперечок між Сторонами щодо вартості купленої в грудні 2011 року Відповідачем у Позивача електроенергії є двосторонньо підписаний та скріплений печатками Сторін акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2011 року, що є первинним бухгалтерським документом, в якому відображено обсяг та вартість (без ПДВ) купленої АК "Харківобленерго" у ДП "Енергоринок" електроенергії.
Використовуючи вищезазначені дані щодо ціни та вартості купленої ДП "Енергоринок" електроенергії, АК "Харківобленерго" відзвітувалося перед органом державного регулювання в сфері енергетики (НКРЕ України), подавши звіт о розрахунки за електричну енергію, закуплену постачальниками на Оптовому ринку електричної енергії та поставлену споживачам за грудень 2011 року в якому, за підписом керівника компанії та головного бухгалтера, (скріплених печаткою підприємства, особисто підтвердило дані про обсяги, ціну вартість купленої у ДП "Енергоринок" електроенергії, що відповідають даним наведеним ДП "Енергоринок" у своїй позовній заяві.
Відповідно до ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом п. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За змістом п. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.3.2. договору сторін передбачено, що ЕК несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 договору. В разі несплати ЕК за куплену в ДПЕ електроенергію у терміни, встановлені п. 6.4. договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ має право нарахувати пеню ЕК у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. Сплата ЕК пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок ДПЕ і не звільняє ЕК від обов'язку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, господарський суд та суд попередньої інстанції дійшли вірного висновку щодо задоволення вимог про стягнення суми пені.
Крім того, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що зазначені в п. 7.3.2. договору 0,1 процентів від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суди також, вірно встановили, що оскільки відповідач не оплатив отриману від позивача електричну енергію протягом більше ніж 30 днів з моменту виникнення обов'язку з оплати отриманої електричної енергії товару, штраф у розмірі 0,1 % від суми боргу (встановлений сторонами п. 7.3.2. договору) у розмірі 107501,10 грн. (0,1 % від 107501099,76 грн. заборгованість за електричну енергію за грудень 2011 р. згідно з договором № 4674/01 від 30.04.2008 р.), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, господарський суд правомірно визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 107 501,10 грн. штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вимога про стягнення 215 002,02 грн. інфляційних втрат та 141371,19 грн. 3 % річних правомірно визнаний господарським судом таким, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, яким залишено без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає рішення прийнятими із вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу АК "Харківобленерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. у справі № 5023/977/12 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко Суддя О.А. Кролевець Суддя Г.К. Прокопанич
Судове рішення № 30330317, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/977/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: