Ухвала суду № 30326938, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/62911/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Величко І.М.,

представника відповідача - Борискевича М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року

у справі № 2а-1300/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»

до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області (далі -відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2012 року № 0000322305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 798170,10 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «БЕЛ ОІЛ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці -автомобільної заправної станції, що розташована за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 23, та належить суб'єкту господарської діяльності -ТОВ «БЕЛ ОІЛ», за результатами якої складений акт від 23 лютого 2012 року на бланку № 000145 (зареєстрований у ДПІ у Обухівському районі Київської області за № 0245/1000/22/37361279).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, які полягали у неведенні господарською одиницею позивача обліку товарних запасів (паливно-мастильних матеріалів) за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 399085,05 грн., оскільки до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, змінні звіти та інші первинні бухгалтерські документи, які підтверджують облік товарно-матеріальних цінностей у встановленому порядку.

07 березня 2012 року ДПІ у Обухівському районі Київської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000322305, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «БЕЛ ОІЛ»штрафні (фінансові) санкції у сумі 798170,10 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення перевірки автомобільної заправної станції, яка належить позивачу, були відсутні змінні звіти оператора автомобільної заправної станції за формою № 17-НП, що підтверджено також поясненнями оператора -ОСОБА_3.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 було затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, пунктом 10.4 статті 10 якої визначено порядок приймання-передачі зміни на автомобільній заправній станції.

Відповідно до підпункту 10.4.1 пункту 10.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, на автомобільній заправній станції здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на автомобільній заправній станції здійснюється за формою змінного звіту автомобільної заправної станції № 17-НП.

Підпунктом 10.4.2 пункту 10.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, під час приймання-передавання зміни оператори автомобільної заправної станції: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх паливнороздавальних колонок, оливороздавальних колонок (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на реєстраторах розрахункових операцій фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на паливнороздавальних колонках, оливороздавальних колонках.

Згідно підпункту 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, після завершення зміни оператором автомобільної заправної станції складається змінний звіт автомобільної заправної станції за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий -залишається на автомобільній заправній станції.

Порядок обліку нафтопродуктів на автомобільній заправній станції визначений статтею 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, пунктом 16.1 якої встановлено, що матеріально відповідальні особи автомобільної заправної станції ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Пунктом 6.2 статті 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивували свої висновки тим, що згідно пояснень оператора автомобільної заправної станції ОСОБА_3 оперативний облік паливно-мастильних матеріалів на автомобільній заправній станції не ведеться, змінні звіти знаходяться в бухгалтерії (арк. справи 25), з огляду на що подані позивачем первинні бухгалтерські документи -товарно-транспортна на відпуск нафтопродуктів, змінний звіт автомобільної заправної станції (арк. справи 8-10) не можуть були визнані належними доказами обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

В той же час, суди попередніх інстанцій не з'ясували початок та кінець зміни оператора перевіреної автомобільної заправної станції, оскільки відповідно до вимог вищенаведеної Інструкції змінний звіт за формою № 17-НП складається оператором автомобільної заправної станції після завершення зміни.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка господарської одиниці позивача розпочалась о 14:24 год. 23 лютого 2012 року. Наявний в матеріалах справи змінний звіт від 22 лютого 2012 року свідчить про те, що зміна оператора автомобільної заправної станції триває з 00:00 год. по 24:00 год.

Проте, вказаним обставинам суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки.

Крім того, поза увагою судів залишився той факт, що після завершення зміни первинні бухгалтерські документи відповідно до вимог вказаної вище Інструкції здаються до бухгалтерії підприємства. Тому висновок судів про відсутність первинних документів на момент проведення перевірки є безпідставним. Наявність або відсутність документів первинного обліку підлягають з'ясуванню.

При цьому, судам слід звернути увагу на ту обставину, що бухгалтерія ТОВ «БЕЛ ОІЛ»знаходиться за іншою адресою, ніж автомобільна заправна станція.

Проте, суди попередніх інстанцій належної правової оцінки не дали, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ»задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна