Постанова № 30324748, 04.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2013 року 2а-6031/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Іванову Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бойко О.П.,

від відповідача - Харченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа»

до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство теплових мереж «Миронівкатепломережа» (далі - позивач) з позовною завою до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 12.12.2012 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача позов підтримав, просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0002591501 від 26.11.2012 (далі - оскаржуване рішення), прийняте відповідачем. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 92 721,52 грн. за період листопад - грудень 2011 року та вересень-жовтень 2012 року було сплачено вчасно та в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення проти позову. Свої заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовував тим, що сплачені позивачем суми ПДВ за період листопад - грудень 2011 року та вересень-жовтень 2012 року були перераховані відповідачем в рахунок минулого боргу позивача відповідно до вимог податкового законодавства, тому заборгованість позивача з ПДВ залишилась непогашеною та підлягає стягненню з позивача.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Відповідачем по справі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати позивачем податків до бюджету. За наслідками цієї перевірки, як слідує з письмових заперечень представника відповідача, відповідач склав Акт від 26.11.2012 №142/15-1/2059554 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки відповідач виніс оскаржуване рішення, яким нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 544, 31 грн. за затримку позивачем сплати ПДВ у розмірі 92 721, 52 грн.

Сам Акт перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване рішення відповідач суду не надав в порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. В письмових запереченнях, які представник відповідача підтримав і в судовому засіданні, відповідач вказав лише обставини сплати позивачем ПДВ в розмірі 6 481 грн., згідно податкової декларації №9056501493 від 18.09.2012.

Натомість представником позивача було подано до суду копії наступних 3-х актів перевірки:

- №142/1601/20595254 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету», згідно якого відповідачем було встановлено несвоєчасне подання позивачем ПДВ за декларацією №9056501493 від 18.09.2012 в сумі 6 481 грн., граничний термін сплати якого настав 30.09.2012;

- №142/1601/20595254 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету», згідно якого відповідачем було встановлено несвоєчасне подання позивачем ПДВ за декларацією №9064391027 від 19.10.2012 в сумі 5 937 грн., граничний термін сплати якого настав 30.10.2012;

- №142/1601/20595254 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету», згідно якого відповідачем було встановлено несвоєчасне подання позивачем ПДВ за декларацією №9064391027 від 19.10.2012 в сумі 5 937 грн., граничний термін сплати якого настав 30.10.2012;

- №142/1601/20595254 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету», згідно якого відповідачем було встановлено несвоєчасне подання позивачем ПДВ за декларацією №9013959428 від 19.01.2012 на суму зобов'язань з ПДВ 6 481 грн. та 5 937 грн. (граничний термін сплати - 30.01.2012); та на суми зобов'язань визначених в «документі від 31.12.2011» та «документі від 1.12.2011» - 75 579, 39 грн. та 4 724,13 грн., які мали бути сплачені до 30.12.2011 та до 30.11.2011 відповідно. Всього сума податкових зобов'язань за цим актом перевірки склала 92 721, 52 грн., тобто - суму, яка зазначена, як сума простроченого боргу з ПДВ в оскаржуваному рішенні.

Представник позивача пояснив, що зобов'язання з ПДВ, визначені вищезазначеними трьома актами перевірки №142/1601/20595254, були повністю та своєчасно оплачені, а саме:

- сума 6 481 грн., визначена декларацією №9056501493 від 18.09.2012, була оплачена відповідно до платіжного доручення №340 від 27.09.2012;

- сума 5 937 грн., визначена декларацією №9064391027 від 19.10.2012, була оплачена відповідно до платіжного доручення №361 від 19.10.2012;

- сума 12 418 грн., визначена декларацією №9013959428 від 19.01.2012, була оплачена відповідно до платіжного доручення №34 від 26.01.2012;

- сума 75 579, 39 грн., визначена «документом від 31.12.2011», була оплачена відповідно до платіжного доручення №501 від 23.12.2011;

- сума 4 724,13 грн., визначена «документом від 1.12.2011», була оплачена відповідно до платіжних доручень №444 та №446 від 30.11.2011.

Копії зазначених платіжних доручень були долучені до справи.

На запит суду представник відповідача подав суду письмові додаткові пояснення, з яких слідує, що сума ПДВ в розмірі 92 721, 52 грн. складається з сум визначених актом перевірки №142/1601/20595254.

Разом з тим, відповідач не спростував факт складення, окрім зазначених 3-х актів №142/1601/20595254, ще і Акт перевірки, який має відмінний номер. Також, відповідач не довів суду, що в оскаржуваному рішенні Акт перевірки був помилково зазначений як підстава застосування фінансових санкцій.

Що ж до суми ПДВ в розмірі 92 721, 52 грн., визначеної оскаржуваним рішенням та актом перевірки №142/1601/20595254 суд також встановив наступне.

Із матеріалів справи та пояснень представників обох сторін слідує, що відповідач робить висновок про прострочення платежу зазначеної суми не у зв'язку з несвоєчасною сплатою ПДВ у розмірі 92 721, 52 грн., а у зв'язку з тим, що сплачену позивачем суму за платіжними дорученнями №340 від 27.09.2012, №361 від 19.10.2012, №34 від 26.01.2012, №501 від 23.12.2011, №444 та №446 від 30.11.2011 відповідач перераховував в рахунок минулого боргу.

Досліджуючи питання щодо наявності боргу минулих років та правомірності перерахування відповідачем сум ПДВ, внесеними позивачем згідно вищезазначених платіжних доручень, суд встановив наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі №2а-1974/12/1070 було відмовлено відповідачу у задоволенні позову про стягнення з позивача суму податкового боргу з ПДВ в сумі 735 294,14 грн.

Представник відповідача надав суду пояснення, які підтверджені також письмово у клопотанні про зупинення провадження по справі від 04.03.2013, що сума ПДВ, яка вказана в оскаржуваному рішенні, як прострочена, у розмірі 92 721, 52 грн. - включена до суми податкового боргу з ПДВ в сумі 735 294,14 грн., який суд апеляційної інстанції у справі №2а-1974/12/1070 визнав таким, що не підтверджений відповідачем.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі №2а-1974/12/1070 набрала законної сили та є обов'язковою для виконання сторонами цієї справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було документально доведено, що сума ПДВ в розмірі 92 721, 52 грн., визначена в оскаржуваному рішенні, була своєчасно сплачена позивачем, що слідує з платіжних доручень, поданих представником позивача.

В той же час наявність боргу минулих періодів відповідачем не була підтверджена ніякими належними доказами, та спростовується висновками постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі №2а-1974/12/1070, яка набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 0002591501, прийняте Миронівською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа» судовий збір у розмірі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) гривні 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2013 р.