Вирок № 30323437, 29.03.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 1314/1731/2012

Провадження № 1-кп/448/3/13

В И Р О К

Іменем України

29.03.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

за участю секретаря Власюк М.Б.,

прокурора Тормишової М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

та потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження №12012360010000018 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 09.09.2012 року близько 20.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні літньої кухні, що по АДРЕСА_1, під час сімейної сварки, яка виникла на побутовому ґрунті між ним та ОСОБА_3, умисно облив останню легкозаймистою рідиною (бензином), після чого підпалив її, внаслідок чого остання із тілесними ушкодженнями потрапила у Мостиську КЦРЛ, з подальшим лікуванням у комунальну 8-му клінічну лікарню м.Львова. Згідно висновку судово-медичного експерта у потерпілої ОСОБА_3 виявлено опікові рани ІІІа, ІІІб ступеня на голові, шиї, грудях, спині, попереку, обидвох руках та ногах, всього на 25% поверхні тіла, котрі заподіяні високою температурою полум'я та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, винним у вчинення якого визнається обвинувачений, свідчать наступні докази, які суд враховує.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, після роз'яснення суті обвинувачення, свою вину визнав частково щодо з обставин, викладених в обвинувальному акті та оголошеними прокурором. Пояснив, що 09.09.2012 року він прокинувся близько 09.30 год., пішов на кухню та зробив сніданок. Коли він перебував на кухні, до нього прийшла ОСОБА_3, його співжителька та попросила його піти купити такій пива, давши йому при цьому 10 грн. В подальшому він пішов у магазин ПП «ОСОБА_9», де придбав пляшку пива «Міцне» ємкістю 1л. Повернувшись додому, куплене ним пиво він відкрив та зробив один ковток і передав таке співжительці та пішов спати. Біля 12.30 год. проснувся та подався до літної кухні. На той час там знаходилась ОСОБА_3 та її син ОСОБА_8. Поговоривши з останнім, знову пішов до хати та до нього прийшов ОСОБА_10, зять його рідного брата. Останній сказав йому, щоб він прийшов до нього додому та забрав мобільні телефони, які передав тому на ремонт. Він подався із ОСОБА_10 до останнього додому та забрав мобільні телефони, які були не відремонтовані. Принісши дані телефони до літної кухні, такі він передав ОСОБА_3 та пішов до хати. Через декілька хвилин ОСОБА_3 забігла до хати та почала на нього кричати, чого він кинув телефони їй, однак він з нею не сперечався. В подальшому, а саме біля 13.00 год. ОСОБА_3 сказала йому, щоб він пішов в магазин та купив помідорів для консервації. Також йому сказала, щоб він купив пляшку пива. З придбаним він повернувся та подався в літню кухню, де поставив помідори та пиво і пішов до хати, щоб прилягти. Через деякий час до кімнати прибігла ОСОБА_3 та почала кричати, однак він не захотів сперечатись, а тому вийшов на вулицю. Впродовж дня ОСОБА_3 неодноразово кричала на нього та сперечалась. Біля 20.00 год. ОСОБА_3 знову почала його ображати та викрикувати в його сторону нецензурні слова. В подальшому вона зайшла в літню кухню, слідом за нею зайшов і він та почав говорити, щоб та заспокоїлась, однак вона не реагувала. Будучи знервований, він зайшов у майстерню свого господарства, взяв полімерну пляшку, в якій було біля 50 грам бензину, який використовував для бензопили та вирішив вилити на неї, а саме на голову, щоб налякати та таким чином її заспокоїти. Однак вона на заспокоїлась та продовжувала на нього кричати. В подальшому вибігла на вулицю та почала кричати, що він хоче її підпалити. Він підбіг до неї та попросив повернутись в приміщення літної кухні, на що вона погодилась, присівши на крісло. Стоячи біля неї на відстані 1-1,5 м., він прикурив сигарету, та будучи знервованим, кинув сірник, який ще горів на підлогу біля ОСОБА_3 В цей момент спалахнув одяг і волосся останньої та така зразу ж вибігла на подвір'я. Він побіг за нею та почав гасити полум'я. В подальшому вона зайшла до літньої кухні, одягнулась та кудись подалась. Він вирішив піти за нею, щоб подивитись чи їй не стане погано. ОСОБА_3 прямувала до будинку своїх синів. Коли він прийшов у господарство таких, то вони почали наносити йому удари руками та ногами по тілу. У вечірній час до нього приїхали працівники міліції, які запропонували поїхати в Мостиський РВ ГУМВСУ у Львівській області. У скоєному розкаюється та просить суд його суворо не карати. Щодо заявленого цивільного позову прокурором, то такий визнає повністю.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому, його вина є доведеною в судовому засіданні повністю показами потерпілої, свідків, протоколами слідчих та судових дій.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що на протязі останніх семи років проживає із своїм співжителем ОСОБА_1 Так, 09.09.2012 року вона проснулась та пішла до літної кухні готувати сніданок. Біля 11.00 год. до неї прийшов ОСОБА_1 та в ході розмови між ними, вона попросила такого піти у магазин та купити помідори для консервації. На вказане ОСОБА_1 погодився та через 30 хв. повернувся додому з помідорами. Принісши такі у літню кухню, він пішов до будинку, однак згодом подався до брата, який проживає по сусідству, де повернувся від такого знервований, принісши мобільні телефони, які кинув перед нею. Коли ОСОБА_1 перебував у будинку, вона зайшла та запитала чому той знервований. На вказане він почав безпричинно чіплятись до неї. Протягом дня між ними декілька раз виникали різного роду суперечки. Вподальшому вона вирішила поїхати до себе в с.Довгомостиська Мостиського району та побачивши, що вона одягається, ОСОБА_1 почав кричати до неї, щоб вона віддала йому 100 грн. за помідори, які той купив в магазині. Вона вибігла з приміщення будинку, ОСОБА_1 в цей час пішов до майстерні, де взяв трьох літрову пляшку, в якій знаходився бензин та вилив їй на голову та спину і сказав, якщо вона не віддасть гроші, то він її підпалить. В подальшому він підпалив сигарету, і сірник, який ще горів кинув в 2-ох см. біля ноги, від якого вона і загорілась. Він, ОСОБА_1, почав помагати їй загасити полум'я на одязі та в подальшому вона побігла до своїх синів, які проживають недалеко по сусідству, котрі викликали швидку медичну допомогу. Жодних претензій ні матеріального, ні морального характеру до свого співжителя ОСОБА_1 немає, просить суд його суворо не карати, оскільки він є єдиним утримувачем їхньої сім'ї.

Свідок ОСОБА_5, яка була безпосередньо допитана в судовому засіданні, показала, що неподалік її господарства проживає ОСОБА_1 Так, 09.09.2012 року вона постійно перебувала у своєму господарстві та не чула, щоб відбувався якийсь конфлікт в господарстві ОСОБА_1. В післяобідній час, коли саме, не пригадує, вона вийшла із свого господарства та побачила, що ОСОБА_1 вибіг з ОСОБА_3 на вулицю. Остання, побачивши її, сказала, що ОСОБА_1 облив її бензином та підпалив, при цьому показала своє тіло, розкривши курточку. На грудях вона побачила почервоніння. При цьому, коли ОСОБА_3 говорила, з її рота доносився запах спиртного. Тобто, як вона побачила, така перебувала в нетверезому стані. При розмові з ОСОБА_1, той її сказав, що ОСОБА_3 неодноразово на протязі дня чіплялась до нього за різні дрібниці та виражалась в його сторону нецензурними словами. В подальшому вона пішла до господарства ОСОБА_1, щоб такого заспокоїти, оскільки такий був сильно знервований і побачила, як біля яблуні тліло сухе листя, яке вона загасила, заливши водою.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що по сусідству в батьківській хаті проживає його брат ОСОБА_1 із своєю співжителькою ОСОБА_3 З часу їхнього спільного проживання неодноразово між ними виникали сварки на побутовому рівні. Так, 09.09.2012 року зранку він поїхав на рибалку та повернувся з такої близько 16.00 год. Неодноразово чув, як з господарства брата доносились крики, однак уваги не приділяв, оскільки такі були неодноразово. У вечірній час, коли саме не пригадує, він знаходився у Судововишнянській лікарні, оскільки його син зламав ногу. В цей час з опіками поступила ОСОБА_3 і йому стало відомо, що під час сварки з його братом ОСОБА_1, останній облив її бензином, щоб налякати та випадково підпалив. Як йому згодом пояснив ОСОБА_1, він зробив таке, оскільки вже не міг терпіти постійних дорікань з боку ОСОБА_3, однак дуже жалів за скоєне.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що проживає в АДРЕСА_2 з дружиною ОСОБА_11, де знімає квартиру. Так, 09.09.2012 року протягом дня він знаходився у себе вдома. Біля 18.00 год. до нього прийшов брат ОСОБА_8, який розповів, що цього дня був у матері ОСОБА_3 Також брат зазначив, що між матір'ю та ОСОБА_1 відбувалася сварка. За якийсь час, до квартири забігла матір ОСОБА_3, яка була перелякана та глянувши на таку, він побачив, що тіло, а саме ноги, руки такої було обгорілі. Вона пояснювала, що її підпалив ОСОБА_1 Він дуже налякався та разом із ОСОБА_8 побіг до Судововшнянської лікарні, щоб викликати швидку. Вибігши на вулицю, він побачив, що в сторону його квартири біг ОСОБА_1 та він подумав, що той біжить виясняти стосунки з матір'ю ОСОБА_3, а тому вдарив його в плече та звалив з ніг. В цей момент ОСОБА_1 говорив, що всіх спалить та кричав до нього, щоб той віддав йому його мобільний телефон. Від останнього було чути запах алкоголю. В подальшому такий заспокоївся та пішов додому, а він з братом подались до лікарні.

Надані потерпілою та свідками покази не містять суперечностей, повністю узгоджуються з суттю обвинувачення.

Суд також детально, повно та всебічно вивчив всі докази, що містяться у матеріалах кримінального провадження, які були надані суду стороною обвинувачення та стороною захисту. Зокрема, наступні.

Із протоколу телефонного повідомлення убачається, що 10.09.2012 року в приймальний покій 8-ї лікарні м.Львова із тілесними ушкодженнями у вигляді 25% опіків тіла поступила ОСОБА_3 (а.с.3).

Даними протоколу огляду місця події та схеми і фототаблиці від 09.09.2012 року. (а.с.6-16).

Як відомо із висновку щодо результатів медичного огляду від 10.09.2012 року складений о 00.10 год., ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. (а.с.17).

Даними протоколу відтворення обстановки і обставин події із ОСОБА_1, з якого убачається, як саме і де останній спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.125-126).

Як відомо із висновку експерта за №395/12 від 20.09.2012 року, у ОСОБА_3 були виявлені опікові рани ІІІа, ІІІб ступеню на голові, шиї, грудях, спині, попереку, обидвох руках та ногах, всього на 25% поверхні тіла, котрі заподіяно високою температурою полум'я, могли утворитись 09.09.2012 року при обставинах, вказаних у скеруванні на дане обстеження та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння. В крові ОСОБА_3 при поступлені в Мостиську ЦРЛ 2,7 проміле етанолу, що могло відповідати сильному алкогольному сп'янінню (а.с108-109).

Із висновку експерта №2/45Е від 26.11.2012 року пожежно-технічної експертизи відомо, що найбільш ймовірнішою причиною виникнення загорання в господарстві ОСОБА_1, є внесення джерела запалювання - відкритого вогню у вигляді полум'я сірника в спеціально створене горюче середовище з використанням інтенсифікаторів горіння, світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо). Загорання почалося на одязі ОСОБА_3, в нижній її частині і поширювалось рівномірно у всіх напрямках по всій площині бензину, який був розлитий на поверхні її тіла. Дане місце є осередком виникнення пожежі (місцем початкового горіння). (а.с.165-171).

Із акту за №929 від 24.10.2012 року амбулаторної комплексної судової-психолого-психіатричної експертизи відомо, що ОСОБА_1 в даний час психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.174-175).

Суд не надає віри показанням обвинуваченого ОСОБА_1 щодо часткового визнання ним своєї вини в частині, що він своїми діями не мав наміру підпалити потерпілу ОСОБА_3, завдавши таким чином тілесних ушкоджень, а лише хотів її налякати, щоб вона заспокоїлась та зазначив, що палаючий сірник кинув не на потерпілу, а на підлогу біля неї. Такі доводи є надуманими, не підтвердженні жодними доказами, суд оцінює їх критично, як обрану обвинуваченим форму свого захисту, спрямовану на зменшення своєї участі у скоєному та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Вважає їх такими, що суперечать іншим зібраним по справі доказам, спростовуються показами потерпілої ОСОБА_3 щодо того, що після відповідних слів «я тебе зараз підпалю» та в результаті умисних дій обвинуваченого ОСОБА_1, а саме, в результаті облиття

бензином та кидання палаючого сірника біля її ніг, в неї виникли вищезазначені тілесні ушкодження; висновком судово-медичної експертизи №395/12 від 20.09.2012 року, щодо характеру та локалізації виниклих тілесних ушкоджень; висновком пожежно-технічної експертизи №2/45Е від 26.11.2012 року, щодо причини виникнення загорання та місцем осередку виникнення пожежі, не довіряти яким в суду немає підстав, котрі є логічними, послідовними, не суперечливими та переплітаються між собою, відтворюючи дійсну картину події, що відбулась між обвинуваченим та потерпілою.

Аналізуючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає те, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, а також думку потерпілої ОСОБА_3, яка претензій до нього не має, пробачила йому скоєне та просить суд його суворо не карати.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховується також, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, його поведінку до, під час та після вчиненого злочину. Окрім цього, судом береться до уваги також поведінка потерпілої ОСОБА_3, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та була ініціатором зазначеного конфлікту.

Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого, надавши йому випробувальний термін та покладенням на нього обов'язків - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації, що є необхідним і достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових злочинів.

При розгляді цивільного позову, суд керується положеннями ч.1 ст. 1166, ст.1206 ЦК України та ст.ст.127-129 КПК України

Прокурор Мостиського району Львівської області в інтересах комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова пред'явив позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Потерпіла ОСОБА_3 з приводу отриманих тілесних ушкоджень, завданих їй обвинуваченим ОСОБА_1, перебувала на стаціонарному лікуванні у комунальній 8-мій клінічній лікарні м.Львова з 10.09.2012 року по 26.10.2012 року, тобто протягом 46 діб, де вартість одного ліжко дня в опіковому відділенні лікарні становила 170 грн. 87 коп., що підтверджується дослідженими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також затрачено медикаменти на суму 1007,03 гривень. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав. Представник цивільного позивача в судове засідання не з'явився, однак, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав пред'явлений позов, суд вважає за необхідне з дотриманням вимог ч.2 п.1 ст.326 КПК України цивільний позов розглянути. Зазначений позов підлягає задоволенню та з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути кошти в сумі 8867 гривень 05 коп. затрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, а саме ОСОБА_3

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази по справі: а саме відеозйомку відтворення обстановки та обставин події із обвинуваченим ОСОБА_1, що міститься на магнітному носі, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12012360010000018 - залишити при матеріалах кримінального провадження; пластмасову пляшку ємкістю 3л. із залишками рідини, рештки обгорілого одягу, два конверти із змивами з правої та лівої руки (два марлеві тампони), зрізи нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері схову Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області (квитанція №000302) - знищити; камуфльовану куртку (кітель), дві сорочки, чоловічі штани (квитанція №000302) - повернути ОСОБА_1

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 за проведення експертизи №31 від 05.10.2012р. в сумі 352,80 гривень та за проведення експертизи №3/1537 від 14.11.2012 року в сумі 1768,80 грн. в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області та за проведення експертизи №2/45Е від 26.11.2012 року в сумі 3065,00 грн.,- на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Цивільний позов прокурора Мостиського району в інтересах 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова 8867 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 05 коп. матеріальної шкоди, понесеної за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 , які перерахувати на р/р 35411003001468 в ГУ ДКСУ у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 01997645.

Речові докази по справі: відеозйомка відтворення обстановки та обставин події із обвинуваченим ОСОБА_1, що міститься на магнітному носі, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12012360010000018 - залишити при матеріалах кримінального провадження; пластмасову пляшку ємкістю 3л. із залишками рідини, рештки обгорілого одягу, два конверти із змивами з правої та лівої руки (два марлеві тампони), зрізи нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері схову Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області (квитанція №000302) - знищити; камуфльовану куртку (кітель), дві сорочки, чоловічі штани, які знаходяться на зберіганні в камері схову Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області (квитанція №000302) - повернути ОСОБА_1

Судові витрати за проведення експертизи №31 від 05.10.2012р. в сумі 352,80 гривень та за проведення експертизи №3/1537 від 14.11.2012 року в сумі 1768,80 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області та за проведення експертизи №2/45Е від 26.11.2012 року в сумі 3065,00 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов'язання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.В.Кічак