Постанова № 30323320, 26.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5017/3592/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.03.2013 року:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Микитенко Т.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ОДЕСАВИНПРОМ"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.02.2013 року в порядку ст. 80 ГПК України

по справі № 5017/3592/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ - АВТО"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „ОДЕСАВИНПРОМ"

про стягнення 12687,85 грн.

В судовому засіданні 26 березня 2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія „ГАРАНТ - АВТО" (далі - позивач, ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „ОДЕСАВИНПРОМ" (далі - відповідач, ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ") про стягнення страхового відшкодування в розмірі 12687,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 1188, 1172 ЦК України, ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України „Про страхування".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2013 року по справі № 5017/3592/2012 (суддя Фаєр Ю.Г.) провадження у справі припинено відповідно до підпункту 1-1 пункту1 ч. 1 та пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „ОДЕСАВИНПРОМ" на користь Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „ГАРАНТ - АВТО" 1484,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвала суду мотивована заявою позивача, в якій він просив припинити провадження у справі № 5017/3592/2012 з підстави погашення відповідачем суми боргу в розмірі 11702,64 грн., в решті позовних вимог позивач відмовився на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Суд, зважаючи на обставину погашення відповідачем частини боргу під час розгляду справи, витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно поклав на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржувана ухвала суду від 25.02.2013 року прийнята з порушенням норм процесуального права в частині покладення витрат по сплаті судового збору за подачу позову, сплачених позивачем, на відповідача, у зв'язку з чим просить пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали змінити, зазначивши про повернення з Державного бюджету України на користь ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО" 1609,50 грн. судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що суд, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", повинен був повернути позивачу з Державного бюджету України судові витрати, сплачені за подачу позову, оскільки судом не приймалось по справі рішення щодо задоволення позову або про відмову у його задоволенні, що унеможливлює застосування положень ст. 49 ГПК України.

В засідання суду апеляційної інстанції від 26.03.2013 року представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО" повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.03.2013 року, проте, останній не скористався своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представника ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ", перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як відзначалось вище, місцевим господарським судом 25.02.2013 року прийнято ухвалу про припинення провадження у справі № 5017/3592/2012 на підставі підпункту 1-1 пункту1 та пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2013 року ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про припинення провадження у справі № 5017/3592/2012 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 11702,64 грн., пославшись на погашення відповідачем боргу в цій частині, на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 200 від 21.02.2013 року.

Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 частини 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Водночас, позивач в заяві від 25.02.2013 року відмовився від іншої частини позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як відзначалось вище, оскаржуваною ухвалою суду від 25.02.2013 року провадження у справі припинено та стягнуто з ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ" на користь ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО" 1484,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ" в апеляційній скарзі наполягає на безпідставному стягненні господарським судом першої інстанції з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір повинен був повернутий позивачу з Державного бюджету України у сумі, сплаченій під час звернення до суду з позовом, що на думку скаржника є порушенням норм процесуального права та підставою для зміни ухвали суду від 25.02.2013 року в цій частині.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" постановлено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Водночас, частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

До складу господарських витрат входять витрати, пов'язані з розглядом та вирішенням справ у судочинстві, зокрема, судовий збір, який покладається на сторони з метою їх відшкодування державі.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що відповідачем фактично визнано позов шляхом часткового погашення заборгованості в сумі 11702,64 грн., яке відбулось після прийняття та розгляду судом позовної заяви ПАТ „УСК „ГАРАНТ - АВТО", колегія суддів вважає правомірним пропорційне покладення місцевим господарським судом на ПрАТ „ОДЕСАВИНПРОМ" судових витрат, понесених позивачем під час звернення з позовом до суду.

На підставі вищенаведеного, ухвала господарського суду Одеської області від 25.02.2013 року є законною та обґрунтованою, і підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 25.02.2013 року по справі № 5017/3592/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 29.03.2013 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк