Постанова № 30323045, 27.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27 березня 2013 року

17 год. 15 хв.

Справа № 808/2004/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю позивача – не прибув, відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Благодійного фонду «Єдність» про припинення юридичної особи.

18 лютого 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Бердянської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується – позивач) до Благодійного фонду «Єдність» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд припинити юридичну особу відповідача (ідентифікаційний код 26183529).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 13.3 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, проте відповідач не виконує вказаних приписів закону. Згідно даних довідки від 03.10.2012 №12944/10/18-3-410 відповідач не надає податкову звітність до контролюючого органу з квітня місяця 2005 року, що є підставою для прийняття рішення про припинення юридичної особи.

Ухвалою судді від 19.02.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

27.03.2013 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, однак подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин, на підставі ч.ч. 2, 4, 6 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Благодійний фонд «Єдність», зареєстрований Бердянським міським управлінням юстиції, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію благодійної організації №9/Б від 01.07.2002; організаційно-правова форма господарювання – місцева благодійна організація, код ЄДРПОУ 26183529.

Підпунктом 16.1.3. Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV), передбачені підстави для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, виділених на окремий баланс, подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, одним із видів яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Поняття суб'єкта господарювання наведено у ст. 55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є: господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 №5073-VI (далі іменується – Закон України №5073-VI) благодійна організація – юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Благодійні організації набувають прав та обов’язків юридичної особи з моменту їх державної реєстрації.

Статтею 18 Закону України №5073-VI встановлено, що рішення про ліквідацію благодійної організації приймає орган управління, уповноважений установчими документами благодійної організації.

Оскільки відповідач є благодійною громадською організацією, його припинення відбувається шляхом реорганізації або ліквідації і регулюється спеціальними нормами, які встановлюють підстави для цього, наявність яких судом не встановлена та позивачем не наведена, тому правові підстави для прийняття рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону – відсутні.

Суд звертає увагу та той факт, що неподання юридичною особою до контролюючого органу податкової звітності ніяким чином не порушує інтереси Держави, не перешкоджає нормальній діяльності державної податкової служби, не унеможливлює здійснення органом державної виконавчої влади завдань, покладених не нього Державою, щодо контролю за здійсненням господарської діяльності, на що посилається позивач в адміністративному позові.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська