Ухвала суду № 30322368, 27.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 202/3821/2012 Провадження № 22-ц/772/526/2013Головуючий в суді першої інстанції:Хмель Р.В.Категорія: 23Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Яланецьке» Ніколюка Д.В. на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11 січня 2013 року у справі за позовом прокурора Бершадського району в інтересах ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яланецьке» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

встановила:

В листопаді 2012 року прокурор Бершадського району в інтересах ОСОБА_3 звернувся з цим позовом, вказуючи, що ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,1648 га, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 151820, розташована на території Яланецької сільської ради Бершадського району Вінницької області. 1 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Яланецьке» укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_3 передав цю земельну ділянку строком на 10 років у платне користування відповідачу. Договір оренди зареєстрований в Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК 18 березня 2010 року за № 041003600091. Проте, в договорі не зазначено: умови збереження стану об'єкта оренди, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки та не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, не вказано яку відповідальність буде нести орендар за несплату орендної плати. Кожне з цих положень є істотною умовою договору оренди землі, тому просив визнати цей договір недійсним, скасувати його державну реєстрацію та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 11 січня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсними договір оренди землі від 1 вересня 2008 року, зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької філії Центру ДЗК від 18 березня 2010 року за № 041003600091, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Яланецьке». Повернено земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1648 га, розташовану на території Яланецької сільської ради Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_3 в належному стані. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Яланецьке» 107,30 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Яланецьке», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову та стягнути з ОСОБА_3 53,65 грн. судового збору.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частини 1, 2 ст.303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недійсність договору оренди землі через відсутність у ньому істотних умов, передбачених ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Яланецьке» в особі директора Барабаша М.І. договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Яланецької сільської ради, належної йому на праві приватної власності, площею 1,1648 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, що підтверджується договором від 1 вересня 2008 року, зареєстрованим у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК 18 березня 2010 року за № 041003600091. В підписаному сторонами договорі не вказані умови збереження стану об'єкта оренди, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки та не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, не вказано яку відповідальність буде нести орендар за несплату орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди, строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а ч.1 ст. 215 цього Кодексу передбачає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину.

Як видно з матеріалів справи, в спірному договорі оренди землі не зазначені такі істотні умови, передбачені ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» як: умови збереження стану об'єкта оренди, відповідальність за несплату та несвоєчасну сплату орендної плати, сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, а відтак висновок суду про його недійсність відповідає фактичним обставинам справи та приписам ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Такої ж правової позиції дійшов Верховний суд України у своїх постановах від 4 квітня 2012 року та 12 липня 2012 року, які в силу приписів ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не є істотними, висновків суду першої інстанції не спростовують, норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Яланецьке» Ніколюка Д.В. відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 11 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: