Рішення № 30321859, 28.03.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2013 Справа № 920/331/13-гЗа позовом Дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук, м. Глухів Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Русь», м. Середина-Буда Сумської області

про стягнення 248 353 грн. 32 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - О.М. Кебець (довіреність б/н від 12.03.2013р.), М.В.Вакарін (довіреність б/н від 20.09.2012)

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 248 353 грн. 32 коп., в тому числі 248 000 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 177 від 07.09.2012р., 353 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Клопотанням від 28.03.2013 (вхідний реєстраційний № 4263) представник позивача подав для долучення до матеріалів справи розрахунок пені, нарахованої відповідачеві, та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2012 між Дослідною станцією луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної Академії наук України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Русь») (покупець) був укладений договір № 177, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах укладеного договору.

21.09.2012 між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 1 до договору № 177, відповідно до умов якої продавець взяв на себе зобов'язання після підписання угоди передати у власність покупця насіння озимого жита сорту «Інтенсивне 99» (еліта) в кількості 40 000 кг, насіння озимої пшениці сорту «Поліська 90» (еліта) в кількості 20 000 кг, насіння озимої пшениці сорту «Столична» (еліта) в кількості 20 000 кг, а покупець зобов'язався оплатити цей товар до 20.10.2012.

Відповідно до видаткових накладних № 88 від 07.09.2012, № 94 від 14.09.2012, № 96 від 21.09.2012, № 97 від 26.09.2012 позивачем було поставлено відповідачеві товар, обумовлений договором № 177 від 07.09.2012 та додатковою угодою № 1 до нього.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується також довіреностями № 71 від 07.09.2012, № 81 від 21.09.2012, № 85 від 26.09.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей.

З урахуванням обумовленого між сторонами строку оплати за товар, відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за насіння озимої пшениці до 20.10.2012.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Позивачем зобов'язання за договором № 177 від 07.09.2012 виконані належним чином, що підтверджено матеріалами справи та доведено в ході судового розгляду позивачем.

Відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання щодо строків оплати товару належним чином не виконав (за поставлений товар розрахунки не провів), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 248 000,00 грн. та змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Ані доказів сплати заборгованості, ані аргументованих заперечень щодо позовних вимог відповідачем подано до суду не було, повноважний представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а тому визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення 353 грн. 32 коп. пені, суд дійшов висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.3 договору від 07.09.2012 встановлює, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент нарахування пені.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна непогашена заборгованість за сумою пені за порушення строків оплати поставленої продукції станом на 05.02.2013 складає 353 грн. 32 коп. Розрахунок суми пені було здійснено позивачем за період з 20.10.2012р. по 31.01.2013р.

Однак, в ході судового розгляду був досліджений в судовому засіданні оригінал Додаткової угоди від 21.09.2012 до договору № 177 від 07.09.2013, пунктом 4 якої пункт 3.1 договору № 177 було змінено в частині зазначення строків оплати товару та встановлено кінцевий термін оплати товару 20.10.2012.

Вказана додаткова угода укладена з дотриманням вимог чинного законодавства, скріплена підписами уповноважених осіб, тому має юридичну силу та створює правові наслідки для сторін, які її підписали.

Таким чином, суд робить висновок, що позивачем невірно обрано розрахунковий період для визнання суми пені з огляду на строки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, а тому розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасні розрахунки, повинен бути здійснений за період з 21.10.2012р. по 31.01.2013р.

Судом було здійснено перерахунок суми пені за зазначеним розрахунковим періодом, внаслідок чого було зроблено висновок, що позивачем була заявлена до стягнення сума пені, менша, ніж та, яка відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства могла бути нарахована відповідачу. Внаслідок зазначеного, судом робиться висновок про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача саме заявленої суми пені в розмірі 353,32грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду позовної заяви було сплачено лише 2 483 грн. 53 коп. судового збору, з урахуванням вищевказаної норми Закону України «Про судовий збір» та положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд стягує суму судового збору в сумі 2 483 грн. 53 коп. з відповідача до державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РУСЬ» (41000, Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Дачна, 38; код ЄДРПОУ 36487696) на користь Дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Терещенків, 45; код ЄДРПОУ 00497845) 248 000 грн. 00 коп. основного боргу, 353 грн. 32 коп. пені, 2 483 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РУСЬ» (41000, Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Дачна, 38; код ЄДРПОУ 36487696) в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593) 2 483 грн. 53 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2013р.

Суддя В.Л.Котельницька