Рішення № 30321849, 28.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.13 Справа№ 5015/2725/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля», с. Песець, Новоушинський район

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м. Львів

Про стягнення збитків в розмірі 79 560,00 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Сторожук А.В. - представник

від відповідача: Симотюк М.А. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля» подано позов до відповідача Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» про стягнення збитків в розмірі 79 560,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2013 року у справі №5015/2725/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року у справі №5015/2725/12 в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Промінь Поділля» відмовлено, а рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року касаційну скаргу ТзОВ «Промінь Поділля» задоволено частково, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року та рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 року у справі №5015/2725/12 скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Підставами скасування вище зазначених рішення та постанови є те що, судами перших інстанцій не з'ясовано щодо наявності чи відсутності неправомірної часткової односторонньої відмови відповідача від прийнятого на себе зобов'язання за Договором поставки від 10.11.2011 №П-14/11-6001, не встановлено доведеності збитків від такої відмови та не з'ясовано обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року справа №5015/2725/12 була призначена до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2013 року.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач щодо позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля» (Покупець) та Приватним акціонерним товариством «Галнафтохім» (Постачальник) укладено Договір поставки мінеральних добрив №П-14/11-6001. Відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність Покупця) Товар, найменування, кількість та ціна якого є: селітра аміачна в біг-бегах, кількість 1152 тонн на загальна суму 3 559 680 грн. з врахуванням вартості упаковки та вартості транспортування, а Покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти цей товар.

Згідно п.3.2 Договору товар поставляється до 10 лютого 2012р. при умові перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору. Покупець зобов'язаний за 5 днів до відвантаження товару підтвердити постачальнику залізничні реквізити для відправки вагонів, надавши постачальнику в письмовій формі відповідні транспортні інструкції по факсу за номером, вказаним у розділі 11 даного договору і надання телеграми про готовність прийняття вагонів від ст.призначення на ст.відвантаження (п.3.3 договору).

Пунктом 4.1 розділу 4 Договору поставки визначено порядок розрахунків, згідно якого Покупець зобов'язаний перерахувати 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника в строк до 11 листопада 2011 року за 1024 тон. товару і в строк до 18 листопада 2011 року за 128 тон товару.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 від 17.11.2011 року, яка укладена до Договору поставки №П-14/11-6001 від 10.11.2011 року, сторонами змінено строки розрахунків, а саме: покупець зобов'язаний перерахувати 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника за 1024 тон товару в строк до 11.11.2011 року, за 96 тон товару - в строк до 18.11.2011 року, за 32 тон товару - в строк до 05.12.2011 року.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями: №1552 від 17.11.2011 року на суму 296 640,00 грн., №1574 від 23.11.2011 року на суму 98 880,00 грн. та №1524 від 10.11.2011 року на суму 3 164 160 грн. (а.с.91; Т.1).

Відповідачем поставлено селітру в кількості 253 тон, що підтверджується залізничними накладними від 09.02.2012 року на 128 тон, від 13.02.2012 року на 64 тон, від 11.02.2012 року на 64 тон, а також видатковими накладними №ТРН-000223 від 09.02.2012 року та №ТРН-000248 від 13.02.2012 року.

25.01.2012 року відповідач надіслав на адресу позивача лист №25/01-6, в якому повідомив про неможливість здійснення поставки товару в кількості 896 тонн у зв'язку з тим, що Укрзалізниця в рамках програми технічного реформування змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками та створила ДП «Український транспортно-логістичний центр», у зв'язку з чим тепер для здійснення перевезень по всій території України клієнту необхідно укласти угоду з новоствореною структурою, як посередником, та внаслідок чого суттєво ускладнилась процедура замовлення, оскільки наявність укладених договорів не забезпечує вчасне виконання замовлених послуг, невиконання своїх зобов'язань приватними структурами та новоствореним ДП спричинює порушення строків замовлених позивачем вантажів. Крім того, відповідач зазначеним листом повідомив позивача, що ним акумульовано кошти за частково непоставлений товар, та в якому позивачу запропоновано надати реквізити рахунку для повернення таких (а.с.12; Т.1).

25.01.2012 року позивач листом №49 просив повернути попередню оплату за аміачну селітру в сумі 27 68 640,00 грн. згідно договору №П-14/11-6001 від 10.11.2011 року (а.с.50; Т.1).

27.01.2012 року відповідач виконав вимоги ТзОВ «Промінь Поділля», здійснивши повернення коштів в сумі, вказаній у листі №49 від 25.01.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №603 (а.с.49; Т.1).

26.01.2012 року між ТзОВ «Промінь Поділля» (Покупець) та МППФ «Ерідон» (Постачальник) було укладено Договір №260/12/86-МДО поставки селітри аміачної в кількості 884 тонни за ціною 3 180,00 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 90 грн. за 1 тону дорожче, ніж згідно умов Договору поставки між сторонами у даній справі. 27.01.2012 року позивач здійснив оплату за даним договором в сумі 2 200 560 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1856 (а.с.18-19;Т.1).

З огляду на закупівлю селітри за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з відповідачем, позивач розрахував ціну позову та просить стягнути з відповідача відповідні збитки, що виражаються у різниці між ціною на селітру аміачну за договором поставки між сторонами спору та за договорами поставки між позивачем і МППФ «Ерідон», що складає 79 560,00 грн. (884 тон х 90 грн.).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст.224 та абзацом 3 ч.1 ст.225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)збитків;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з неможливістю виконання своїх зобов'язань відповідачем згідно Договору №П-14/11-6001, щодо поставки селітри в кількості 896 тонн, 26.01.2012 року позивачем було укладено з МППФ «Ерідон» Договір №260/12/86-МДО про поставку селітри аміачної в кількості 884 тонни за ціною 3 180,00 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 90 грн. за 1 тону дорожче, ніж згідно умов Договору поставки між сторонами у даній справі. Відтак, позивачем здійснено додаткові витрати в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору поставки №П-14/11-6001 від 10.11.2011 року в сумі 79 560,00 грн. (884 тон х 90 грн.).

Заявляючи позов про стягнення збитків в сумі 79 560,00 грн., позивач визначає розмір збитків, як різницю в цінах на селітру, яку гарантував в договорі відповідач і яку позивачу довелося сплатити МППФ «Ерідон».

Відповідач щодо заявлених позивачем збитків заперечує, посилається на те, що листом від 25.01.2012 року за № 25/01-5 повідомив позивача, що не може здійснити поставку в повному обсязі за Договором №П16/11-6001 від 10.11.11 р. до 10.02.12 р., а відтак просить повідомити реквізити банківських рахунків на які повернути сплачені позивачем грошові кошти, і до 10.02.2012 року розірвати згаданий вище договір поставки. Неможливість своєчасної поставки товару мотивовано відповідачем зміною Укрзалізницею технології взаємодії з вантажовідправниками та створенням ДП «Український транспортно-логістичний центр».

Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виходячи з цих засад має встановлюватися і наявність або відсутність вини.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення також їх внаслідок наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Терміном «збитки» позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

У правовідносинах, що виникли між сторонами у справі, існують усі елементи, при наявності яких настає господарсько-правова відповідальність за неналежне виконання зобов'язання та відшкодовуються заподіяні в зв'язку з цим збитки. Відповідач не виконав взяті на себе за господарським договором зобов'язання з поставки до 10.02.2012 р. селітри аміачної позивачу у кількості 1152+5% тонн. У матеріалах справи відсутні та особами, які беруть участь у справі, суду не подані докази того, що порушення зобов'язання мало місце за відсутності вини відповідача або при наявності обставин, що звільняють його від відповідальності, зокрема внаслідок випадку або непереборної сили. Посилання відповідача на зміну Укрзалізницею технології взаємодії з вантажовідправниками та створенням ДП «Український транспортно-логістичний центр», як на підставу звільнення від відповідальності необґрунтовані.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Факт понесення позивачем реальних збитків підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, які засвідчують перерахування грошових коштів Малому приватному підприємству Фірма «Ерідон» за аміачну селітру. Вказаний товар позивач вимушений був придбати у згаданого господарюючого суб'єкта в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором. Доводи відповідача про те, що позивач уклав названий договір в зв'язку з звичайною виробничою потребою, яка не пов'язана з неналежним виконанням зобов'язань за договором № П-16/11-6001, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, договір який укладений між позивачем та МППФ «Ерідон» укладено на поставку аміачної селітри у кількості, що не перевищує кількість товару за Договором № П-16/11-6001, цей Договір укладено негайно після того, як було отримано лист відповідача № 25/01-5 від 25 січня 2012 р. про неможливість поставити товар. Докази наявності у позивача виробничої потреби у 884 тоннах селітри станом на 2012 р. у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Відтак, наявним є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем зобов'язання та понесеними позивачем збитками.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 226 ГК України безпідставні, адже позивач не міг запобігти виникненню збитків своїми діями та придбати 26.01.2012 р. аміачну селітру по ціні, за якою вона продавалась станом на 10 листопада 2011 р. Згідно з Довідкою Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №22-05/550 від 31.07.2012 р. орієнтовані відпускні ціни (з ПДВ в Україні складали станом на листопад 2011 року середня ціна на внутрішньому ринку України аміачна селітра : 3000 грн./т, у мішках, з ПДВ, а станом на січень 2012 року 3 180 грн./т, у мішках, з ПДВ. (а.с.67; Т-І).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислову палату» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 11 згаданого Закону торгово-промислові палати мають право, зокрема проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що позивач своїми діями міг запобігти виникненню збитків у розмірі 79 560,00 грн. чи зменшити розмір цих збитків, але не зробив цього. Крім того, слід зазначити, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 191709), а відтак відмова відповідача в односторонньому порядку від виконання Договору в частині поставки селітри в кількості 896т. спонукала позивача до укладення договору поставки мінеральних добрив №260/12/86-МДО від 26.01.2012 року з МППФ «Ерідон» на поставку селітри в кількості 884т. на умовах з врахуванням сезонного попиту на даний товар.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами у відповідності до ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» (79032, м. Львів, вул.Пасічна, 167, код ЄДРПОУ 23958622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Поділля» (32625, Хмельницька область, Новоушинський район, с. Песець, вул.Бойчука, 16/А, код ЄДРПОУ 35469896) - 79 560,00 грн. - збитків, 1 609,50 грн. - судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.03.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.