ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
28.03.13 Справа№ 5015/306/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпці О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна», м. Київ, про скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, прийнятої 09.11.2012 р. при примусовому виконанні наказу господарського суду Львівської області від 21.05.2012 р., виданого у справі № 5015/306/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Космонава Україна», м. Рівне, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Енаргоконтракт-Центр», м. Львів, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Торговий дім Вежа», м. Рівне про стягнення 674484,67 грн.
За участю представників:
Від скаржника: Рущишин Л.А. - представник,
Від відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції: не з»явився,
Від боржника: не з»явився,
Від відповідача 1: не з»явився.
Суть спору: ТзОВ «Космонава Україна», м. Київ, звернулось з скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просить відновити строк на оскарження постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 09.11.2012 р.; скасувати вищезгадану постанову від 09.11.2013 р. та відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/306/12 від 21.05.2012 р. Скарга мотивована тим, що оспорюванню постановою відділ Державної виконавчої служби повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п.п. 5, 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник за адресою відсутній, встановити його місцезнаходження неможливо, рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстроване, кошти на банківських рахунках відсутні. Згадану постанову отримано скаржником 14.02.2013 р., що підтверджується відомостями УДППЗ «Укрпошта» на офіційному сайті http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post?openpage. Скаржник посилається на те, що головним державним виконавцем при прийнятті постанови від 09.11.2012 р. порушено вимоги ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та не вжито заходів для розшуку майна боржника, що обліковується на окремому балансі філії, яка знаходиться у Тернопільській області.
Відділ Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у запереченнях на скаргу зазначив, що згідно з отриманими виконавчою службою відповідями на запити у боржника відсутні транспортні засоби, земельні ділянки, нерухоме та рухоме майно.
Згодом скаржником подано заяву від 28.03.2013 р., яка за своїм змістом являє собою заяву про збільшення розміру вимог скарги, поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України. До вказаної заяви не долучено доказів її надіслання органу Державної виконавчої служби та особам, які брали участь у справі. З огляду на викладене, вказана заява і додані до неї документи відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, п.п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 підлягають поверненню без розгляду.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Щодо клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на оскарження дій органу Державної виконавчої служби, то судом встановлено таке. Скаржник оскаржувану постанову за своєю юридичною адресою (33028, м. Рівне, вул. Поштова, буд. 2, офіс 8) та за адресою, вказаною у скарзі (4050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.72, оф.320), не отримував. Однак, при поданні заяви № 22/05-01 від 22.05.2012 р. до органу Державної виконавчої служби про прийняття наказу господарського суду Львівської області № 5015/306/12 від 21.05.2012 р. до виконання, ним зазначено свою адресу для кореспонденції: 79005, м. Львів, а/с 6673. Як вбачається з штемпеля на поштовому конверті, оскаржувана постанова від 09.11.2012 р. надіслана органом Державної виконавчої служби разом з супровідним листом № 194 від 09.01.13 р. на зазначену адресу скаржника лише 06.02.2013 р. Відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 3302812765563, в якому була спірна постанова, що надіслане відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, отримано ТзОВ «Космонава Україна» за адресою: м. Львів, а/с 6673 лише 14.02.2013 р. Вказане підтверджується відомостями УДППЗ «Укрпошта» на офіційному сайті http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post?openpage. З огляду на викладені обставини, суд вважає за доцільне відновити пропущений строк на оскарження постанови від 09.11.2012 р.
Розглядаючи скаргу по суті, суд виходить з такого. Згідно з п.п. 2, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Органом Державної виконавчої служби на вимоги ухвал суду від 26.02.2013 р. та 06.03.2013 р. матеріали виконавчого провадження ВП № 32817371 суду не подані. За наведених обставин, скарга вирішується судом за наявними у справі доказами. Як вбачається з матеріалів справи, орган державної виконавчої служби дійшов висновку про відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, безрезультатність заходів щодо розшуку такого майна на підставі листів-відповідей Управління держкомзему у місті Рівному про відсутність у боржника на праві власності чи на інших майнових правах земельних ділянок у місті Рівному; листа-відповіді Комунального підприємства «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про те, що згідно з його даними за боржником не зареєстроване нерухоме майно; листа-відповіді Відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області про те, що згідно БД АІПС «РІІС» ВРЕР ДАІ (з обслуговування м. Рівне та Рівненського району) не зареєстровано транспортних засобів ТзОВ «Вежа». З заперечень на скаргу органу Державної виконавчої служби вбачається, що висновок про неможливість з»ясувати місцезнаходження боржника зроблено, виходячи з повідомлення ТОВ «Укркур»єр» про те, що боржник за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 112 А відсутній та на підставі Акта державного виконавця від 17.07.2012 р., яким встановлено, що боржник за вищевказаною адресою не знаходиться. Однак, орган Державної виконавчої служби у ході виконавчого провадження не звернувся до державного реєстратора з вимогою надати йому витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вежа». З наявного у матеріалах справи Витягу (том І, а.с. 65-67) вбачається, що боржник має відокремлений структурний підрозділ - Збаразьку Філію, яка знаходиться у Тернопільській області. Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Заходи з розшуку земельних ділянок, рухомого та нерухомого майна боржника, зареєстрованих у Тернопільській області органом державної виконавчої служби не вчинялись. Крім цього, законодавство України не забороняє господарюючим суб»єктам мати на праві власності чи іншому майновому праві земельні ділянки, рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване у будь-якому місці України, а не виключно за його юридичною адресою. Докази того, що органом Державної виконавчої служби вчинялись заходи по розшуку земельних ділянок боржника поза межами міста Рівне та поза межами Рівненської області у матеріалах справи відсутні та останнім суду не подані. Органом Державної виконавчої служби також не подані докази відсутності грошових коштів на рахунках боржника та на рахунках його структурних підрозділів.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що орган Державної виконавчої служби не вжив усіх необхідних та передбачених законодавством заходів, що спрямовані на повноту виконання рішення суду у справі. Відтак, висновки державного виконавця про те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а також про те, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - передчасні. Виконавчою службою порушено вимоги ст.ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, державним виконавцем не використано усіх без винятку, наданих йому ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», повноважень з метою виконання рішення суду, а заходи по розшуку майна боржника, обмежились лише містом Рівне та Рівненською областю. Крім цього, державним виконавцем не подано та у матеріалах справи відсутній вказаний у ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» акт, про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 47 згаданого Закону, який складається державним виконавцем.
За наведених обставин постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32817371 від 09.11.2012 р. слід визнати недійсною.
Вимога скаржника про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області задоволенню не підлягає, виходячи з такого. У матеріалах справи відсутні та скаржником суду не подані докази порушення державним виконавцем вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку відновлення виконавчого провадження. Судове рішення щодо визнання недійсною (незаконною) постанови від 09.11.2012 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві станом на день розгляду скарги судом на адресу виконавчої служби не направлене.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 53, 63, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відновити пропущений Товариством з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.72, офіс 320, код ЄДРПОУ 37079233) строк на оскарження постанови відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 09.11.2012 р. ВП № 32817371.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.72, офіс 320, код ЄДРПОУ 37079233) від 28.03.2013 р. з додатками повернути скаржнику без розгляду.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Космонава Україна» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд.72, офіс 320, код ЄДРПОУ 37079233) задовольнити частково.
Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, ВП № 32817371, винесену 09.11.2012 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (33000, м. Рівне, вул. Замкова, 22а).
У задоволенні решти скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.
Судове рішення № 30321836, Господарський суд Львівської області було прийнято 28.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/306/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: