Постанова № 30321741, 13.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року 11:00

Справа № 808/2788/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Мелітополь Запорізької області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку»,

м. Мелітополь Запорізької області,

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі заявник, Мелітопольська ОДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (далі відповідач, ТОВ «Товари народного вжитку»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету м. Мелітополь Запорізької області суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3278 грн. та податку на додану вартість у розмірі 29091 грн. 69 коп.

Свої вимоги про стягнення коштів за податковим боргом заявник обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив у строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, суму самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, яка була визначена відповідачем у поданих до податкового органу деклараціях.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, подав до суду письмове клопотання (вх. №10958 від 13.03.2013) у якому просить суд розглянути подання за його відсутності, вимоги викладені у поданні підтримує у повному обсязі.

Причини не прибуття у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду ані заперечень проти подання, ані доказів повної чи часткової сплати коштів заявлених податковим органом до стягнення.

Згідно ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, оскільки представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом з’ясовано, що 20 грудня 2012 року відповідачем, на виконання вимог ст. 46 Податкового кодексу України (далі ПК України), до Мелітопольської ОДПІ була подана податкова декларація з податку на додану вартість (далі ПДВ) №9080558374, у якій відповідач самостійно визначив суму грошового зобов’язання по ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 38186 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку сума податкового зобов’язання по ПДВ, визначена відповідачем у податковій декларації №9080558374 від 20.12.2012 була сплачена лише частково, у розмірі 9205 грн. 53 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Наявна у справі копія зворотного боку облікової картки ТОВ «Товари народного вжитку» свідчить про те, що станом на час розгляду справи відповідач має податковий борг зі сплати узгодженого грошового зобов’язання по ПДВ у розмірі 29091 грн. 69 коп., з яких 111 грн. 22 коп. – пеня, нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань. Доказів протилежного суду не надано.

Окрім того, судом з’ясовано, що відповідач має податковий борг зі сплати авансових платежів по податку на прибуток, за січень-лютий 2013 року, у розмірі 3278 грн. Зазначений податковий борг виник внаслідок наступного.

5 листопада 2013 року відповідачем до Мелітопольської ОДПІ була подана податкова декларація №9069123874, у якій відповідач самостійно визначив суму грошового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 14749 грн., що підлягала сплаті за II-IV квартали 2012 року.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з доповненнями, внесеними Законом №5083) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно Наказу Державної податкової служби України №1171 від 21.12.2012, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

Наявна у справі копія зворотного боку картки ТОВ «Товари народного вжитку» свідчить про те, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатив у встановлений термін авансові внески по податку на прибуток за січень-лютий 2013 року, податковий борг зі сплати зазначених грошових зобов’язань складає 3278 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкова вимога №4 від 03.01.2013 була надіслана на адресу відповідача 08.01.2013.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Суд вважає, що у даному випадку наявна необхідна сукупність обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання, а саме сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Оскільки під час розгляду подання встановлено, що відповідач має податковий борг зі сплати самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на додану вартість та авансових платежів по податку на прибуток, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення коштів за податковим боргом – задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (код ЄДРПОУ 25482098) на користь Державного бюджету м. Мелітополь Запорізької області суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 29091 (двадцять дев’ять тисяч дев’яносто одна) гривня 69 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (код ЄДРПОУ 25482098) на користь Державного бюджету м. Мелітополь Запорізької області суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3278 (три тисячі двісті сімдесят вісім) гривень.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова