Постанова № 30320834, 27.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5680/12

категорія 10.1

27 лютого 2013 р. м. Житомир

час прийняття: 15 год. 10 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Никифоренко В.В.,

за участю представника позивача Трубій О.З.,

за участю представника відповідача Силенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Споживчого товариства "Корнинське" до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму надміру сплачених страхових внесків у розмірі 9407,81 грн.,

встановив:

27 серпня 2012 року Споживче товариство "Корнинське" (далі - СП "Корнинське") звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області (далі - УПФУ в Попільнянському районі), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просить: визнати дії відповідача щодо відмови у зарахуванні переплати страхового внеску в рахунок майбутніх платежів до пенсійного фонду, відповідно до ч. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 неправомірними; зобов'язати управління Пенсійного фонду в Попільнянському районі Житомирської області зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду суму надміру сплачених страхових внесків у розмірі 9407,81 грн.

Позов обґрунтовує тим, що станом на 01.01.2012 у СТ "Корнинське" існує переплата по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9407,81 грн., яка виникла в зв'язку з надмірно сплаченими страховими внесками, які були перераховані з єдиного податку. Як стверджує позивач, відповідач ухиляється від зарахування суми надміру сплачених позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, позивач вважає дії посадових осіб відповідача щодо відмови у зарахуванні неправомірними і просить зобов'язати відповідача зарахувати цю суму в рахунок майбутніх платежів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що у СП "Корнинське" не існує переплати по страхових внескам.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що СП "Корнинське" є юридичною особою зареєстрованою Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області 29.03.2007 (а.с.9а). Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області.

Відповідно до довідки №1224 від 23.07.2012 позивач у період з 01.04.2007 по 01.01.2011 був платником єдиного податку.

Згідно з приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV позивач сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України, що вираховувались з суми сплаченого єдиного податку юридичних осіб у розмірі 42%.

Позивач встановивши на підставі своїх бухгалтерських документів, що у нього утворилася переплати зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, 12.06.2012 звернувся до відповідача з заявою про зарахування надміру сплачених страхових внесків в рахунок погашення майбутніх платежів.

Листом від 27.06.2012 № 4552/03 9/с-6 (а.с. 17) УПФУ в Попільнянському районі повідомило, що зарахування коштів, які надійшли до Пенсійного фонду України від органів Державного казначейства України у складі єдиного податку платнику не проводиться.

Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV), Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998, № 727/98 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Статтею 15 Закону № 1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Із аналізу наведених норм Закону № 1058-IV видно, що страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування є обов'язковими платежами, які сплачуються страхувальниками.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах, до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 %; до Пенсійного фонду України - 42 %; на обов'язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

З матеріалів справи видно та не заперечується сторонами, що фонд оплати праці СТ "Корнинське" в період з червня 2007 року по січень 2011 року становить 124514,71 грн., зараховано страхових внесків до пенсійного фонду на суму 30696,92 грн., та перераховано позивачем страхових внесків 2203,75 грн.

З поданого в судовому засіданні представником відповідача витягів з особової картки позивача видно, що в період з 2007 року по січень 2011 року із сплаченого СТ "Корнинське" єдиного податку відраховано до Пенсійного фонду коштів на суму 41314,14 грн. (а.с. 118), проте, зараховано страхових внесків на суму 30696,92 грн. (а.с. 119).

Отже, враховуючи перераховані платником страхові внески у сумі 2203,75 грн. та уже відшкодовані пенсійним фондом страхові внески у сумі 3413,16 грн., сума надміру сплачених позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 9407,81 грн. ( 41314,14 грн. + 2203,75 грн. - 30696,92 грн. - 3413,16 грн. = 9407,81 грн.).

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є обов'язками платежами, які сплачуються страхувальниками до органів Пенсійного фонду України, а отже, у випадку помилкової або надмірної сплати страхувальником таких внесків, вони підлягають поверненню або зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків відповідно до нормативно - правових актів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, на виконання вимог даної норми, відповідач не надав суду доказів правомірності відмови у незарахуванні надмірно сплачених страхових внесків .

За таких обставин, суд вважає, що управлінням Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області неправомірно відмовлено у зарахуванні переплати страхових внесків Споживчим товариством "Корнинське" в рахунок майбутніх платежів до пенсійного фонду у розмірі 9407,81 грн.

Таким чином є всі підстави для задоволення позову.

Згідно квитанції № 41 від 22.08.2012 (а.с. 2), позивачем сплачений судовий збір в розмірі 107,30 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 23, 94, 162, 163 КАС, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області щодо відмови у зарахуванні переплати страхових внесків Споживчим товариством "Корнинське" в рахунок майбутніх платежів до пенсійного фонду неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму надміру сплачених Споживчим товариством "Корнинське" страхових внесків у розмірі 9407,81 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Споживчого товариства "Корнинське" судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Повний текст постанови виготовлено 4 березня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.