Постанова № 30320724, 27.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 березня 2013 р. №820/1144/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Засопіна М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0007921702 від 17.08.2012р., податкове повідомлення-рішення №0008431702 від 12.10.2012р.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акту перевірки №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р., на підставі якого винесені оскаржувані податкові-повідомлення рішення, ґрунтуються на даних акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металург-2010" щодо підтвердження господарських відносин, із платниками податків за грудень 2011 р." №344/23-30/37365818 від 29.02.2012р. складеного Державною податковою інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Харкова Харківської області ДПС. В той же час, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі №2а-3961/12/2070 дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області ДПС (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова Харківської області ДПС) щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Металург-2010" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 29.02.2012р. №344/23-30/37365818 визнано неправомірними. Таким чином, на думку позивача, винесені податкові-повідомлення рішення винесені на підставі акту перевірки є протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги заявленого позову та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 21.06.2012р. по 25.06.2012р. працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС проводилася документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ "Металург-2010" за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р. (а.с.12-30)

Згідно висновків акту перевірки №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р. встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 ПК України та в порушення п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України завищено податковий кредит за грудень на суму - 18905,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення рішення, а саме:

-№0007921702 від 17.08.2012р. (а.с.31), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23631,25 грн., з яких 18905,00 грн. за основним платежем та 4726,25 грн. - штрафні санкції;

-№0008431702 від 12.10.2012р. (а.с.36), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4726,25 грн., як штрафні санкції.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скарги до Державної податкової служби у Харківській області від 27.09.2012р. та від 19.11.2012р. За результатами розгляду скарги від 27.09.2012р. Державною податковою службою у Харківській області було прийнято рішення №2287/Б/10.2-17 від 22.11.2012р. (а.с.41-43), відповідно до якого податкове повідомлення-рішення №0007921702 від 17.08.2012р. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

В подальшому, не погоджуючись із рішенням Державної податкової служби у Харківській області, позивач подав повторну скаргу від 03.12.2012р.(а.с.44-48) на податкові повідомлення-рішення №0007921702 від 17.08.2012р., №0008431702 від 12.10.2012р. та рішення ДПС у Харківській області №2287/Б/10.2-17 від 22.11.2012р. За результатами розгляду повторної скарги ДПС України прийняло рішення №3613/0/141-12/Д110-2315 від 26.12.2012р. (а.с.50-53), відповідно до якого податкові повідомлення-рішення №0007921702 від 17.08.2012р., №0008431702 від 12.10.2012р. та рішення ДПС у Харківській області №2287/Б/10.2-17 від 22.11.2012р. - залишено без змін, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р. є висновки акту перевірки контрагента останнього "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металург-2010" щодо підтвердження господарських відносин, із платниками податків за грудень 2011 року" №344/23-30/37365818 від 29.02.2012р. складеного Державною податковою інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Харкова Харківської області ДПС.

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із ТОВ "Металург-2010", відповідачем в акті перевірки №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р. не вказано.

Щодо встановлених податковим органом порушень ФОП ОСОБА_3 п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на підставі яких винесено податкові повідомлення-рішення №0007921702 від 17.08.2012р. та №0008431702 від 12.10.2012р., суд зазначає наступне.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Податкові накладні, що були складені контрагентом позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені відповідно до норм чинного законодавства.

На підтвердження реальності здійснення господарських операції, за період, що перевірявся, позивачем надано: договір поставки №7 від 01.12.2011р., разом із додатком №1 (а.с. 69-71);видаткові накладні №0512-10 від 05.12.2011р., №0912-15 від 09.12.2011р. (а.с.72-73); рахунки - фактури №0512-10 від 05.12.2011р., №0912-15 від 09.12.2011р. (а.с.74-75); платіжні доручення від 10.01.2012р. та від 12.01.2012р. (а.с. 78-79); податкові накладні №232 від 05.12.2011р. та №233 від 09.12.2011р. (а.с. 76-77), а також первинні документи, що підтверджують подальше використання товарів у господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 (а.с. 82-118)

Дослідивши первинні документи, суд встановив, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку не містять дефектів форми та змісту, які могли б спричинити втрату ними юридичної сили та доказовості, вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Враховуючи, що для підтвердження права на формування податкового кредиту достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних, суд дійшов висновку, що позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарських операцій.

Суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі №2а-3961/12/2070, яка набрала чинності, дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області ДПС (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова Харківської області ДПС) щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Металург-2010" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року, за наслідками якої складений акт №344/23-30/37365818 від 29.02.2012р. - визнано неправомірними.

За таких обставин, викладені фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова Х/О ДПС у акті перевірки ФОП ОСОБА_3 №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У зв'язку із визнанням у судовому порядку дій податкового органу щодо проведення перевірки контрагента позивача неправомірними, викладені в акті перевірки висновки та обставини здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Металург-2010", не мають правового значення та не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

Крім того, суд вважає на необхідне навести правову позицію Верховного суду України, викладену у рішенні від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, відповідно до якої, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Відповідно до положень ч. 1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено вимоги ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, правомірно сформовано суму податкового кредиту та включено до його складу податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарських операцій, з огляду на що податкові повідомлення-рішення №0007921702 від 17.08.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 23631,25 грн., та №0008431702 від 12.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 4726,25 грн. - підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки №1213/17-207/НОМЕР_1 від 04.07.2012р., з огляду на що, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0007921702 від 17.08.2012 р.

Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №000831702 від 12.10.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 283,58 грн. (двісті вісімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01.04.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.