Постанова № 30320620, 06.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8119/12

категорія 8.2.1

06 лютого 2013 р. м. Житомир

час прийняття 15 год. 40 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Никифоренко В.В.,

за участі представника позивача Шадури Д.М.,

за участю представників відповідача Лясковця І.П., Неліпи В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ОвручГазАвто" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2012 №0000172301 повністю та №0000152301 частково,-

встановив:

28 листопада 2012 року Приватне підприємство "ОвручГазАвто" (далі - ПП "ОвручГазАвто") звернулося до суду з позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Овруцька МДПІ) в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької МДПІ № 0000152301 від 18.07.2012 в частині нарахування підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7183 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000172301 від 18.07.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 105870 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що податкове повідомлення - рішення Овруцької МДПІ № 0000152301 від 18.07.2012 в частині нарахування підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7183 грн., винесене на підставі висновку податкового органу про безпідставне зменшення платником валових доходів підприємства за 2010 рік на суму 22983 грн. Повідомив, що у 2005 році позивачем було залучено кредитні кошти у АКБ "Меркурій" відповідно до кредитного договору та з метою забезпечення виконання цього договору було укладено також договір поручительства. Коли настав строк сплати платежу по кредитному договору поручитель погасив борг підприємства. На думку позивача поручитель по кредитному договору, який погасив борг за боржника, виступає як новий кредитор щодо підприємства і тому було укладено договір між поручителем і підприємством про погашення цієї суми, яка є поворотною фінансовою допомогою і позивач погасивши чергову частину цього боргу у ІІ кварталі 2010 року у сумі 22983 грн. правомірно збільшив суму валових витрат на цю суму. Вважає, що висновок податкового органу про те, що він не мав права включати цю суму до складу валових витрат є необґрунтованим.

Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000172301 від 18.07.2012 вважає, що включення платником податку до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої при купівлі трансформаторної підстанції та кабельної лінії на підставі податкової накладної, виписаної продавцем, здійснено правомірно, тому підприємство обґрунтовано включило до податкової декларації за лютий 2011 року цю суму.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в його задоволенні. Пояснили, що зміна кредитора у зобов'язанні не тягне за собою виникнення нового зобов'язання, яке можна охарактеризувати як отримання позивачем фінансової допомоги, тому позивачем безпідставно завищено валові витрати на суму 22983 грн. і відповідно винесене податковим органом податкове повідомлення - рішення № 0000152301 від 18.07.2012 в цій частині є правомірним.

Стосовно включення ПП "ОвручГазАвто" до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої при купівлі трансформаторної підстанції та кабельної лінії на підставі податкової накладної, податковий орган зазначає, що датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів визначених довгостроковими є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт), а так як виконання договору підряду між позивачем та ТОВ "Пісочин Плюс" є довгостроковим тому позивач має право віднести придбане у ТОВ "Пісочин Плюс" обладнання лише в момент здачі об'єкта в експлуатацію, що підтверджується актом виконаних робіт. Тому податкове повідомлення - рішення № 0000172301 від 18.07.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 105870 грн., на думку відповідача винесене законно у відповідності до норм чинного законодавства.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 12.06.2012 по 04.07.2012 Овруцькою МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП "ОвручГазАвго" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03 2012.

Під час перевірки працівниками податкового органу виявлено такі порушення:

- пп. 4.1.6., п.4.1., ст.4., п.5.1., пп. 5.3.9, п. 5.3., ст.5., пп.7.9.1., 7.9.2., п. 7.9., ст. 7, пп.12.1.2., п. 12.1., ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік на суму 70790,00 грн.;

- пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 року № 2275-VІ в результаті чого встановлено заниження ПДВ до сплати на суму 20307,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 18024,00 грн., за листопад 2010 року на суму 2283,00 грн.;

- п. 198.2. п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2012 року на суму 105870,00 грн.;

- п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.168.1, ст.168, п.167.1, ст.167, п.171.1, п.17.1.2, ст.171 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями податок з доходів фізичних осіб перераховувався несвоєчасно в результаті чого донарахована пеня в сумі 121,53 грн.;

- пп. 2.11, розділу 2 пп. 3.1, 3.2 розділу "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.01.2005 № 40/10320 із змінами і доповненнями, провело готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту (згідно "Положення про форму та зміст розрахункових документів" затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614) в бухгалтерію підприємства на загальну суму 6276,09 грн.

За наслідками проведеної перевірки Овруцькою МДПІ складно Акт № 289/23-01/32906984 від 10.07.2012 (а.с. 14-24).

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0000152301 від 18.07.2012, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88488 грн. (70790 грн. - основний платіж, 17698 гри, - штрафна санкція) (а.с. 26);

- № 0000162301 від 18.07.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 25384 грн. (20307 грн. - основний платіж. 5077 грн. - штрафна санкція) (а.с.27);

- № 0000172301 від 18.07.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 105870 грн.(а.с.28).

Не погодившись з зазначеними повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Житомирській області Державної податкової служби України.

Рішенням про розгляд первинних скарг від 27.09.2012 № 16029/Ш- С/10-205 (а.с. 29-36) Державною податковою службою у Житомирській області Державної податкової служби України:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 18 липня 2012 року № 0000152301 в частині 39576 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток (31661 грн. - основний платіж, 7915 грн. - штрафна (фінансова) санкція) в іншій частині - 48912 грн., (39129 грн. - основний платіж, 9783 грн. - штрафна (фінансова) санкція) залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 18 липня 2012 року № 0000162301 в частині 22530 грн. грошового зобов'язання з податку на додану вартість (18024 грн. - основний платіж, 4506 грн. - штрафна (фінансова) санкція) в іншій частині - 2854 грн. (2283 грн. - основний платіж, 571 грн. - штрафна (фінансова) санкція) залишено без змін:

- залишено без змін податкове повідомлення - рішення Овруцької МДПІ від 18 липня 2012 № 0000172301 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105870 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2012 р. № 13960/6/10-2115 (а.с. 37- 40) зазначене рішення Державної податкової служби у Житомирській області залишено без змін.

Позивач не погодившись із такими висновками податкових органів про результати розгляду його скарг звернувся до суду.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0000152301 від 18.07.2012 суд зазначає наступне.

ПП "ОвручГазАвто" для придбання обладнання та виконання робіт залучено кредитні кошти у Акціонерного комерційного банку "Меркурій" (далі - Банк) відповідно до договору на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-07 від 02.02.2005 на загальну суму 112000,00 дол. США (а.с. 130), а також укладено договір поруки №02-06П-07 від 27.04.2006 (а.с. 132) між Банком та громадянином ОСОБА_1, який виступив поручителем ПП "ОвручГазАвто" та зобов'язався перед Банком відповідати за виконання ПП "ОвручГазАвто" усіх його зобов'язань перед Банком, що виникли на підставі наведеного договору № 02-06К-07 від 02.02.2005.

27.10.2008 ОСОБА_1 було погашено борг ПП "ОвручГазАвто" перед Банком в сумі 91000,00 в іноземній валюті (долар США), що складає 475020 грн. за курсом НБУ, встановленим 27.10.2008, шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок Банку. Таким чином у ПП "ОвручГазАвто" виникла кредиторська заборгованість перед фізичною особою ОСОБА_1 в розмірі 475020 грн.

Вказана кредиторська заборгованість в частині 250000,00 грн. згідно "акту прийому - передачі № 1 від 27.10.2008" була внесена засновником ОСОБА_1 до статутного фонду ПП "ОвручГазАвто" .

27.10.2008 між ОСОБА_1 та ПП "ОвручГазАвто" було укладено договір про повернення коштів поручителю (ОСОБА_1.) як новому кредитору, за виконане зобов'язання боржника (ПП "ОвручГазАвто") (а.с.134). Згідно зазначеного договору ПП "ОвручГазАвто" зобов'язалося повернути фізичній особі ОСОБА_1, як новому кредитору в зобов'язанні, кошти в розмірі 225020,00 грн., майнове право на отримання яких виникло в останнього відповідно до ч.2 ст. 556 Цивільного кодексу України у зв'язку з погашенням банківського кредиту. ПП "ОвручГазАвто" виконує умови цього договору протягом 3-х наступних років будь-якими частинами та в будь-який час.

Відповідно до даного договору за період із 01.07.2010 по 31.03.2012 ПП "ОвручГазАвто" повернуло кошти ОСОБА_1 у сумі 22983,18 грн. та зменшило на цю суму інші доходи за ІІ півріччя 2010 року.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- правонаступництва;

- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.556 ЦК передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в т.ч. і ті, що забезпечували його виконання.

Зміна кредитора у зобов'язанні фінансового кредиту не тягне за собою зміну порядку оподаткування операцій з отримання та повернення фінансового кредиту, встановлених п.п. 7.9.1 та 7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Така зміна кредитора не тягне за собою виникнення нового зобов'язання (новацію), яке можна було б охарактеризувати як отримання позивачем фінансової допомоги.

Фінансовий кредит та поворотна фінансова допомога є різними поняттями. Так, згідно п.п. 1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком-резидентом у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. Згідно п.п. 1.22,2 п.1.22 ст.1 згаданого Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають процентів або надання інших видів компенсації, як плати за користування такими коштами.

Таким чином поворотна фінансова допомога в розумінні Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" має наступні обов'язкові ознаки:

- вона надається безпосередньо платнику;

- грошові кошти передаються у користування;

- грошові кошти передаються на визначений строк;

- договори про надання поворотної фінансової допомоги не передбачають нарахування процентів або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Отже, в даному випадку виконання поручителем зобов'язання за договором поруки не містить ознак поворотної фінансової допомоги, визначених законом. Кошти, сплачені ОСОБА_1, не є для ПП "ОвручГазАвто" поворотною фінансовою допомогою і не підлягають включенню до його валових витрат.

Підпунктом 7.9.1., 7.9.2 п. 7.9. ст. 7 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" передбачено, що отримані платником податку фінансові кредити не відносяться до валового доходу, а також повернення платником податку основної суми кредиту не включається до валових витрат, тобто операції з повернення сум фінансового кредиту не відображаються в податковому обліку платника податку.

З викладеного видно, що ПП "ОвручГазАвто" порушено пп.7.9.1., 7.9.2 п. 7.9. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині безпідставного зменшення інших доходів на суму повернення основної суми кредиту, погашеної поручителем ОСОБА_1, в результаті чого занижено інші доходи за 2010 рік в сумі 22983,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах у справі № 12/223-3223 від 30.09.2008 та у справі № 5/175-А від 31.03.2009.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Овруцької МДПІ № 0000152301 від 18.07.2012 в частині нарахування підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7183 грн. скасуванню не підлягає, оскільки винесене відповідачем згідно вимог законодавства України та відповідає обставинам справи.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000172301 від 18.07.2012 суд зазначає наступне.

З акту перевірки видно, що працівниками податкового органу при проведенні перевірки ПП "ОвручГазАвто" зроблено висновок (а.с. 20-21), що обладнання, яке було придбано позивачем у TOB "Пісочин Плюс" в лютому 2011 року за Договором купівлі-продажу № 3 від 21.02.2011 р. (а.с. 47), а саме: комплектна трансформаторна підстанція №081108 -КТП 630 кВА 10/0,4 кВ і кабельна лінія ПЛ-10 із супровідною технічною документацією на суму 635220,00 грн., в тому числі ПДВ 105870 грн. - вже перебувало у власності ПП "ОвручГазАвто", а тому у підприємства не було підстав відносити зазначену суму ПДВ до податкового кредиту.

Суд вважає, що зазначений висновок необґрунтованим.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз.1 п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

ПК або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності; які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

З пункту 2 ст. 3 цього Закону видно, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші вид звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерської обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до вказаної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

25.10.2008 між позивачем та ТОВ "Пісочин Плюс" укладено договір на розробку проектної продукції № 25-01/08 (а.с. 51).

На виконання зазначеного договору TOB "Пісочин Плюс" із залученням підрядної організації ПП "А-Стой-Проект", за власні кошти встановило трансформаторну підстанцію кіоскового типу № 081108-КТП 630 кВа та проклало кабельну лінію ПЛ-10 10/0,4 кВ від електромереж Південної залізниці до цієї КТП.

Відповідно до Акту робочої комісії від 28.11.2008 зазначену трансформаторну підстанцію і кабельну лінію було введено в експлуатацію, тобто подано напругу (а.с.54).

TOB "Пісочин Плюс" маючи на своєму балансі майно, виготовлене за замовленням позивача на його території, відповідно до Договору купівлі-продажу № 3 від 21.02.2011 р. (а.с. 47) та накладної витрат № 2 від 25.02.2011 р. (а.с. 57) здійснило відчуження позивачу цього майна за ціною 635220 грн., в тому числі ПДВ 105870 грн. (трансформаторна підстанція - по ціні 400000 грн. з ПДВ, кабельна лінія - по ціні 235220грн. з ПДВ).

На підставі цього договору ТОВ "Пісочин Плюс" видало на ім'я позивача накладну витрат № 02 від 25.02.2011 р. і податкову накладну № 1 від 25.02.2011 (а.с. 57-58).

Таким чином суд вважає, що ПП "ОвручГазАвто" правомірно включило у податковий кредит звітного періоду суму податку, нараховану платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням обладнання на підставі податкової накладної.

Щодо доводів Овруцької МДПІ про те, що станом на момент придбання обладнання вже знаходилося у власності позивача не приймаються судом так як спростовуються матеріалами справи: договором №25-01/08 на розробку проектної продукції від 25.01.2008, укладеним між ТОВ "Пісочин Плюс" та ПП "А-Строй-Проект", Актом приймання - передачі проектної продукції, договором підряду №01/08 від 12.08.2008 між ТОВ "Пісочин Плюс" та ПП "А-Строй-Проект", Актом приймання передачі робіт, платіжними дорученнями, з яких видно, що позивач частинами виплачує суму за придбання цього обладнання.

Крім того, суд зазначає, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яку орендує позивач відповідно до договору оренди землі від 04.02.2008 (а.с.52-53) і не віднесене до об'єктів нерухомого майна і жодним нормативним актом чинного законодавства не передбачено, що власник (користувач) земельної ділянки набував би право власності на будь-яке майно, виготовлене іншою особою на його земельній ділянці.

В судовому засіданні представники відповідача в підтвердження правомірності дій перевіряючих навели зовсім протилежний довод в обгрунтування винесеного рішення - вони вказували, що датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів визначених довгостроковими є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт), а так як виконання договору підряду між позивачем та ТОВ "Пісочин Плюс" є довгостроковим тому позивач має право віднести придбане у ТОВ "Пісочин Плюс" обладнання лише в момент здачі об'єкта в експлуатацію, що підтверджується актом виконаних робіт.

Суд зазначає, що довідкою № 369/23-01/32906984 від 12.10.2011 складеною Овруцькою МДПІ за результатами позапланової документальної перевірки ПП "ОвручГазАвто" з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ за січень та лютий 2011 (а.с. 81-85), порушень позивачем при визначенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень і лютий 2011 - не встановлено.

В розділі 3.2.2 цієї довідки вказано, що в періоді, який перевірявся позивачем було придбане обладнання: трансформаторну підстанцію типу № 081108-КТП 630 кВа та кабельну лінію ПЛ-10 10/0,4 кВ на суму ПДВ 105870 грн. Тобто, позаплановою перевіркою не виявлено порушень з боку платника податків а плановою виїзною перевіркою, яка відбулась пізніше було встановлено порушення там де раніше така ж подія не була визнана порушенням.

Враховуючи наведене, суд вважає дії податкового органу непослідовними і які суперечать одна одній: одна і та ж подія не визнається порушенням під час перевірки, а пізніше під час іншої перевірки визнається, в акті перевірки вказується, що придбає позивач майно, яке вже належить йому і зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, а в ході судового розгляду податковий орган заявляє протилежне, що дано майно є складовою частиною довгострокового договору і сума ПДВ з його придбання включається лише в момент здачі об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що висновки Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, викладені в акті перевірки, є частково передчасними та невмотивованими, і як результат винесення спірного податкового повідомлення - рішення № 0000172301 від 18.07.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року у сумі 105870 грн. -неправомірним.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що є всі підстави для часткового задоволення позову.

Згідно платіжного доручення № 1 від 23.11.2012 (а.с. 2), позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1130,53 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Частиною 3 ст. 94 КАС передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 23, 94, 162, 163 КАС, суд -

постановив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ОвручГазАвто" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2012 №0000172301 повністю та №0000152301 частково - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 №0000172301, винесене Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ОвручГазАвто" судовий збір у розмірі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 27 коп., присуджений відповідно до задоволених вимог.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Cуддя Єфіменко О.В