Постанова № 30320591, 01.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р. Справа № 804/2581/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Пічко Р.С. Михайлишина О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської митниці форми «р» від 30.01.2013 року № 21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно нарахував позивачу антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки», оскільки під час ввезення товару на територію України дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 була зупинена на підставі ухвал адміністративних судів про вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивач зазначає, що під час пропуску товарів на митну територію України відповідач самостійно нарахував позивачу митні платежі та пропустив товар на митну територію України після сплати митних платежів, а тому позивач не може нести відповідальність на за своєчасність, достовірність та повноту нарахування митних платежів.

Ухвалою суду від 18.02.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.

25.02.2013 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зміну предмету позову, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» від 01.02.2013 року № 23.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що ухвали про забезпечення позову, якими була зупинена дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, мали відкладальний характер. Після того, як судами України було підтверджена правомірність рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 позивач повинен сплатити антидемпінгове мито за ввезення товарів на митну територію України і за той період протягом якого діяли ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, якими була зупинена дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37. На підставі викладеного відповідачем на підставі Акту перевірки № Н83/12/110000000/31816235 від 03.12.2012 року винесено податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

У період з 26.11.2012 року по 30.11.2012 року відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, за наслідками якої складено Акт № Н83/12/110000000/31816235 від 03.12.2012 року.

У вказаному акті зроблено висновок про те, що позивач не нарахував та не сплатив антидемпінгове мито чим порушив вимоги рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» та статті 11 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23, яким позивачу донараховано антидемпінгове мито у розмірі 1 304 150,02 грн. згідно наступних вантажних митних декларацій № 110000011/2010/106980 від 09.04.2010 року, № 110000011/2010/107459 від 15.04.2010 року, № 110000011/2010/109396 від 11.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року.

Суд вважає податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з наступним.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» застосовано остаточні антидемпінгові заходи строком на п'ять років на імпорт в Україну товарів - шприці з полімерних матеріалів з голками та без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних у відповідних відсотках до митної вартості товару.

Згідно п.2.7 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів),у тому числі і мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів.

У п.3.3 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 зазначено, що Державна митна служба України зобов'язана забезпечити справляння антидемпінгового мита відповідно до опису товару, зазначеного у пункті 1 цього рішення.

Судом також встановлено, що у період з 09.04.2010 року по 30.06.2010 року позивачем заявлено до митного оформлення у Дніпропетровську митницю товар «шприц ін'єкційний одноразового застосування BD DISKARDITT II, 5 мл., 10 мл., з голкою. Країна виробництва: Іспанія.

Позивачем було оформлено наступні вантажні митні декларації: № 110000011/2010/106980 від 09.04.2010 року, № 110000011/2010/107459 від 15.04.2010 року, № 110000011/2010/109396 від 11.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року.

Судом встановлено, що позивачем самостійно не було обчислено та сплачено антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Суд також зазначає, що відповідач самостійно також не нарахував позивачу під здійснення митного контролю антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Як вбачається з тексту рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37, який розміщений у пошуковій системі НАУ, його дія неодноразово зупинялась ухвалами судів про вжиття заходів забезпечення позову.

Так ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2009 року по справі № 2а-10391/09/0270 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у іншій справі № 2а-3851/10/2670 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» до ухвалення окружним адміністративним судом міста Києва рішення у адміністративній справі та набрання ним законної сили.

Вказані вище заходи забезпечення позову скасовано ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Також судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі № 2а-3851/10/2670 визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки». Постанова набрала законної сили в момент її проголошення.

Про те, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі № 2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року.

Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року відновлено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки».

У відповідності до ч.3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

У відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, судом встановлено, що існував проміжок часу протягом якого рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» не діяло, а саме: період з від 05.11.2009 року по 21.01.2010 року, період від 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та період від 25.11.2010 року по 16.03.2011 року, оскільки існували ухвали судів про вжиття заходів забезпечення позову.

Судом також встановлено, що у період зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 позивачем ввезено на митну територію України товар згідно вантажних митних декларацій: № 110000011/2010/106980 від 09.04.2010 року, № 110000011/2010/107459 від 15.04.2010 року, № 110000011/2010/109396 від 11.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року.

У вказаний період рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 щодо застосування антидемпінгових заходів не діяло, а тому відповідач не мав сплачувати, а відповідач не мав права нараховувати антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37.

Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли у 2010 році до них підлягає застосуванню Закон України «Про Єдиний митний тариф» та Митний кодекс України від 11.07.2002 року.

У відповідності статті 6 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно статті 17 вказаного вище закону України мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Таким чином, відповідач згідно законодавства України повинен нараховувати платнику податків мито, яке являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, на день подання митної декларації, в тому числі і антидемпінгове мито, та саме відповідач несе відповідальність за нарахування даного мита.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 МК від 11.07.2002 року).

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки митні органи мають право донарахувати обов'язкові платежі.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-223а11 (номер у ЄДРСР 21193498) та в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Як вбачається з Акту № Н83/110000000/31816235 від 03.12.2012 року "Про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «БаДМ» законодавства України з питань митної справи», єдиною підставою для донарахування позивачу антидемпінгового мита стало те, що відповідач його не нарахував пропускаючи на митну територію України товар згідно вантажних митних декларацій № 110000011/2010/106980 від 09.04.2010 року, № 110000011/2010/107459 від 15.04.2010 року, № 110000011/2010/109396 від 11.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/110144 від 19.05.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року, № 110000011/2010/113841 від 30.06.2010 року.

Судом також встановлено, що службова перевірка щодо змови між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів відповідачем не проведено, кримінальна справа з цих питань не порушена.

Також судом не встановлено протиправність дій позивача під час митного оформлення товарів за вказаними вище вантажними митними деклараціями, оскільки ним було надано відповідачу всі документи під час митного оформлення товарів.

Судом також встановлено, що відповідачем у Акті № Н83/110000000/31816235 від 03.12.2012 року не визнано митну вартість товару, яка вказана позивачем у вантажних митних деклараціях, невірною. Відповідач розраховує антидемпінгове мито згідно митної вартості, яка зазначена позивачем у вантажних митних деклараціях.

Враховуючи те, що відповідач не нарахував позивачу антидемпінгове мито згідно рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 на товар та пропустив товар на митну територію України після сплати позивачем визначених відповідачем митних платежів, то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань.

Одночасно суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень мають по суті характер відкладальної дії з наступних причин.

Слід зазначити, що забезпечення позову має на меті не відстрочення виконання оспорюваного рішення, як зазначає відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву, а зупинення його дії до вирішення спору по суті, у зв'язку з чим зупиняється дія оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті, виходячи з вимог ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто у період розгляду справи Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. не діяло та митниця не мала правових підстав для застосування цього рішення про що свідчать і листи Державної митної служби України від 10.02.2010 року № 21/2-255-ЕП та від 30.03.2011 року № 11/2-10.14/5284-ЕП, які направлялися регіональним митницям для використання у роботі разом у ухвалами та постановами судів.

На час дії рішень судів про забезпечення позову в порядку ст.117 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень, що зупинені такими ухвалами, не підлягають виконанню. Скасування ухвал суду про забезпечення позову не є підставою для відновлення дії оскаржуваних рішень на той період часу коли вони були призупинені.

У відповідності до вимог ст.124 Конституції України, ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Також, слід зазначити, що застосування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. щодо сплати антидемпінгового мита можливе лише з 16.03.2011р., тобто з дня відновлення дії зазначеного рішення та не може бути застосовано до позивача з урахуванням того, що ухвалами суду про вжиття заходів забезпечення позову дію цього рішення було зупинено та вказані ухвали суду були обов'язкові до виконання у відповідності до ст.124 Конституції України та враховувались митницею під час пропуску товарів через митний кордон України.

На підставі викладеного суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23.

Одночасно суд зазначає, що відповідачем прийнято не податкове повідомлення - рішення форми «р» від 01.02.2013 року № 23, а податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «р» від 01.02.2013 року № 23.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" судовий збір у розмірі 2294,00 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 01.04.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін