Рішення № 30315200, 27.03.2013, Сніжнянський міський суд Донецької області

Справа № 0545/10245/2012

Провадження 2/244/80/2013

РІШЕННЯ

іменем України

27.03.2013 року

Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корекян Н. Р.

при секретарі Рябченко Ю.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,державного нотаріуса Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання нікчемності заяви та договору дарування , про визнання недійсним договору дарування,про визнання спадковим майном та про визнання права на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2012 року до суду із позовом про визнання угоди недійсною до ОСОБА_5, ОСОБА_3, державного нотаріуса Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_2. Свої вимоги обґрунтовує наступним. Під час знаходження у шлюбі з 1.04.1952року його батько,ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 побудували житловий будинок по вул. Калініна 148. 26.06.1996року його мати померла і після її смерті спадщина на її частку в жилому будинку по вул.Калініна 148 м.Сніжне оформлена не була . 05.07.2011року помер його батько ОСОБА_6 Через рік після смерті батька позивачу стало відомо,що 15.07.2010 року батько подарував житловий будинок по вул.Калініна 148 м.Сніжне ОСОБА_3 При оформленні договору дарування батьком була підписана заява про те,що він ніколи не перебував у шлюбі,що не відповідає дійсності. ОСОБА_8,ОСОБА_3 скористалися тяжким станом здоровя його батька,його поганим зором,вступили в кримінальну змову з державним нотаріусом та повезли його до нотаріальної контори,де йому було запропоновано підписати довіреність на ім.*я ОСОБА_3 на проведення робіт з підключення будинку до газопроводу,а насправді,батьку підсунули на підпис довіреність на отримання грошового вкладу, договір дарування будинку по вул.Калініна 148 м.Сніжне разом із заявою, в якій зазначено,що «дарувальник» ніколи не перебував у шлюбі з матір*ю позивача, що фактично позбавило його права на спадкування житлового будинку,просив з підстав,передбачених ст..ст.203,215,228,229,230 ЦК України визнати нікчемною заяву ОСОБА_6 на ім.*я нотаріуса, згідно якої він не перебував у шлюбі з ОСОБА_7 та договір дарування житлового будинку №148 по вул.Калініна м.Сніжне;визнати недійсним правочин між «дарувальником» та «одарованим» від 15.07.2010року.

28.12.2012 року ОСОБА_2 надав до суду уточнення позову,свої вимоги заявив до ОСОБА_3 та державного нотаріуса Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 , в якому вказав, що після смерті матері йому залишилась спадщина у вигляді недобудованого будинку по вул.Калініна 139 та 1\2 частина будинку та земельної ділянки по вул.Калініна 148 м.Сніжне. За домовленістю з батьком ОСОБА_6 було прийнято рішення про те щоб не оформлювати спадщину на будинок 148 по вул.Калініна м.Сніжне, бо ОСОБА_6 мав намір передати будинок онуку. За життя батько не оформив на себе 1\2 частку у будинку після смерті дружини. Укладаючи договір дарування житлового будинку з ОСОБА_3 батько тим самим позбавив себе права проживання в будинку .Додатково просить визнати житловий будинок 148 по вул.Калініна м.Сніжне спадковим майном,що складається з 1\2 частини, яка належить ОСОБА_7 та 1\2 частини ОСОБА_6 та визнати за позивачем право на прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що його батько ОСОБА_6 при укладанні договору дарування підписав заяву про те, що на момент придбання будинку №148 по вул. Калініна в м. Сніжне він у шлюбі не перебував, оскільки під час побудові цього будинку батьком знаходився у зареєстрованому шлюбі з матірю і він не міг про це забути та добровільно написати заяву, що у шлюбі не перебував,окрім того він тільки підписав заяву,а не писав власноруч, текст якої викладено на українській мові,яку батько не розумів. Пояснює, що відповідачі є шахраями, навмисно приховали домову книгу із записами про реєстрацію його матері ОСОБА_7 в будинку 148 по вул.Калініна,державний нотаріус діяв всупереч Інструкції про вчинення нотаріальних дій.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі, вважають його необґрунтованим, оскільки на час складання договору дарування саме власником будинку 148 по вул.Калініна м.Сніжне був ОСОБА_6 Позивач свого часу не скористався можливістю прийняти у спадщину частку майна своєї матір*ї,строк позовної задавненості сплинув.

Відповідач державний нотаріус Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що договір дарування був укладений без порушень закону, з ОСОБА_6 до моменту укладання договору дарування спілкувався неодноразово, він приходив до нотаріальної контори проконсультуватися, як краще оформити договір.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.07.2010 року був укладений договір дарування жилого будинку №148 по вул. Калініна в м. Сніжне. За цим договором ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар зазначений будинок.

Вказаний будинок належав дарителю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, виданого Сніжнянською державною нотаріальною конторою Донецької обл. 01.02.1957 року Договір посвідчений державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 15.07.2010 року.

Нотаріус, що посвідчував правочин, недійсність якого досліджується у суді,може за необхідності бути залученим як свідок, чи як третя особа у разі того що позивач зазначив неправомірні дії нотаріуса як правову підставу недійсності правочину.

За таких обставин позовні вимоги,заявлені ОСОБА_2 до державного нотаріуса Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4як до неналежного відповідача, не підлягає задоволенню.

Загальні положення про правочин містяться у параграфі 1 глави 16 Цивільного Кодексу України. Зі змісту цієї норми закону вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказані обставини передбачені у статті 203 ЦК України. В статті 215 ЦК зазначені конкретні умови визнання правочину недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів угоди дарування ,наданих Сніжнянською нотаріальною конторою, мається заява до Сніжнянської нотаріальної контори від 15.07.2010 року від імені ОСОБА_6 про те що на момент придбання будинку 148 по вул.Калініна в м.Сніжне він в шлюбі не перебував,і гроші,які витратив на придбання не є спільною сумісною власністю,оскільки на час набуття він не одружений і особи, які б могли поставити питання щодо визнання за ними права власності відсутні. Відомості,що містяться у заяві щодо не перебування ОСОБА_6 у шлюбі на момент придбання будинку і гроші,які витратив на придбання майна не є спільною сумісною власністю дійсно не відповідають дійсності, бо з наданих позивачем свідоцтв про шлюб та смерть вбачається що ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 з 1.04.1952року до часу її смерті до 27.06.1996року, а договір на право зведення будинку та безстрокове користування земельною ділянкою надано на ім.*я ОСОБА_6 15.09.1954року.

Однак , суд вважає що зазначену заяву про не можна віднести до розуміння та

визначення одностороннього правочину. Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Договір дарування відбувся б за заявою ОСОБА_6 із зазначенням про те що він перебував у шлюбі з ОСОБА_7 на час придбання будинку та за наявності згоди всіх учасників правочину .

Відповідно до статей 229 230 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним, якщо сама сторона, яка діяла під впливом обману, повиненна довести наявність умислу з боку іншої сторони, істотність значення

обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_7 ,наданих Сніжнянською нотаріальною конторою, після смерті якої 27.06.1996року видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.03.1998року на ім.*я ОСОБА_2, із переліку майна,на яке видано свідоцтво не вбачається що ОСОБА_2 прийняв 1\2 частину будинку по вул.Калініна 148.

У разі відкриття спадщини 27.06.1998 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Зі змісту договору дарування від 15.07.2010 року вбачається, що сторонам нотаріусом розяснені приписи цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними договір.

В судовому засіданні не встановлені факти, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 помилявся щодо змісту документу, який він підписує .Таким чином, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 уклав договір дарування жилого будинку від 15.07.2010 року договір під впливом помилки, обману, тому підстав для визнання договору дарування жилого будинку від 15.07.2010 року у суду не має.

За правилами ст.228 ЦК України правочин вважається таким,що порушує публічний порядок,якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,знищення,пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави,АР Крим, територіальної громади,незаконне заволодіння ними.Правочин,який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Доводи позивача по справі стосовно того що оскаржуваний договір дарування можли во порушив би право на житло дарувальника ОСОБА_9 не приймаються судом, бо вони ґрунтуються на припущенні,окрім того з відомостей адресного довідкового підрозділу ГУМВС УДМС України в Донецькій області ОСОБА_9 до часу смерті був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав у будинку.

Отже позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 наданий довідка, що від ОСОБА_3 прийнято 3000 грн.

Відповідно до вимог закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191 від 20.12.2011 р. ст.. 1 якого передбачає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої в державі в сумі 1147 грн., гранічний розмір компенсації витрат,пов*язаних з розглядом цивільної справи становить 1147 6405х7,30год.=3349,24грн.,однак підлягає стягненню 3000грн.,відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203,215,228-230 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,державного нотаріуса Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про визнання нікчемності заяви та договору дарування , про визнання недійсним договору дарування,про визнання спадковим майном та про визнання права на прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом внесення апеляції через цей суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

ОСОБА_10