Рішення № 30314725, 21.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2013 р. Справа № 911/225/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський Міськбуд",

09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 45-А

до Суб'єкта підприємницької діяльності "ОСОБА_1",

АДРЕСА_1

про стягнення 244 306,15 грн.

за участю представників:

позивача - Степанець Т.О. (довіреність від 01.02.2013 № 101)

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський Міськбуд" (далі - позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності "ОСОБА_1" (далі - відповідач) про стягнення 244 306,15 грн., з яких: 224 619,63 грн. - основний борг, 8 455,54 грн. - 3% річних та 11 230,98 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 37-а/2005, що укладений між сторонами у жовтні 2005 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013.

У судове засідання 05.02.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 19.02.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3016 від 18.02.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 21.01.2013.

У судове засідання 19.02.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.03.2013.

У судове засідання 05.03.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 21.03.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 21.03.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.03.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Міськбуд" (далі - виконавець, підрядник) та Суб'єктом підприємницької діяльності "ОСОБА_1" (далі - замовник) у жовтні 2005 року укладено договір підряду № 37-а/2005 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності до умов даного договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (пункт 1.1. Договору).

Відповідно пункту 2.1. Договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання з загальнобудівельних робіт по готелю з кафе на 50 місць та комплексу готельних номерів, комплексу придорожнього автосервісу по АДРЕСА_2. Об'єми робіт прийняті по робочим кресленням замовника, розроблених АІФ «Брама-АІФ».

Роботи виконуються із матеріалів підрядника. Замовник до 28 числа звітного місяця погоджує та підписує акт виконаних робіт згідно актів по формі КБ-2в та до 30 числа звітного місяця повертає їх підряднику (пункти 3.1., 3.3. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору, оплата виконаної підрядником роботи, визначеної згідно з умовами Договору, здійснюється за її договірною ціною, яка становить 131 130,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, у випадку додаткових робіт, які не враховані договірною ціною, та які виникли в процесі проведення загально будівельних робіт, оплачуються додатково, на основі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3.

У пункті 5.1. Договору сторони передбачили термін оплати: протягом 10 банківських днів з моменту підписання Договору - аванс у розмірі 30% від договірної ціни; протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта здачі-прийому робіт - поточний розрахунок.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 7.1. Договору).

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 12.08.2008 № 2, рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 30.10.2008 Відкрите акціонерне товариство "Міськбуд" реорганізоване шляхом перетворення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський Міськбуд", який відповідно до установчих документів є повним його правонаступником.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що підставою даного позову є наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, строк виконання якого настав, у зв'язку з тим, що позивачем виконані роботи за Договором, проте, відповідач, у визначені Договором терміни, повністю за них не розрахувався.

Оскільки зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (із змінами та доповненнями) договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт. Підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (пункт 3 частини 1 статті 890 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

На підтвердження факту виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем до матеріалів справи залучено копії актів здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 362 228,40 грн., а саме: за листопад 2007 року на загальну суму 316 380,60 грн., за жовтень 2007 року на суму 7 947,60 грн., за травень 2008 року на суму 37 899,60 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками підрядника і замовника та скріплені відбитками їх печаток. Оригінали зазначених актів виконаних робіт залучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони Договору підписали вищевказані акти здачі-приймання виконаних робіт без зауважень.

Разом з тим, відповідно до тверджень позовної заяви, у відповідності до пункту 4.2. Договору, відповідачеві надані додаткові роботи за Договором на суму 364 950,87 грн., що позивач підтверджує видатковими накладними, які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені оригінали вказаних видаткових накладних (Т.1, а.с. №№177-223).

Крім того, позивачем до матеріалів справи залучено описи вкладення до цінних листів (Т.1, а.с. №№ 9-11), як докази направлення на адресу відповідача претензій з вимогою про сплату боргу за Договором, проте, судом не приймаються вказані описи як докази належного направлення відповідачеві претензій, саме щодо спірних правовідносин, оскільки в матеріалах справи відсутні тексти самих претензій.

Як стверджує позивач, відповідач зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, роботи оплатив частково, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 224 619,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт виконання ним зобов'язань за Договором, що прийняті за актами здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 362 228,40 грн., а саме: за листопад 2007 року на загальну суму 316 380,60 грн., за жовтень 2007 року на суму 7 947,60 грн., за травень 2008 року на суму 37 899,60 грн., що за умовами Договору породжує у відповідача обов'язок з їх оплати, зважаючи на те, що в Договорі і в даних актах співпадає предмет щодо яких вони складені, сторони, найменування будівництва, його адреса і об'єкт, проте, включення до грошових зобов'язань відповідача за Договором вартості додаткових робіт, а фактично, з огляду на первинні бухгалтерські документи, що посвідчують факт здійснення цих господарських операцій - поставок товару, які за твердженням позивача, надані у відповідності до пункту 4.2. Договору, не передбачені договірною ціною та необхідність яких виникла під час виконання Договору, на загальну суму 364 950,87 грн., які позивач підтверджує видатковими накладними та довіреностями (Т.1, а.с. №№177-223), суд вважає необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Відповідно до частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем не доведено суду, що вказаний товар поставлено в межах правовідносин сторін, що виникли за Договором, посилань на який не містять ні накладні, ні довіреності, навпаки, у деяких видаткових накладних міститься посилання на договір № 000000001, який не має відношення до даного спору, наявність і зміст якого не встановлювались, а правовідносини за яким не розглядаються в межах даного провадження.

Пунктом 3.1. Договору сторонами передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника, а у випадку додаткових робіт, які не враховані договірною ціною, та які виникли в процесі загально будівельних робіт, оплачуються додатково, на основі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3 (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно пункту 1 наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "акт приймання виконаних будівельних робіт" та КБ-3 "довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, сторони у Договорі чітко визначили, що здача - приймання робіт здійснюється щомісячно за актами по формі КБ-2в і ця умова згідно статті 193 Господарського кодексу України є обов'язковою для них.

Із матеріалів справи (акти форми КБ-2в) слідує, що сторонами у відповідності до пункту 3.3. Договору оформлено прийняття замовником виконаних робіт на загальну суму 362 228,40 грн.

Суд не приймає до уваги як докази виконання позивачем зобов'язань за Договором видаткові накладні, що долучені позивачем до матеріалів справи, так як ці документи не відповідають змісту пунктів 3.3., 4.2. Договору, якими сторони встановили, що підрядник здає роботи за актами по формі КБ-2в, не містять посилання на Договір, зазначена в них сума значно перевищує ціну Договору, доказів виконання робіт (поставки товару) за ними на підставі Договору суду не надано.

Крім того, відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.07.2010 №2/12-21/10359 "Щодо правильності врахування в актах приймання виконаних будівельних робіт вартості матеріалів поставки замовника та вартості будівельних матеріалів, отриманих від розбирання будівель та використаних при будівництві нової споруди" вартість матеріалів поставки замовника, безоплатно переданих підряднику за Актом передачі та вкладених у будівництво, включається в обсяг виконаних робіт за фактичною вартістю їх придбання з урахуванням сплаченого податку на додану вартість. За підсумками Акта приймання виконаних будівельних робіт вартість таких матеріалів наводиться довідково. При проведенні взаєморозрахунків за виконаний обсяг робіт вартість матеріалів поставки замовника з урахуванням сплаченого податку на додану вартість вираховується з підсумку, наведеного у типовій формі № КБ-3" Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат", і не підлягає оплаті.

З огляду на вищевикладене, в матеріалах справи відсутні належні докази - акти за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3, у відповідності до пункту 4.2. Договору, на підтвердження використання спірних матеріалів на суму 364 950,87 грн., що вказані у видаткових накладних, у будівництві за Договором, крім того, використання матеріалів, право власності на які перейшло до замовника, не підлягало б повторній оплаті за довідкою за формою КБ-3.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що ні законом, ні Договором між сторонами не передбачено виконання робіт з матеріалів замовника, суду не надано належних та допустимих доказів фактичного здійснення такого використання ні з урахуванням порядку, передбаченого нормативно-правовим актом, ні з урахуванням порядку, погодженого сторонами у Договорі.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за Договором роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт на суму 362 228,40 грн., які є належними і допустимими доказами прийняття робіт відповідачем і саме з підписанням яких Договір пов'язує оплату виконаних робіт.

Натомість, як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідачем частково оплачено виконані підрядні роботи на загальну суму 502 559,64 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів.

Хоча у всіх прибуткових касових ордерах у графі «призначення платежу» не вказано як підставу платежу спірний Договір, проте, позивач у справі не заперечив, а й сам їх надав до матеріалів справи, зазначивши, що сплату грошових коштів за даними прибутковими касовими ордерами здійснено на виконання умов спірного Договору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду, розмір сплачених відповідачем коштів за Договором перевищує вартість робіт за актами приймання-передачі форми КБ-2в, що прийняті судом як докази виконання зобов'язань позивача за Договором на суму 362 228,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач визначає зміст позовних вимог, обставини на яких вони ґрунтуються, докази, що їх підтверджують.

За змістом позовної заяви, позивач вимагав стягнення з відповідача коштів, які являються грошовим зобов'язанням відповідача за Договором, виникнення якого пов'язано з виконанням позивачем своїх зобов'язань за Договором, що обґрунтовано наданими суду первинними бухгалтерськими документами та зазначенням обставин щодо часткового виконання зобов'язання відповідачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи, що позивачем не доведено факт поставки відповідачеві товару саме на підставі спірного Договору, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена належними доказами правомірність заявленої до стягнення суми, а тому, позовна вимога про стягнення 224 619,63 грн. основного боргу безпідставна та задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 230,98 грн. інфляційних втрат та 8 455,54 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в даному провадженні встановлювався факт порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором та суд дійшов висновку про відсутність такого порушення, позовні вимоги про стягнення 11 230,98 грн. інфляційних втрат та 8 455,54 грн. 3% річних, нараховані позивачем на вказане грошове зобов'язання відповідача, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 4 886,12 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.03.2013.

Суддя С.О. Саванчук