Рішення № 30314522, 27.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого-судді Кулянди М. І.

суддів: Перепелюк Л.М., Одинака О.О.

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних джерелом небезпеки в результаті ДТП та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних джерелом небезпеки в результаті ДТП та відшкодування моральної шкоди.

У позові посилається на те, що 23 вересня 2012 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_4, рухаючись по вул. Головній, 246 в напрямку з м. Чернівці в с. Чагор Герцаївського району Чернівецької області під час керування власним автомобілем «ВАЗ 2123» Нива, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок порушення Правил дорожнього руху допустив зіткнення із його автомобілем «Мітцубіші Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2, чим спричинив збитки, пов'язані із ремонтом транспортного засобу на суму 28 171 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 28 171 грн. 14 коп. та моральну шкоду в сумі 4 000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі

____________

№ 22ц-92 головуючий по 1 інстанції Павлінчук С.С.

Категорія: 30/34 доповідач Кулянда М.І.

2 000 грн. 00 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

На дане рішення представником позивача ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з ухваленням нового рішення, яким просить позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124).

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 309 ч. 1 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є:

- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач застрахував цивільну відповідальність перед третіми особами, то відповідно матеріальну шкоду, заподіяну позивачу, яка є меншою від страхової суми слід стягувати із страхової компанії. Так як позов пред'явлено до неналежного відповідача, то в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

При цьому суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення ним справи, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ч. 2 встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка не застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 вересня 2012 року о 12 годині 30 хвилин сталося ДТП за участю автомобілів «ВАЗ 2123» Нива, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та «Мітцубіші Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, в результаті чого автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 53).

Згідно Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку для страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Мітцубіші Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2007, № 15-222-А/12 від 24 вересня 2012 року (а.с. 27-28) та акту прийому-передачі виконаних робіт та послуг до договору № Сп 29-24.09.-2012 від 24 вересня 2012 року збитки, пов'язані із ремонтом транспортного засобу складають 28 171 грн. 14 коп.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Просто-страхування» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувала ОСОБА_5 витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в сумі 12 300 грн. 23 коп. (а.с. 96).

Вказана сума страхового відшкодування (12 300 грн. 23 коп.) утворилася внаслідок того, що страхова компанія вартість відновлюваного ремонту обраховувала з урахуванням коефіцієнта зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт перевищують зазначену суму і позивачем надано суду докази про фактичні суми витрат у розмірі 28 171 грн. 14 коп.

Зазначені докази відповідачем не спростовані, клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи не заявлялося.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_4 різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в сумі 15 870 грн. 91 коп., на користь ОСОБА_5,оскільки позивач фактично здійснив ремонт автомобіля, який підтверджений актом виконаних робіт, калькуляцією про вартість запасних частин та робіт (а.с.28,35).

Підлягає зміні рішення суду в частині стягнення моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням автомобіля.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок ДТП позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням автомобіля.

Визначаючи розмір морального відшкодування, виходячи з вимог розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди слід зменшити з 2 000 грн. 00 коп. на 1 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, суд прийшов до помилкового висновку, що 1 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої діловій репутації позивача не підлягають відшкодуванню страховою організацією, а тому підлягають стягненню з відповідача, а також, що було заподіяно моральну шкоду його діловій репутації, оскільки внаслідок ДТП він не зміг підтримати свій діловий імідж наявністю під час зустрічей із партнерами власного автомобіля.

Даний висновок суду підлягає виключенню з мотивувальної частини, оскільки позивачем, відповідно до ст.60 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами, що його діловій репутації заподіяно моральну шкоду внаслідок відсутності автомобіля під час зустрічі із партнерами.

Підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин та відповідно до правил ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 слід стягнути 363 грн. 41 коп. судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, колегія судді, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди та стягнення судових витрат скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних джерелом небезпеки в результаті ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 15 870 грн. 91 коп.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2012 року в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що 1 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої діловій репутації позивача не підлягають відшкодуванню страховою організацією, а тому підлягають стягненню з відповідача, а також, що було заподіяно моральну шкоду його діловій репутації, оскільки внаслідок ДТП він не зміг підтримати свій діловий імідж наявністю під час зустрічей із партнерами власного автомобіля.

Змінити резолютивну частину рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 2 000 грн. 00 коп. на 1 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 363 грн. 41 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: