Вирок № 30314158, 28.03.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.03.2013

Справа № 320/2620/13-к

Провадження 1-кп/320/115/13

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

при секретарі - Бєгушевій Л.В.,

за участю прокурора - Семеновського Д.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080140000529, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Мелітополя Запорізької області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Кабінету Міністрів України, від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення вихованим, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» п. 13 п.п. 4 «учням, студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а так само учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних і вищих навчальних закладах та знаходяться на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та одноразова допомога в розмірі 6 прожиткових мінімумів. За бажанням випускника може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття »

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Вознесенської сільської ради № 3 від 26.03.2001 року, встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначено опікуна ОСОБА_3

25.05.2012 року ОСОБА_1 закінчила Мелітопольський професійний ліцей, розташований у м. Мелітополі, вул. Лютнева, 194, за фахом швачка-вишивальник. Після чого, з метою незаконного одержання матеріальної допомоги, як учениця позбавлена батьківського піклування, а саме: маючи умисел на придбання права на майно шляхом обману, достовірно знаючи, що працевлаштуватися не буде, ввела в оману ОСОБА_4, яка є приватним підприємцем, про її працевлаштування до неї, про що останньою 03.07.2012 року була видана довідка про офіційне працевлаштування ОСОБА_1

Далі, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, достовірно знаючи, що вона не буде виконувати і приступати до покладених на неї трудових зобов'язань і тим самим отримана нею довідка про офіційне працевлаштування є підробленою, надала її в якості виправдувального документа бухгалтеру Мелітопольського професійного ліцею ОСОБА_5, тим самим використавши її.

На підставі наданого підробленого документа, а так само заяви на виплату компенсації від 04.07.2012 року, ОСОБА_1 05.07.2012 року із Мелітопольському професійному ліцеї їй була нарахована матеріальна допомога та грошова компенсація в сумі 6294,00 гривні, на які вона придбала права шляхом обману, звернувши дану суму грошових коштів на свою користь, чим заподіяла матеріальну шкоду на вищевказану суму Мелітопольському професійному ліцею.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала в повному обсязі, пояснивши суду, що її мати померла, батько позбавлений батьківських прав. 25.05.2012 року вона закінчила Мелітопольський професійний ліцей, розташований у м. Мелітополі, вул. Лютнева, 194, за фахом швачка-вишивальник. Після чого вона з метою одержання матеріальної допомоги, як учениця позбавлена батьківського піклування, знаючи, що працевлаштуватися не буде, від приватного підприємця отримала довідку про своє офіційне працевлаштування. Далі вона надала цю довідку та заяву на виплату компенсації бухгалтеру Мелітопольського професійного ліцею та отримала матеріальну допомогу та грошову компенсацію в сумі 6294,00 гривні, яку витратила на власні потреби. У вчиненому щиро розкаялася та просила суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, так як вона вчинила злочин (кримінальне правопорушення), скоївши придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), за ч.4 ст. 358 КК України, так як вона вчинила злочин (кримінальне правопорушення), скоївши використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченої: має постійне місце мешкання, позитивно характеризується з місця проживання, під час досудового та судового розслідування активно сприяла розкриттю злочину; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, за правилами ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, та оскільки її виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на неї обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов Державного навчального закладу «Мелітопольський професійний ліцей», в інтересах якого діє ОСОБА_2 підлягає повному задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

за ч.1 ст.190 КК України - 1 рік обмеження волі.

за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від призначеного їй покарання строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_2 виданий 21 травня 2009 року Мелітопольським МВ У МВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного навчального закладу «Мелітопольський професійний ліцей» (рахунок №35422009000442, ОКПО 02544052, установа банку УДКСУ Запорізької області, МФО 813015) розташованого за адресою: 72316 м. Мелітополь вул. Лютнева 194, суму матеріальної шкоди у розмірі 6944,00 (шість тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп.

Речові доказ по кримінальному провадженню:

- Довідку направлення на роботу №16055, зворотній талон до направлення на роботу № 0961, заяву ОСОБА_1 та інші матеріали, що знаходяться в матеріалах справи - повернути до Державного навчального закладу «Мелітопольський професійний ліцей».

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко