Ухвала суду № 30312089, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15311/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Крапивної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвестнаб" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011262209 від 29.10.2012 року.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що операції позивача, які вплинули на формування валових витрат та, відповідно, податку на прибуток, підтверджені відповідними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 820/22-9/32158509 від 11.10.2012, яким виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України.

Позивачем були подані відповідачу заперечення до акту, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки були викладені у наступній редакції: перевіркою встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5. п.5.1. ст.5., пп.7.3.2., пп.7.3.3., пп.7.3.4., пп.7.3.6. п.7.3. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.153.1.3. п.153.1. ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 1102 523 грн., в т.ч.: за 4 квартал 2010 року на суму 281048 грн., за 2-4 квартали 2011 року в загальній сумі 821 475 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 року (-) 2353 грн., за 3 квартал 2011 року 720845 грн., за 4 квартал 2011 року 102983 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0011262209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток на 1102523 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70262 грн.

Колегією суддів встановлено, що позивачем здійснювалось придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, купівля товару (медикаментів) та коригування вартості товару, що вплинуло на формування валових витрат підприємства.

Позивачем укладені зовнішньоекономічні імпортні контракти щодо поставки медикаментів, лікарських засобів, де вартість товару визначалась в Євро, а валюта платежу, за умовами контракту могла змінюватись. Так, позивач отримував товар, вартість якого згідно ВМД визначалась у Євро, а оплачувало в доларах США по курсу НБУ на день ВМД.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною 4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.7.3.2. п.7.3. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.153.1.2. п.153.1. ст.153 Кодексу, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп.7.3.6. п.7.3.6. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Позивачем обрано метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за ідентифікованою вартістю, що використовувався ним в тому числі протягом звітного періоду (4 квартал 2010 року), що підтверджується Наказом №1 від 31.01.2005, яким було затверджено Положення про облікову політику позивача, додатком № 1 до якого затверджено, що балансову вартість валюти підприємство обліковує за методом ідентифікованої вартості.

При отриманні товару за ВМД позивач збільшував свої валові витрати на суму, що дорівнює його валютній вартості, перерахованій у гривні за курсом НБУ на дату одержання такого товару, а після оплати товару (балансова валові витрати звітного періоду (4 квартал 2010 року) було належно відкореговано.

Відповідачем опрацьовано лише оборотно-сальдові відомості, картки окремих рахунків в електронному вигляді, які містять тільки узагальнюючі числові показники, та на їх підставі неможливо зробити висновок про наявність чи відсутність документів, що підтверджують відповідні числові показники.

Операції позивача, які вплинули на формування валових витрат та, відповідно, податку на прибуток, підтверджені відповідними первинними документами, а саме, банківськими виписками, видатковими накладними, прибутковими накладними та вантажними митними деклараціями.

Відтак, валові витрати позивача повністю підтверджені первинними документами.

Крім того, апелянт в скарзі визнає, що факт відмінності валюти ціни (вартості товару) від валюти платежу ніяк не впливає на формування підприємством-резидентом собівартості придбаного товару та курсові різниці від такого обміну також не перераховуються.

Таким чином, висновок відповідача про віднесення до валових доходів позивача за 1-4 квартали 2011 року результату від перерахунку заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами з валюти контракту (євро) в валюту платежу (долар) в розмірі 7863 422,00 грн. та нарахування на цій підставі грошового зобов'язання є безпідставним.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвестнаб" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 26.03.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.