Рішення № 30309614, 19.03.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/6845/2012

Провадження № 2/270/270/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Макіївка

Центрально - Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БІЗНЕС.» про визнання договору недійсним, стягнення коштів,моральної шкоди та судових витрат,

У С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БІЗНЕС.» про визнання договору недійсним, стягнення внесених коштів, моральної шкоди та понесених судових витрат по справі.

27 листопада 2012 року зазначений позов за підсудністю надійшов на розгляд до Центрально - Міського районного суду міста Макіївки Донецької області і по справі було відкрито провадження.

Позивач ОСОБА_1, який проживає у Полтавській області, був належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні. Суду надані заяви про розгляд справи у його відсутність.

У позовній заяві ОСОБА_1, з урахуванням уточненої позовної заяви від о4 січня 2013 року, було зазначено про те, що 30 травня 2012 року між ним та відповідачем ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.»

( далі - ТОВ), в особі представника Шаповал Л.В. було укладено договір № 002988, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався вчинити він його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання послуги на умовах діяльності Програми « Центр Інвест». Згідно п.п.2.1.1 п.2 позивач повинен був сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання договору, розмір якого - 6000 грн. було зазначено у пункті 5 додатку № 1 до цього договору. 30 травня 2012 року ОСОБА_1 у виконання умов договору сплатив на рахунок ТОВ одноразовий комісійний внесок у сумі 6000 грн. Відповідно до умов договору, позивач повинен сплачувати щомісячні платежі не пізніше встановленої в договорі дати після отримання коштів від ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.». Позивач вважав, що спочатку відповідач надасть йому послугу- надасть позику у сумі 100 000 грн., а після отримання такої послуги він повинен бути її сплатити. У подальшому відповідними платежами на рахунок ТОВ ним були проведені сплати кількома платежами 8986 грн. 64 коп. та витрати на послуги банку у загальній сумі 110 грн. 95 коп.

За умовами укладеного договору він повинен не пізніше 21 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж. Вважає, що при укладанні договору відповідач ввів його в оману, оскільки позика, яку мав намір отримати позивач, мала надаватись за його ж рахунок згідно статті 5 додатку № 2 до договору, де зазначено, що позивач спочатку мав сплатити за рахунок відповідача кошти в загальній сумі, яка дорівнюватиме сумі коштів, яку він мав намір отримати в позику. Лише після отримання дозволу від ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.» він мав право отримати в позику всю суму коштів, які ним же були внесені на рахунок товариства.

Посилаючись на положення статей 203, 215 ЦК України та Закон України « Про захист прав споживачів», позивач просив: визнати договір від 30 травня 2012року недійсним, стягнути на його користь внесені кошти на рахунок ТОВ у сумі 14986 грн. 64 коп. та витрати за послуги банку при перерахуванні коштів у сумі 110 грн. 95 коп., стягнути завдано моральну шкоду у сумі 1000 грн. та понесені судові витрати по справі у сумі 214 грн. 60 коп.

Представник відповідача - Нарижний Д.О., який за станом на 10 січня 2013 року мав відповідні повноваження на представництво інтересів товариства, надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких зазначив про те, що договір 30 травня 2012 року з ОСОБА_1 було укладено у письмовій формі, після повного ознайомлення його з умовами договору та згодою на його укладання. На підтвердження зрозумілості умов договору ОСОБА_1 власноручно написав відповідну заяву від 30 травня 2012 року. Вважає, що договір було укладено без порушень вимог чинного законодавства.

У подальшому , незважаючи на судові виклики до суду, представник позивача у судові засідання не з'являвся. Засновник ТОВ - ОСОБА_5 був належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду, тому суд, на підставі положень статті 224 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. ( а.с. 66,73,78).

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані сторонами докази, в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

30 травня 2012 року між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.» було укладено договір № 002988, згідно якого останній зобов`язався вчинити від імені ОСОБА_1 та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання послуги на умовах діяльності Програми « Центр Інвест». Програма « Центр Інвест», як зазначено у додатку № 2 до цього договору - це програма, що базується на створенні реєстрів Учасників, метою яких є придбання бажаних Послуг з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього.( а.с.10-13).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців товариство з обмеженою відповідальністю « АЛЬФА БІЗНЕС.» має місцезнаходження за адресою: Донецька область, місто Макіївка, Центрально - Міський район, вулиця 118 Павших революционерів, будинок 31. Статутний фонд складає 10000,00 грн. засновником ТОВ є ОСОБА_5; види діяльності: 46.19.- діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у, 64.19 інші види грошового посередництва, 65.12 інші види страхування. Крім страхування життя, 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.13 діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічними виробами.( а.с. 53-56).

Згідно копій квитанцій ОСОБА_1 на рахунок ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.» було перераховано наступні суми: 30 травня 2012 року - 6 000 грн., 19 червня 2012 року - 1740 грн. та 4999,98 грн., 17 липня 2012 року - 290 грн. та 833 грн. 33 коп., 14 серпня 2012 року - 290 грн. та 833 грн.33 коп.( а.с.14-15).

Крім того, ОСОБА_1 понесені витрати на оплату послуг банку на загальну сумі 110 грн. 95 коп.( а.с. 14-15).

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Положеннями статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом встановлено, що відповідно до ст.1 договору,укладеного між сторонами 30 травня 2012 року № 002988, відповідач зобов`язується вчинити від імені та за рахунок Учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Послуги, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору. На умовах діяльності Програми « Центр Інвест», що міститься у Додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору, в тому числі: а) сформувати Реєстр Учасників, забезпечити його адміністрування; б) організовувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату Послуги на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму; в) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Умовами програми « Центр Інвест», що є додатком № 2 до договору, а саме статтею 4, передбачений порядок проведення заходу по розподілу грошового фонду та порядок проведення заходу згідно заяви. За їх змістом вбачається, що рішення про передачу позивачу послуги залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу послуг є не прозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які тримали право на послуги є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем. ( а.с. 10-13).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що діяльність ТОВ «АЛЬФА БІЗНЕС.» вводить споживача в оману, оскільки програма « Центр Інвест» формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів ТОВ «АЛЬФА БІЗНЕС.» Оплата послуги здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав послугу, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує послуги іншому учаснику програми. При цьому,позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання послуги, яка надавалася не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої схеми, право отримати послуги позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

Відповідно до положень ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України від 12 травня 1991 року «про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність( дії або бездіяльність), що вводить споживача в обману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, позовні вимоги про визнання правочину недійсним - договору від 30 травня 2012 року не підлягають задоволенню, бо оспорюваний договір є нікчемним внаслідок того, що його недійсність передбачена законом, тому визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки за змістом статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, то з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума, сплачена ним за спірним договором - 15097 грн. 59 коп.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн., позивачем у позовній заяві було лише зазначено про те, що вимогами частини 2 статті 22 Закону « Про захист прав споживачів» при задоволенні позову передбачено одночасне відшкодування моральної шкоди.

Зі змісту статті 23 Цивільного кодексу України випливає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Як роз'яснено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 (з відповідними змінами і доповненнями в редакції постанови від 25 травня 2001 р. № 5 ) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядається зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК (1963 року) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); при порушенні зобов'язання, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів» в редакції від 1 грудня 2005 року споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції ( продукція - будь-які виріб, робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи подаються для задоволення суспільних потреб - п. 19 ст. 1 Закону), яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем не надано суду будь-яких беззаперечних, об'єктивних даних, що укладання договору 30 травня 2012 року з ТОВ « АЛЬФА БІЗЕС.» є надання продукції, яка небезпечна для життя та здоров'я споживача.

Інших підстав для відшкодування моральної шкоди при захисті прав споживачів у Законі не визначено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у даному випадку не передбачено чинним законодавством, тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню з ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.» витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 202, 203, 204, 215, 216 Цивільного кодексу України,Законом України « Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « АЛЬФА БІЗНЕС.»( юридична адреса: Донецька область, місто Макіївка, Центрально- Міський район, вулиця 118 павших революціонерів, будинок 31; ідентифікаційний код 37742500, ) на користь ОСОБА_1 сплачені ним кошти по договору № 002988 від 30 травня 2012 року у сумі 15 097 грн. 59 коп., судові витрати по справі у сумі 214грн. 60 коп., усього - 15 312 грн.19 коп.( п'ятнадцять тисяч триста дванадцять грн.. 19 коп.).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ « АЛЬФА БІЗНЕС.» про визнання недійсним договору № 002988 від 30 травня 2012 року відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально - Міським районним судом міста Макіївки за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально - Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення..

Суддя: О.В. Неженцева