Рішення № 30307316, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2741/13 27.03.13За позовом Виробничо-комерційної фірми "КІОС" у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю

до Фізичної особи-підприємця Карпенко Леоніда Вікторовича

про спонукання до виконання мирової угоди.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Лисюк Є.В. по довіреності № б/н від 31.01.2013р.

від відповідача: Карпенко Л.В. (ФОП)

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Карпенко Леоніда Вікторовича виконати зобов'язання за мировою угодою від 18.08.2011р., затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 р. у справі № 30/178.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив строки виконання умов мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що не відмовляється від виконання мирової угоди, але у зв'язку зі скрутним становищем порушив строки оплати коштів згідно умов мирової угоди.

У судовому засіданні 27.03.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.2011 у справі № 30/178 затверджено Мирову угоду, укладену між Виробничо-комерційною фірмою «КІОС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Леонідом Вікторовичем.

Згідно п.1 Мирової угоди позивач та відповідач, у відповідності з цією мировою угодою, виходять з того, що інтересам кожного з них відповідає остаточне розв'язання спору, який розглядається Господарським судом міста Києва за позовом Виробничо-комерційної фірми "КІОС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи-підприємця Карпенко Леоніда Вікторовича про стягнення збитків за період з 01.06.10. по 01.01.11. за користування відповідачем належною позивачу частиною нежитлового приміщення площею 43,05 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 152.

Загальна сума заборгованості Відповідача за умовами Мирової угоди становить 33720,00 грн.

Згідно п.2. Мирової угоди Відповідач зобов'язався погасити частинами протягом 36 (тридцяти шести) місяців з дня затвердження судом даної мирової угоди наступним чином:

2.1. До 20 вересня 2011 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.2 До 20 жовтня 2011 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.3 До 20 листопада 2011 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.4 До 20 грудня 2011 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.5 До 20 січня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.6 До 20 лютого 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.7 До 20 березня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.8 До 20 квітня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.9. До 20 травня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.10 До 20 червня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.11 До 20 липня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.12 До 20 серпня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.13 До 20 вересня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.14 До 20 жовтня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.15 До 20 листопада 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.16 До 20 грудня 2012 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.17 До 20 січня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.18 До 20 лютого 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.19 До 20 березня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.20 До 20 квітня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.21 До 20 травня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (Дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.22 До 20 червня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.23 До 20 липня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.24 До 20 серпня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.25 До 20 вересня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.26 До 20 жовтня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.27 До 20 листопада 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.28 До 20 грудня 2013 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.29 До 20 січня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.30 До 20 лютого 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.31 До 20 березня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.32 До 20 квітня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.33 До 20 травня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.34 До 20 червня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі -950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.35 До 20 липня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 950,00 (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

2.36 До 20 серпня 2014 року відповідач сплачує позивачу частину боргу у розмірі - 470,00 (чотириста сімдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до п.6 даної мирової угоди, усі витрати, пов'язані із підготовкою і розглядом у суді та укладенням даної мирової угоди, в тому числі по оплаті юридичної допомоги, сплатою мита, податків та інших обов'язкових платежів, що встановлені законодавством України, сторони даної мирової угоди несуть самостійно.

Взяті на себе зобов'язання відповідач у встановлений строк не виконав.

Мирова угода за своєю правовою природою - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, але досягнувши згоди між собою, припиняють спір.

Згідно з п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші перелічені законодавством, зокрема ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» ознаки та відомості, зокрема щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Пунктом 3.19 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Водночас вищевстановлені обставини свідчать, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.08.2011р. у справі №30/178 про затвердження мирової угоди від 18.08.2011р. не містить ознак та відомостей щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо, наявність яких передбачена вимогами ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та наявність яких є необхідною умовою для набрання нею статусу виконавчого документу.

Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 18.08.2011р. у справі №30/178 про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, а тому інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено в п. 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеною мировою угодою, доказів на спростування зазначених обставин не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1147,00 грн., сплачений Виробничо-комерційною фірмою «КІОС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю за подання позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов»язати Фізичну особу - підприємця Карпенка Леоніда Вікторовича (04123, м. Київ, вул. Червонопільська, 1-В, кВ. 9, код 2522714412) виконати умови мирової угоди на користь Виробничо-комерційної фірми «КІОС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04073, м. Київ, вул.. Фрунзе, 152, код 19025847) мирову угоду, затверджену Господарським судом міста Києва ухвалою від 18.08.2011р. у справі №36/178 та сплатити на користь Виробничо-комерційної фірми «КІОС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04073, м. Київ, вул.. Фрунзе, 152, код 19025847) суму боргу в сумі 33 720 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карпенка Леоніда Вікторовича (04123, м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 1-В, кв. 9, ЄДРПОУ 20008421553) на користь Виробничо-комерційної фірми «КІОС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 152, ЄДРПОУ 19025847) заборгованості по орендних платежах у розмірі 33 720 (тридцять три тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.03.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.