Рішення № 30307302, 25.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2013 року Справа № 913/457/13-г

Провадження №6/913/457/13-г

За позовом

Державного підприємства «Одеська залізниця», в особі ВП «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»,

м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 29 165 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Агєєва О.М., дов. від 02.01.13;

від відповідача - Будянський О.Ю., дов. № 23-28д від 26.01.12;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 29 165 грн. 00 коп., згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 01.03.2013 проти позову заперечує та, зокрема зазначає, що розбіжності, які виникли між даними, внесеними у накладну, та фактичною вагою вантажу могли утворитися внаслідок розкрадання (незбереження) при перевезенні прийнятого залізницею вантажу.

Залізниця не понесла жодних збитків, а навпаки отримала прибуток, перевізши вантаж меншою вагою та отримала від відправника провізну плату у повному розмірі.

В той же час представником відповідача подано заяву про зменшення розміру штрафу в десять разів. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що підприємство є основним працевлаштуючим підприємством в м. Свердловську. В ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» працевлаштовані близько 16 тисяч осіб. На теперішній час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані та має збитки у сумі 264 043 тис. грн. До заяви відповідачем додано копії звітів про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року і баланс станом на 30.06.2012.

Представник позивача проти доводів відповідача за відзивом та клопотанням заперечив та надав суду доповнення до справи щодо обґрунтування заявлених вимог, яке долучено до справи.

Крім цього, представник позивача заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій в десять разів.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

15.08.2012 зі станції Должанська Донецької залізниці ТОВ «ДТЕК Сведловантрацит» здійснило відправлення вагону № 67889287 за накладною № 50422278 на станцію призначення Береговая (експорт) Одеської залізниці вантажоодержувачу ДП МТП «Южний».

18.08.2012 при прибутті вагону на станцію Знамянка Одеської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вказаному вагоні.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 67889287 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 63 900 кг, замість 69 000 кг, що на 5 100 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції та за результатами складено акт загальної форми № 25559 від 18.08.2012 і комерційний акт АА №022733/648 від 18.08.2012 Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 29 165 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач за накладною № 50422278 у вагоні № 67889287 зі станції Довжанська Донецької залізниці відправив вугілля - антрацит у вологому стані на станцію призначення Береговая (експорт) Одеської залізниці вантажоодержувачу ДП МТП «Южний»

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При прибутті вказаного вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці за заявкою вантажоодержувача було здійснено контрольне переважування зазначеного вагону, в результаті чого встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 67889287 виявлено, що маса нетто вантажу складає 63 900 кг, замість 69 000, що на 5 100 кг менше, ніж визначено у накладній.

За вказаним вище фактом працівниками станції складено акт загальної форми № № 25559 від 18.08.2012 і комерційний акт АА №022733/648 від 18.08.2012.

Переважування здійснювалося на справних 150 - тоних вагонних вагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 022733/648 від 18.08.2012 зазначено, що навантаження рівномірне, маркування вапном не порушене. Просипання та крадіжки вантажу відсутні. В вагоні глухі торцеві стінки люка закриті. Переважування здійснювалося двічі.

При цьому, згідно повідомлення зі станції Довжанская Донецької залізниці, контрольне переважування спірного вагону на станції відправлення не здійснювалося.

Відповідно до відмітки в розділі «Є» комерційного акту АА № 022733/648//78 від 18.08.2012 станції призначення Берегова Одеської залізниці зазначено, що при перевірці ваги вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування вагону проводилось на 150 - тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 022733/648 від 18.08.2012

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 50422278 провізна плата на вагон становить 5833 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 29 165 грн. 00 коп. (5833 Х 5 = 29165).

Посилання відповідача у відзиві на те, що невідповідність даним щодо маси вантажу могла статися внаслідок розкрадання або незбереження на шляху судом відхиляються, оскільки ці доводи ніяким чином не доведені. Також решта доводів за відзивом судом відхиляються як необґрунтовані.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з норм діючого законодавства, обставин справи та пояснень представників позивача і відповідача суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій до 23 332 грн. 00 коп. (4 провізних плати).

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 23 332 грн. 00 коп., в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 44, 49, 83, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області, кв. 50 років Жовтня, буд. 21, код 37596090, на користь:

- Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 17, код 25426332, штраф у сумі 23 332 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог щодо стягнення штрафу відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 01.04.2013.

Суддя Т.А. Василенко