Вирок № 30305936, 14.02.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/2425/12 Провадження № 1/450/49/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Кіпчарського М.О.,

при секретарі Микитів Н.С.,

з участю: прокурора Проць С.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с.Сокільники , проживаючий АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не одружений, не військовозобов'язаний, тимчасово не працюючий, судимий 27.12.2011р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х місяців арешту, звільнений 27.03.2012р., у вчиненні злочин, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він, будучи раніше судимий за ч.2 ст.185 КК України, 04.05.2012р., біля 19.00 год., знаходячись на земельній ділянці гр-на ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 і перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, побачивши під»їхавший на дану земельну ділянку легковий автомобіль ВАЗ 2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та, з метою змусити ОСОБА_4 покинути територію даної земельної ділянки , маючи в руках ввімкнену бензопилу, погрожував ОСОБА_4 даною бензопилою. Після того, як ОСОБА_4 залишив належний йому автомобіль ВАЗ 2101, ОСОБА_2 повторно, з метою умисного незаконного заволодіння транспортним засобом, скориставшись відсутністю власника автомобіля та шляхом вільного доступу до автомобіля, проник в салон автомобіля ВАЗ 2101 та без дозволу на те власника, завів двигун автомобіля і почав рухатися на ньому, але проїхавши біля 100 метрів, зіткнувся з перешкодою, внаслідок чого автомобілю були спричинені механічні пошкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що 04 травня 2012р. він та ОСОБА_5 за домовленістю з ОСОБА_3 виконували роботи з очистки належної останньому земельної ділянці в с.Сокільники, зокрема, зрізали дерева. В той день він випив біля 200 грам горілки, після чого вони продовжували зрізати дерева бензопилою. Біля 16 год. на дану земельну ділянку на автомобілі ВАЗ 2101 під»їхали раніше йому незнайомі три особи циганської національності, яких він спочатку вигнав. Але ті через деякий час знову повернулися та викрали у них пилку і сокиру. Він наздогнав їх та забрав викрадене. Після того згадані особи повернулися втретє та, залишивши свій автомобіль з ввімкненим двигуном, відійшли від автомобіля. Він же, скориставшись їх відсутністю, сів в даний автомобіль з наміром переїхати на ньому до дільничого міліціонера, але проїхавши біля 25 метрів, в»їхав в паркан. Коли він підходив до згаданих осіб циганської національності, то дійсно тримав в руках бензопилу, але така не була ввімкнена, а тому винним себе в погрозах даною бензопилою, не визнає. Винним себе визнає в тому, що сів за кермо чужого автомобіля. Після тих подій він передав ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої шкоди 3 тис. грн., а тому такий не має до нього претензій . У вчиненому кається.

Свої покази підсудний підтвердив повністю під час відтворення обстановки та обставин події, проведеного з його участю 07.05.2012р. ( а.с.90-91).

Суд знаходить що факт скоєння злочинних діянь та винуватість підсудного, крім часткового визнання ним своєї вини, стверджується наступними розглянутими в судовому засіданні доказами:

Показами потерпілого ОСОБА_6, даними на досудовому слідстві, покази якого зачитані в судовому засіданні і яким суд надає віри, про те, що з січня 2012р. являється власником автомобіля ВАЗ 2101, д.р.н. НОМЕР_1, на якому 04.05.2012р. він разом зі своїм братом ОСОБА_4 приїхали в с.Сокільники з метою збору металобрухту. В с.Сокільники він передав брату автомобіль та попросив того проїхати на одну із земельних ділянок, а сам пішов в магазин. А коли він повернувся до згаданої земельної ділянки приблизно через 20 хвилин, то виявив власний автомобіль розбитим. Там же були і працівники ДАІ, від яких йому стало відомо, що його автомобілем незаконно скористався ОСОБА_2, який в»їхав на ньому в паркан

( а.с.29-30).

Показами свідка ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві та зачитаними в судовому засіданні, яким суд надає віри, так як такі не суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам про те, що 04.05.2012р., біля 19 год. він разом зі своїм братом ОСОБА_6 на автомобілі ВАЗ 2101 приїхав в с.Сокільники з метою збору металобрухту. ОСОБА_6 передав йому свій автомобіль та попросив під»їхати до однієї із земельних ділянок, а сам пішов в магазин. Він же, під»їхавши на згадану земельну ділянку по АДРЕСА_2 , зупинив автомобіль та вийшов з нього, і в той момент побачив раніше незнайомого чоловіка, який біг до нього, тримаючи в руках бензопилу та кричав, щоб вони їхали звідти. Тому він почав втікати з того місця , залишивши автомобіль, в який відразу ж сів той незнайомий чоловік, завів двигун та рушив з місця, але відразу ж в»їхав в паркан та пошкодив автомобіль( а.с.31-32).

Свої покази свідок ОСОБА_4 повністю підтвердив на очній ставці, яка була проведена 07.05.2012р. між ним та підсудним ОСОБА_2 ( а.с.87-89).

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5 про те, що 04.05.2012р. він разом з ОСОБА_2 працював на земельній ділянці ОСОБА_3, що в с.Сокільники, на якій зрізали бензопилою дерева. В обід вони розпили на двох 250 грам горілки та продовжували працювати, коли біля 15.30 год. на ту земельну ділянку заїхав автомобіль ВАЗ з раніше йому незнайомими циганами. Перший раз ОСОБА_2 їх вигнав, але ті знову повернулися, і ОСОБА_2 їх вигнав вдруге. Через деякий час цигана знову повернулися та поставили свій автомобіль на належній ОСОБА_3 земельній ділянці. Тому ОСОБА_2 став тих осіб виганяти втретє, тримаючи в руках незаведену бензопилу та, вимагаючи щоб ті покинули земельну ділянку погрожував, що кине в них бензопилу. У відповідь цигани погрожували ОСОБА_2 ножем. В той час він залишив земельну ділянку, так як пішов за трактором. А коли повернувся, то побачив, що автомобіль в»їхав в паркан. Хто і коли саме їхав на автомобілі, він не бачив.

Свої покази свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив на очній ставці, проведеною 10.05.2012р. між ним та підсудним ОСОБА_2 ( а.с.99-100).

Показами свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні про те, що він працює інспектором ДПС ВДАІ Пустомитівського РВ , та 04.05.2012р. знаходився на чергуванні , коли біля 20 год. в складі оперативної групи був викликаний на місце ДТП, що мала місце в АДРЕСА_2. Коли він разом з ОСОБА_8 та іншими працівниками ДАІ прибули на місце ДТП, то встановили, що ОСОБА_2 незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1, керуючи яким, здійснив наїзд на паркан.

Аналогічні за змістом покази дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Показами свідка ОСОБА_10, даними на досудовому слідстві та зачитаними в судовому засіданні, яким суд надає віри, так як такі не суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам, про те, що він проживає у власному будинку по АДРЕСА_2, і 04.05.2012р. біля 19 год. знаходився вдома, коли почув якийсь тріск, а потім побачив, що автомобіль ВАЗ 2101 в»їхав в паркан його двору. В той момент до даного автомобіля підбіг незнайомий йому чоловік циганської національності та почав витягувати з салону автомобіля водія по імені ОСОБА_2, який був в нетверезому стані. А через деякий час на місце під»їхали працівники ДАІ ( а.с.93-94).

Також вина підсудного підтверджується наступними оголошеними письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 04.05.2012р., з якого слідує, що під час проведеного з 20.25 год. до 21.00 год. огляду місця події, яким являється територія біля будинку АДРЕСА_2, встановлено, що паркан даного будинку пошкоджений, а біля нього знаходиться автомобіль ВАЗ 2101 д.р.н. НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями ( а.с.10-19);

- Висновком експерта №9/212 від 21.05.2012р., з якого слідує, що легковий автомобіль ВАЗ 2101, д.р.н. НОМЕР_1, експлуатується 40 років, та на час його огляду знаходиться в аварійному стані ( а.с.65-72);

- протоколом №36 медичного огляду , з якого слідує, що 04.05.2012р. о 22 год. ОСОБА_2 був оглянутий лікарем, який встановив, що на час огляду ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп»яніння ( а.с.20).

- речовими доказами по справі - автомобілем ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_1( а.с.134-137).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчинені злочинних діянь повністю та об»єктивно доведена зібраними на досудовому слідстві та розглянутими в судовому засіданні доказами, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України як « незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно».

Що стосується особи підсудного ОСОБА_2, то такий: раніше судимий 27.12.2011р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х місяців арешту,( а.с.139-142); на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває ( а.с.142б); перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ( а.с.142а);за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.143).

Згідно Акту №440 амбулаторної судової-психіатричної експертизи від 16.05.2012р., ОСОБА_2 на даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності. Наявні у нього психічні порушення не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій також психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує( а.с.53-54).

Згідно висновку спеціальної медичної, наркологічної експертизи №218 від 10.05.2012р., ОСОБА_2 страждає розладом психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Рекомендовано застосування ст.96 КК України( а.с.59).

Обставин, які б свідчили, що ОСОБА_2 має хворобу, що становить небезпеку для здоров»я інших осіб, судом не встановлено, а тому підстав для застосування до нього ст.96 КК України, немає.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, визнає себе винним, розкаявся, та вважає, що ОСОБА_2 не є суспільно-небезпечною особою, якому покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді позбавлення волі. Суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання та ізоляції від суспільства, що принесе більшої користі суспільству, застосувавши до підсудного вимоги ст.75 КК України, що в даному випадку буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Також з засудженого, в силу ст.93 КПК України, слід стягнути судові витрати за проведення по даній справі експертиз, у розмірі 705,20 грн.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.93, 321-324, 327, 330-335, 341, 347- 349,401 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого

ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком п»ять років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком три роки, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки , передбачені ст.76 КК України у вигляді: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінальної-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ( рахунок 31259272210042 в банку ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код 25575150) судові витрати розміром 705,2 грн.

Раніше обраний засудженому ОСОБА_2 запобіжний захід- підписку про невиїзд, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речовий докази по справі - легковий автомобіль ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_1, після набрання вироком законної сили, залишити у розпорядженні власника.

На вирок може бути подано апеляцію через Пустомитівський районний суд Львівської області до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції . У разі подачі апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

СуддяМ. О. Кіпчарський