Ухвала суду № 30305741, 28.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/988/13 28.03.2013 28.03.2013 28.03.2013

Провадження № 22ц-784/1109/2013 Головуючий у першій інстанції: Андрощук В.В.

Категорія 52 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

28 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Белевері В.А.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2012 року

за позовом

організації незалежної професійної спілки «Солідарність» Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» (далі - ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ» ) в інтересах ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга» (далі - ВАТ «МІП «Райдуга») про захист трудових прав,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2012 року ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ» звернулася в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ВАТ «МІП «Райдуга» про захист трудових прав.

Профспілка зазначала, що ОСОБА_3 з 1998 року працював на ВАТ «МІП «Райдуга» на посаді слюсаря по ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання третього розряду та був членом профкому ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ». 18 вересня 2012 року його звільнили з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України наказом № 27 від того ж числа без згоди профспілки.

Посилаючись на незаконність його звільнення, профспілка, уточнивши позовні вимоги, просила поновити ОСОБА_3 на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 11803 грн. 96 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3651 грн. 45 коп., а також 935 грн. моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено поновити ОСОБА_3 на роботі в ВАТ «МІП «Райдуга» на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на користь позивача 10619 грн. 64 коп. заборгованості по заробітній платі, 3651 грн. 45 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ВАТ «МІП «Райдуга», посилаючись на незаконність та необґрунтованість такого рішення суду, просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, а також постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі.

Позивач рішення суду не оскаржував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1 липня 1998 року ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з ВАТ «МІП «Райдуга», де працював на посаді слюсаря по ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання третього розряду.

З листопада 2007 року позивач є членом ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ». Відповідно до протоколу № 3 від 30 травня 2011 року загальних зборів ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ», ОСОБА_3 обрано до складу вищого виборного органу організації - профспілкового комітету.

13 серпня 2012 року головою НП ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ» було отримано клопотання адміністрації ВАТ МІП «Райдуга» про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку із скороченням штату працівників. Рішенням зборів профспілкового комітету ОНПС «Солідарність» ДАХК «ЧСЗ» від 20 серпня 2012 року, відповідачу в дачі згоди на звільнення ОСОБА_3 з займаної посади відмовлено з посиланням на те, що в порушення ч. 2 ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган заздалегідь не надав ПП ВАТ МІП «Райдуга» інформацію про скорочення об'ємів виробництва, які ведуть до скорочення штату працівників; позивач має безперервний трудовий стаж роботи 34 роки, а тому має переважне право на залишення на роботі; не являється порушником трудової дисципліни; має на утриманні сина з уродженим захворюванням серця та ревматизмом, тощо.

Але наказом № 27 від 18 вересня 2012 року ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штату працівників.

Згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених статтями 43, 43-1 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, що є дотриманням гарантій, передбачених ст. 252 КЗпП України та ст. 41 "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач був звільнений з роботи без додержання вимог трудового законодавства, а тому обґрунтовано поновив позивача на раніше займаній посаді.

Крім того, дійшовши висновку про незаконність звільнення позивача із займаної посади на ВАТ «МІП «Райдуга», суд першої інстанції правомірно стягнув з останнього на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3651 грн. 45 коп., а також заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2011 року по вересень 2012 року, яка складає, з урахуванням часткового погашення, 10619 грн. 64 коп.

Також, судом правильно встановлено, що незаконним звільненням відповідачем заподіяно ОСОБА_3 моральних страждань, а тому обґрунтовано стягнув з відповідача на корить позивача 500 грн. моральної шкоди за правилами ст. 237-1 КЗпП України.

Доводи апелянта про те, що ОНПС «Солідарність» ПАТ «ЧСЗ» не є органом профспілки, яка діє на підприємстві ВАТ «МІП «Райдуга», не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до положення ОНПС «Солідарність» ПАТ «ЧСЗ» дана профспілка легалізована в установленому порядку (а.с. 14). З переписки голови ОНПС «Солідарність» ПАТ «ЧСЗ» та голови правління ВАТ «МІП «Райдуга» вбачається, що останній був повідомлений про створення цієї профспілка та її діяльність на ВАТ «МІП «Райдуга» (а.с. 37, 41).

Такий порядок легалізації професійних спілок та їх об'єднань визначений ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Зокрема, зазначено, що профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Первинні профспілкові організації письмово повідомляють про це роботодавця (Постанова Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року, 6-79 цс 11).

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього дня протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: