Рішення № 30304052, 12.03.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14, тел. 575-90-29, тел/факс 575-90-31

__________________________________________________________________________________

справа № 2602/5352/12

провадження № 2/753/2136/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:Басалаєвої А.В.при секретарі:Деак Ю.В.за участю позивача:ОСОБА_3представників позивача:ОСОБА_4, ОСОБА_5відповідача 1:ОСОБА_6відповідача 2:Гриндича О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Голови правління ЖБК «Будівельник-7» про заборону вчиняти певні дії, визнання дій незаконними -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, Голови ЖБК «Будівельник - 7» з вимогами про заборону ОСОБА_6 «робити будь-які дії спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1; визнання незаконними та необґрунтованими юридично-правовими документами інформацію рекомендованого письмового повідомлення № 0216009023103, а також пропозиції, що міститься в ньому; визнання дії ОСОБА_6, спрямовані на відчуження частини житлової квартири АДРЕСА_1 необґрунтованими будівельно-технічной документацією та технічним паспортом, а також без дозволу проживаючих у ній титульних власників».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримала письмове повідомлення про намір ОСОБА_6 відчужити 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Проте ніяких правовстановлюючих документів в конверті не знаходилось. Вважає, що ОСОБА_6 своїми діями примушують її визнати за ОСОБА_6 право на частку її власності.

В судовому засіданні позивач та її представники підтримали позовні вимоги. Вказали також, що ОСОБА_6 не має правовстановлюючого документа, який би визначав склад об'єкта нерухомого майна, зазначеного як 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. А за таких обставин він позбавлений відчужувати належну йому 1/2 частини квартири.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Вказали, що ОСОБА_6 володіє 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 та має право розпоряджатися своєю часткою, в тому числі й відчужувати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та представників позивача суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Рішенням Харківського районного суду міста Києва від 4 квітня 2000 року виділено ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у власність по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 та визначено порядок користування цією квартирою.

ОСОБА_9, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_8 подарував належну ОСОБА_8 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_11 (договір від 5 жовтня 2001 року на а.с.46).

ОСОБА_9, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_11 продав вказану частку нерухомого майна ОСОБА_12 (договір від 18 квітня 2003 року на а.с.47).

ОСОБА_12 продала 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (договір від 30 вересня 2004 року на а.с.48).

Таким чином ОСОБА_6 на праві приватної власності належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, про що Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видане Реєстраційне посвідчення (а.с. 49).

Дані обставини встановлені також рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_14 до ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення (а.с.21-23).

Частиною третьою статті 61 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представником позивача в судовому засіданні заявлене клопотання про витребування з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна будівельно-технічну характеристику про склад об'єкта нерухомого майна, зазначеного як 1/2 частина квартири АДРЕСА_1; дані про реєстрову справу на об'єкт нерухомого майна, зазначеного як 1/2 частини вказаної квартири тощо. (а.с.33).

В задоволенні даного клопотання було відмовлено з підстав належності ОСОБА_6 на праві приватної власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Квартира в натурі не поділена, а тому перебуває у спільній частковій власності сторін.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з частинами першою та другою статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Отже, ОСОБА_6 вчиняв дії щодо наміру відчужити належну йому 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до вимог законодавства.

В судовому засіданні представник позивача вказав на допущену помилку в договорі купівлі-продажу від 30 вересня 2004 року при написанні реєстрового номеру.

З цього приводу ОСОБА_6 звертався до Головного управління юстиції у місті Києві, яке листом від 2 грудня 2011 року № 0-4921 поінформувало, що допущена нотаріусом помилка ніяк не впливає на право власності на 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.68, 69).

На підставі викладеного вище та керуючись статтями 316-319, 355, 362 Цивільного кодексу України, статтями 61, 88, 212, 215-218 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.В.БАСАЛАЄВА