Постанова № 30303742, 21.02.2012, Володимирецький районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1702/7533/11

Рядок статзвіту № 101

21 лютого 2012 року

Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням судді Іванків О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кладько Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та виплату грошової компенсації, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов'язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та грошової компенсації, виплата якої передбачена ст..37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач в судове засідання не з'явився та надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, клопотав про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги заперечив.

Судовий розгляд справи проводити у відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується письмовими доказами, долученими до справи. Діти позивача відносяться до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Позивач разом з малолітніми дітьми проживають в с.Полиці Володимирецького району, яке у відповідності до Постанови КМ Української РСР №106 від 23.07.1991 року даний населений пункт віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Щодо проведення перерахунку державної допомоги сім'ям з дітьми судом встановлено наступне.

Позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку і, згідно довідки відповідача, вона виплачувалась ОСОБА_1 в 2011 році у розмірі 130 грн. щомісячно.

В період виникнення спірних правовідносин, порядок та розміри виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку регулювалось Законом України від 21.11.1992 № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України від 28.12.2008 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень

Перераховані вище норми на час розгляду справи Конституційним Судом України не визнані неконституційними, що доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги.

В той же час, відповідно до п.10 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" батькам потерпілих дітей, допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.

Таким чином, враховуючи, що позивач здійснює догляд за дитиною, потерпілою від аварії на ЧАЕС, ОСОБА_1 у відповідності до вимог вказаних нормативних актів має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною в подвійному розмірі допомоги, встановленої законом.

У відповідності до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання.

До вказаної статті вносились зміни щодо розміру та порядку виплати грошової допомоги на підставі Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік»та «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В той же час Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 6 резолютивної частини цих рішень, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Законів України, визнаних неконституційними.

Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін.

Крім того, як вбачається зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

У зв'язку з викладеним, враховуючи принцип пріоритетності Законів над підзаконними нормативними актами, нарахування та виплата позивачу грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, починаючи з 22.05.2008 року, має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону, а не на підставі підзаконних нормативних актів, в т.ч. Постанов Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що у відповідності до пп.2) п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року, даний вид допомоги виплачується центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, управління праці та соціального захисту населення є належним відповідачем по даній справі.

Оскільки розмір мінімальної заробітної плати щорічно визначається Законом України про Державний бюджет, посилання відповідача на відсутність законодавчого регулювання є безпідставною.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України»та «Бурдов проти Росії»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не підзаконними нормативними актами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в межах строку позовної давності, встановленого ст..99 КАС України, підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст. 2, 16, 256, ч. 4 ст. 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, виходячи з подвійного розміру, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середнім сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з подвійного розміру допомоги, встановленого чинним законодавством, а саме що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середнім сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, з 19 березня 2011 року по 20 лютого 2012 року, з врахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кожному в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 19 березня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.2 ст. 256 КАС України постанову у допустити до негайного виконання.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації судовий збір в сумі 28 грн. 23 коп. на підставі Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Іванків О.В.