Рішення № 30302648, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26180 01.04.13

За позовом Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави

в особі 1. Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор)

2. Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія

«Автомобільні дороги України» в особі Дочірнього підприємства «Житомирський

облавтодор»

до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813»

про стягнення боргу та штрафних санкцій (322 508, 25 грн.)

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача-2: Кукуруза В.В. (довіреність № 727 від 26.03.2012р.);

Скиданчук І.В. (довіреність № 284 від 14.02.2013р.);

Соколов В.В. (довіреність № 233 від 08.02.2013р.);

від відповідача: Таляр О.С. (довіреність від 01.02.2013р.);

від прокуратури: Карпенко Н.М. (прокурор відділу, посвідчення №002740 від 05.09.2012р.);

01.04.2013р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Коростенський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» (надалі ПАТ «Будівельне управління № 813», відповідач) на користь Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) основного боргу в сумі 151 803, 93 грн. та суми втрат від інфляції в розмірі 127 479, 05 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних в розмірі 36 822, 44 грн. та пені в розмірі 6 402, 83 грн., всього в сумі 322 508, 25 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором субпідряду № 224 від 15.08.2006р. зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконані не у повному обсязі. Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не погашається, прокурором заявлений позов про стягнення суми боргу разом з нарахованими штрафними санкціями (інфляційні збитки, 3% річних та пеня) в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, а з посиланням на відсутність додаткової угоди за якою проведено перерахування грошових коштів в сумі 200 000 грн. 24.06.2011р., відповідач відзначав про направлення вимоги філії «Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Житомирський облавтодор» щодо повернення вказаних коштів як безпідставно отриманих, та наполягав на застосуванні строків позовної давності, оскільки такі при зверненні до суду пропущені, сплата коштів 24.06.2011р. не може свідчити про визнання боргу, а отже не перериває строк позовної давності.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2006 року між ВАТ «Будівельне управління № 813», як генпідрядником та ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» представленим філією «Житомирська ДБД», як субпідрядником укладено договір № 224 у відповідності з яким генпідрядник (відповідач у справі) доручає, а субпідрядник (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором виконати роботи по ремонту моста через річку «Лумля», та влаштування дорожнього огляду на підходах до мосту через річку «Лумля» при виконанні робіт по капітальному ремонті автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін» на дільниці від км 102, 1 до км 106, 3 Житомирської області, види та обсяги яких обумовлені в проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

При цьому, до матеріалів справи в копії представлено два примірника договору № 224 від 15.08.2006р. які різняться умовами, однак майже повністю відповідають за змістом., такі надані ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (договір складено в м. Сімферополь) та ПАТ «Будівельне управління № 813» (договір складений у м. Коростені). При цьому, судом враховується, що на примірнику договору наданому відповідачем, який складено у місті Коростені біля підписів зазначена дата 14.09.2006р., тоді як сам договір датований 15.08.2006р., а про виконання договору саме за погодженою договірною ціною у договорі складеному у місті Сімферополі (примірник договору наданий ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») свідчить укладена сторонами у 2008р. додаткова угода № 1.

За вказаною додатковою угодою № 1 від 01.03.2008р., погоджено вартість робіт по договору 2 056 453 грн., в тому числі ПДВ 20%, як те і було передбачено п. 2.1 договору (примірник наданий ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»), підтверджено вартість фактично виконаних робіт субпідрядником на протязі 2006-2007 років по сумі 1 494 753 грн., в тому числі ПДВ 20%, визначено, що вартість робіт у розмірі 561 700 грн. у тому числі 20% ПДВ переходять на 2008 рік, а субпідрядник повинен виконати їх у строк до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, при вирішенні спору суд керується текстом договору згідно примірника наданого ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», при врахуванні, що їх зміст по умовах розрахунків однаковий за виключенням нумерації пунктів договору.

Відносини між генеральним підрядником та субпідрядником регулюються ст. 838 ЦК України згідно з якою підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

В силу положень частини другої та третьої вказаної статті Цивільного кодексу генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження виконання робіт до справи залучені акти виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені їх печатками, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано. При виконанні робіт у серпні, вересні 2008р. було залучено субсубпідрядників (ПП «БВР» та ПП фірма «Лекс») згідно укладених договорів № 5 від 14.08.2007р., № 9 від 24.08.2008р., представниками яких, також засвідчено складені акти та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Спір у справі виник внаслідок неповного розрахунку та прострочення в оплаті генпідрядника за роботи, виконання яких підтверджено по сумах: у листопаді 2007р. - 118 704 грн., у серпні 2008р. - 118 704, 00 грн., у вересні 2008р. - 203 125 грн..

При проведенні відповідачем платежу 24.06.2011р. в сумі 200 000 грн. та за вирахуванням вартості послуг генпідряду згідно з п. 5.5 договору № 224 від 15.08.2006р. за складеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СМФ-0000539 від 30.09.2008р. на суму 4 062, 50 грн., № СМФ-0000362 від 29.08.2008р. на суму 2 368, 92 грн., заборгованість що є несплаченою згідно виконаних робіт по договору становить 151 803, 93 грн..

Доводи відповідача з приводу безпідставного перерахування ним 24.06.2011р. суми коштів в розмірі 200 000 грн. суд приймає до уваги, однак зазначене питання не є предметом даного спору, не може бути вирішеним в межах заявленого прокурором позову про стягнення заборгованості з відповідача, а суд не вправі самостійно змінювати призначення платежу, яке вказане платником.

Відповідно до п.3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу»….

Випискою з рахунку відкритого у відділенні № 3 Житомирська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль» підтверджено, що кошти в сумі 200 000 грн. отримані 24.06.2011р. з призначенням платежу «оплата за СМР согл. доп. согл. № 2 от 16.05.2011 к дог. № 224 від 15.08.2006. В т.ч. ПДВ (20%) 33333,33 грн.».

Призначення вказаного платежу заповнено самим відповідачем і з посиланням на додаткову угоду № 2 до договору від 16.05.2011р., однак до договору № 224 від 15.08.2006р..

На неодноразові вимоги суду (ухвали від 03.01.2013р., від 21.02.2013р., від 14.03.2013р.) жодною із сторін, додаткову угоду № 2 від 16.05.2011р. до справи не надано, відповідачем стверджується, що така до договору № 224 від 15.08.2006р. не була підписана сторонами.

Згідно наданих до справи документів, підтверджено, що 24.06.2011р. відповідачем проведено перерахування суми коштів в розмірі 200 000 грн. також і за іншим договором з призначенням платежу «оплата за СМР согл. доп. согл. № 2 от 16.05.2011 к дог. № 78 від 23.08.2007. В т.ч. ПДВ (20%) 33333,33 грн.», додаткова угода № 2 від 16.05.2011р. до договору № 78 від 23.08.2007р. залучена до справи, а її зміст вказує на внесення сторонами змін до договору у зв'язку з видачею ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Наказу № 19 від 22 лютого 2011р. про припинення філії «Мостова експлуатаційна дільниця» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» шляхом її приєднання до філії «Зарічанська ДЕД» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Таким чином, у зв'язку з виникненням спору, оцінюючи всі подані докази в сукупності, суд враховує, що факт правонаступництва філії «Зарічанська ДЕД» ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та перехід права вимоги за договором № 224 від 15.08.2006р. до юридичної особи в особі вказаного структурного підрозділу підтверджено матеріалами справи, відповідно зазначаючи у призначенні платежу посилання на договір субпідряду № 224 від 15.08.2006р. відповідач здійснив перерахування коштів, а отже зарахування таких в оплату робіт виконаних за вказаним договором є свідченням визнання боргу та перериває строк позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з п. 5.1 договору, генпідрядник проводить розрахунки з субпідрядником за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт - «Актів приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в) та «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (форма КБ-3) згідно п. 2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.02 № 237/5, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від замовника та при умові фінансування робіт котрі доручені субпідряднику, відповідно до даного договору.

У п. 5.4 договору, зазначено, що фінансування робіт за цим договором здійснюється генпідрядником за рахунок коштів, отриманих від замовника. Замовником по договору є Державна служба автомобільних доріг у Житомирській області… (розділ «визначення та терміни» у договорі № 224 від 15.08.2006р.).

У наданих до справи відповідях отриманих від Державної служби автомобільних доріг у Житомирській області (вих. № 8-10/304 від 19.03.2013р., № 3-1/417 від 12.03.2013р., № 8-10/320 від 21.02.2013р.), які фактично є лише формальними відписками, без посилання на конкретні документи та з відомостями щодо неможливості представити первинні документи, зазначено, що з генеральним підрядником ПАТ БУ-813 за роботи з капітального ремонту а/д Київ-Ковель-Ягодин (на м. Люблін), що були виконані на протязі 2007 - 2008 років, розрахунки проведені у повному обсязі.

В свою чергу, до матеріалів справи представлено відповідь Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області за вих. № 09.2-08/53-3479 від 26.03.2013р. з інформацією про фінансування з Державного бюджету Служби автомобільних доріг у Житомирській області, якою підтверджено здійснення фінансування робіт, що виконувались за укладеними з ВАТ «Будівельне управління № 813» договорами.

Зазначені обставини, відповідачем (ПАТ «Будівельне управління № 813») не спростовані, під час розгляду справи не представлено документів, які підтверджують неповне фінансування генпідрядника, відповідно розрахунок на умовах договору № 224 від 15.08.2006р. повинен був здійснюватись на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт - «Актів приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в) та «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (форма КБ-3).

Враховуючи належне виконання субпідрядником своїх зобов'язань за договором № 224 від 15.08.2006р., та порушення з боку генпідрядника обов'язку щодо оплати виконаних та прийнятих робіт у листопаді 2007р., серпні, вересні 2008р., вимоги прокурора щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 151 803, 93 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

У п. 17.5 договору сторони передбачили, що в разі порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів) при умові отримання фінансування з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності з Планом фінансування згідно затверджених видатків генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0, 01 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За розглядом вимог щодо наявності підстав для відповідальності генпідрядника за порушення зобов'язань по оплаті робіт виконаних згідно актів (форми КБ-2В) та довідок (форми КБ-3) за листопад 2007р., серпень, вересень 2008р. судом враховується позиція вміщена у п. 5 Листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду», де з посиланням на постанову Верховного Суду України від 15.05.2012р. № 11/446 та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована за період допущеного прострочення в оплаті не більше шести місяців, складає 6 402, 83 грн. та не перевищує розмір пені в разі його розрахунку за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді прострочення (розрахунок суми пені із зазначенням кількості днів прострочення перевірений судом та наведений у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 127 479, 05 грн. та 3% річних в розмірі 36 822, 44 грн. наведеними у позовній заяві і вважає такі обґрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення оплати виконаних у листопаді 2007р., серпні, вересні 2008р. підрядних робіт за договором № 224 від 15.08.2006р. по сумі заборгованості заявленій до стягнення, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору, що є підставою для покладення на відповідача судових витрат в розмірі 6 450, 17 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська 1, офіс 302, ідент. код 01383865) на користь Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (10003, м. Житомир, вул. Перемоги 75, ідент. код 32008278) 151 803, 93 грн. (сто п'ятдесят одну тисячу вісімсот три гривні 93 копійки) основного боргу, 6 402, 83 грн. (шість тисяч чотириста дві гривні 83 копійки) пені, 127 479, 05 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 05 копійок) інфляційних збитків, 36 822, 44 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять дві тисячі 44 копійки) 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління № 813» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська 1, офіс 302, ідент. код 01383865) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, ідент. код 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 6 450, 17 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят гривень 17 копійок) витрат по сплаті судового збору за розгляд справи 910/26180.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 01.04.2013

Суддя Р.І. Самсін