Постанова № 30301127, 28.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року № 813/1700/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби до Дочірнього інноваційного біодинамічного підприємства «АРАХТ-ЯВІР» про стягнення податкового боргу в сумі 46 651,00 грн., -

встановив :

Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього інноваційного біодинамічного підприємства «АРАХТ-ЯВІР» (надалі – ДІБП «АРАХТ-ЯВІР»), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 46 651,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом в сумі 46 651,00 грн., заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов’язання з плати за землю за період вересень-грудень 2012 року. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Позивач у судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, подав на адресу суду заяву від 27.03.2013 року розгляд справи без участі уповноваженого представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення, проте, поштовий конверт повернено до суду з відміткою органу зв’язку «за закінченням терміну зберігання». Як вбачається із копії Довідки № АБ 093776 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДІБП «АРАХТ-ЯВІР» 12.05.2004 р. зареєстроване Яворівською державною податковою інспекцією Львівської області як юридична особа за адресою: Львівська область, Яворівський район, м.Залужжя. З урахуванням ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, внесені до Єдиного державного реєстру (в т.ч. про місцезнаходження юридичної особи), вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. З огляду на норму ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, у разі повернення поштового відправлення з незалежних від суду причин вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ДІБП «АРАХТ-ЯВІР» 12.05.2004 року зареєстроване Яворівською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 367480, код ЄДРПОУ - 32891198 .

У відповідності до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями ст. 8 Податкового кодексу України визначено види податків та зборів

Так, п. 8.1. ст. 8 вказаного вище кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України).

Нормою п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що до загальнодержавних податків належить, зокрема, плата за землю.

У відповідності до п. 14.1.72. ст.14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІ Податкового кодексу України визначено порядок регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податку - плата за землю.

Положеннями ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У відповідності до норми ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).

Нормою ст. 287 Податкового кодексу України визначені строки сплати плати за землю.

Так, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

У відповідності до припису норми п.287.3 ст. 287 вищезазначеного Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

19 березня 2012 року ДІБП «АРАХТ-ЯВІР» подано до органів ДПІ у Яворівському районі Львівської області ДПС податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік. Як вбачається з такої декларації сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет за землі державної або комунальної вартості за підсумками звітного періоду становить 139 953,00 грн. податку з щомісячною сплатою – 11 666,75 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем не сплачена сума податку за вересень-грудень 2012 року в сумі 46 651,00 грн.

Згідно п.57.1. ст.57 Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача, на виконання пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлялись першу податкову вимогу форми «Ю1» від 10.03.2009 року № 1/56 на суму 5 153,71 грн. та другу вимогу форми «Ю2» від 16.04.2009 р. № 2/89 на суму 16 166,70 грн., які отримані відповідачем.

Доказів оскарження податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що сума податкового зобов'язання в розмірі 46 651,00 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю в сумі 46 651,00 грн.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього інноваційного біодинамічного підприємства «АРАХТ-ЯВІР» на користь бюджету податковий борг в сумі 46 651 (сорок шість тисяч шістсот п’ятдесят одну) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.