Постанова № 30301086, 26.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5024/1416/2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду №176 від 14.03.2012р, №1000 від 18.12.2012р., №26 від 14.01.2013р., №73 від 04.02.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Фонду державного майна України - Кравченко Ю.В. - по довіреності;

від Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Херсонтурист"- Колєснік І.В. - по довіреності;

від ТОВ „Жемчужина" - Марченко Т.А. - по довіреності;

від ТОВ „Каіс Марін" - не з'явився;

від ПП „Власта -Агро" - не з'явився;

від Федерації професійних спілок України - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Херсонтурист"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12 вересня 2011 року

по справі №5024/1416/2011

за позовом прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів:

1. Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Херсонтурист";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужина";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Каіс Марін";

4. Приватного підприємства „Власта -Агро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Федерації професійних спілок України

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 26.03.2013р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У липні 2011р. прокурор Скадовського району Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Херсонтурист" (надалі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Жемчужина" (надалі - відповідач 2, ТОВ), Товариства з обмеженою відповідальністю „Каіс Марін" (надалі- відповідач 3, ТОВ) та Приватного підприємства „Власта -Агро" (надалі - відповідач 4, ПП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Федерація професійних спілок України, про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на майно туристичної бази „Чорномор", що складається з: спальний корпус "А", 480,4 кв.м.; спальний корпус "Ж", 126,0 м.кв.; спальний корпус "Й", 126,0 м.кв.; спальний корпус "К', 113,0 м.кв.; спальний корпус "Л"113,0 м.кв.; спальний корпус "М"113,0 м.кв.; спальний корпус "Н"113,0 м.кв.; спальний корпус "О"113,0 м.кв.; спальний корпус "П"113,0 м.кв.; спальний корпус "Р"111,5 м.кв.; спальний корпус "С"111,5 м.кв.; спальний корпус "Т"111,5 м.кв.; спальний корпус "У"111,5 м.кв.; спальний корпус "Ф"111,5 м.кв.; спальний корпус "Щ", 260,9 м. кв; спальний корпус "Ю", 260,9 м. кв; спальний корпус "Я", 160,6 м. кв; спальний корпус "А1", 160,6 м. кв; спальний корпус "А2", 160,6 м. кв; спальний корпус "АЗ", 160,6 м. кв; спальний корпус "А4", 110,4 м. кв; спальний корпус "А5", 237,6 м. кв; спальний корпус "А6", 110,1 м. кв; адміністративний корпус "В1", 149,6 кв. м.; адміністративний корпус "В2", 121, 4 м. кв.; їдальня "П-Г5". 1293,0 м. кв.; їдальня "Д1", 243, 5 м. кв.; кафе-закусочна "Ж1-Ж7", 515,0 м. кв.; бібліотека "Е1", 122, 5 м. кв.; літній кінотеатр 1, 12", 631,0 м. кв.; гральня дитяча "ЛІ", 121,4 м. кв.; склад "МІ", 67, 2 м. кв.; склад "М2", 25,0 м.кв.; склад "МЗ", 64, 0 м. кв.; склад "М4", 26, 9 м. кв.; склад "М5", 28,7 м. кв.; склад "М6", 9,9 м. кв.; склад "М7", 139,1 м. кв.; склад "М8", 123,8 м. кв.; склад "М9", 241,5 м.кв.; склад "М10",67,2 м. кв.; електрощитова "НІ", 2,3 м. кв.; санітарний блок "Н2", 122,4 м. кв.; каналізаційна відкаччя "НЗ", 18,0 м. кв.; КНС "Н4"Ю, 27,0 м. кв.; службова будівля "Н5", 122,2 м. кв.; дизельна "Н6", 113,9 м. кв.; майстерня "Н7", 64,9 м. кв.; пральня "Н8", 120,0 м. кв.; туалет "Н9", 7,1 м. кв.; насосна "НІ0", 6,9 м. кв.; гараж "НІ 1", 124,5 м. кв.; КПП "Н12", 18,9 м. кв.; туристичний корпус "ПІ", 122,4 м. кв.; службова будівля "Р1, Р2", 71,2 м. кв.; службова будівля "РЗ", 125,0 м. кв.; охоронний пункт "Р4", 42,3 м. кв.; автостоянка "Р5", 4712,5 м. кв.; гуртожиток для персоналу "СІ", 375,9 м. кв.; санітарний блок "ТІ", 120,0 м. кв.; санітарний блок "Т2", 114,2 м. кв.; господарська будівля "ТЗ", 59,4 м. кв.; більярдна "У1", 125,0 м. кв.; закусочна "Ф1", 99,6 м. кв.; бар з майданчиком 1, Х2", 374,7 м. кв.; медичний пункт "ХЗ", 87,2 м. кв.; танц. майданчик №1; танц. майданчик №2; огорожа № 3-5; мостіння №6;

- майно ТОВ „Жемчужина", що складається зі спального корпусу літ. "Ц", 47,3 м. кв.,

спального корпусу літ. "З", 126,0 м. кв., спального корпусу літ. "И", 126,0 м. кв., санітарного

блоку літ. "Ч", 122,0 м. кв.;

- майно ТОВ „Каіс Марін", що складається зі спального корпусу літ. "Г", 65, 9 м.кв.,

спального корпусу літ. "Д", 65, 9 м. кв., спального корпусу літ. "Е", 65,9 м. кв.;

- майно ПП "Власта - Арго", що складається зі спального корпусу літ. ", 47, 3 м.кв. та витребування вищевказаного майна з незаконного володіння відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що після проголошення незалежності України майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування (яким є спірні об'єкти) залишені у державній власності до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Одночасно з поданим позовом прокурор звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об'єкт та введення заборони Херсонському БТІ здійснювати перереєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна туристичної бази „Чорномор", ТОВ „Жемчужина", ТОВ „Каіс Марін" та ПП „Власта - Арго".

Ухвалами господарського суду Херсонської області від 25.07.2011р. прийнято позовну заяву та порушено провадження по справі, а також залишено без задоволення заяву

про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Відповідачі подали до суду першої інстанції відзиви на позовну заяву в яких зазначили, що позов є необгрунтованим, безпідставним та недоведеним належними доказами - до функцій ВЦРПС у сфері туризму відносилось керівництво підпорядкованими профспілкам організаціями, що займались відпочинком трудящих, туристсько-екскурсійною роботою Профспілки УРСР мали республіканський статус та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій. Діючим в УРСР законодавством, зокрема ст.ст.87, 89 ЦК УРСР, 1963р., ст.10 Конституції УРСР 1978р., профспілкова власність була визнана на рівні з державною (загальнонародною) та захищалася законом. Статтею 20 Закону СРСР „Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" встановлено, що профспілки та їх органи відповідно до законодавства володіють, користуються і розпоряджаються майном та коштами, що належать їм на правах власності. Після утворення Федерації незалежних профспілок України, 18.11.1990р. була прийнята постанова Президії Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР №2-1а „Про затвердження договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", згідно якої, з метою забезпечення статутних завдань загальної конфедерації профспілок СРСР було затверджено договір по закріпленню прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р., що був укладений між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України. Згідно переліку об'єктів профспілкового майна, закріпленого за ФНПУ на правах володіння, за вказаним договором було передано, у числі іншого майна, розташованого у Херсонській області, також і туристичну базу „Чорномор" в смт.Лазурне. ПАТ „Херсонтурист" правомірно набуло право власності на спірний об'єкт частина якого на законних підставах згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу була відчужена ТОВ „Жемчужина", ТОВ „Каіс Марін", ПП „Власта-Агро". Українське АТ по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур" не була організацією союзного підпорядкування, в зв'язку з чим її майно не набуло статусу загальнодержавного, отже на нього не можуть поширюватися норми права, на які посилається прокурор, обгрунтовуючи підстави позову.

25.08.2011р. відповідачем 1 було подано до місцевого господарського суду клопотання про відмову у задоволенні позову на підставі ч.3,4 ст.267 ГПК у зв'язку з пропуском прокурором строку позовної давності для пред'явлення позову.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2011р. (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено; визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на майно, розташоване в Скадовському районі, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, що складається з: спальний корпус "А", 480,4 кв.м.; спальний корпус "Ж", 126,0 м.кв.; спальний корпус "Й", 126,0 м.кв.; спальний корпус "К", 113,0 м.кв.; спальний корпус "Л" 113,0 м.кв.; спальний корпус "М"113,0 м.кв.; спальний корпус "Н"113,0 м.кв.; спальний корпус "О"113,0 м.кв.; спальний корпус "П"113,0 м.кв.; спальний корпус "Р"111,5 м.кв.; спальний корпус "С"111,5 м.кв.; спальний корпус "Т"111,5 м.кв.; спальний корпус "У"111,5 м.кв.; спальний корпус "Ф"111,5 м.кв.; спальний корпус "Щ", 260,9 м. кв; спальний корпус "Ю", 260,9 м. кв; спальний корпус "Я", 160,6 м. кв; спальний корпус "А1", 160,6 м. кв; спальний корпус "А2", 160,6 м. кв; спальний корпус "АЗ", 160,6 м. кв; спальний корпус "А4", 110,4 м. кв; спальний корпус "А5", 237,6 м. кв; спальний корпус "А6", 110,1 м. кв; адміністративний корпус "В1", 149,6 кв. м.; адміністративний корпус "В2", 121, 4 м. кв.; їдальня "П-Г5". 1293,0 м. кв.; їдальня "Д1", 243, 5 м. кв.; кафе-закусочна "Ж1-Ж7", 515,0 м. кв.; бібліотека "Е1", 122, 5 м. кв.; літній кінотеатр 1, 12", 631,0 м. кв.; гральня дитяча "ЛІ", 121,4 м. кв.; склад "МІ", 67, 2 м. кв.; склад "М2", 25,0 м. кв.; склад "МЗ", 64, 0 м. кв.; склад "М4", 26, 9 м. кв.; склад "М5", 28,7 м. кв.; склад "М6", 9,9 м. кв.; склад "М7", 139,1 м. кв.; склад "М8", 123,8 м. кв.; склад "М9", 241,5 м.кв.; склад "М10",67,2 м. кв.; електрощитова "Н1", 2,3 м. кв.; санітарний блок "Н2", 122,4 м. кв.; каналізаційна відкаччя "НЗ", 18,0 м. кв.; КНС "Н4"Ю, 27,0 м. кв.; службова будівля "Н5", 122,2 м. кв.; дизельна "Н6", 113,9 м. кв.; майстерня "Н7", 64,9 м. кв.; пральня "Н8", 120,0 м. кв.; туалет "Н9", 7,1 м. кв.; насосна "Н10", 6,9 м. кв.; гараж "НІГ, 124,5 м. кв.; КПП "НІ2", 18,9 м. кв.; туристичний корпус "ПІ", 122,4 м. кв.; службова будівля "Р1, Р2", 71,2 м. кв.; службова будівля "РЗ", 125,0 м. кв.; охоронний пункт "Р4", 42,3 м. кв.; автостоянка "Р5", 4712,5 м. кв.; гуртожиток для персоналу "СІ", 375,9 м. кв.; санітарний блок "ТІ", 120,0 м. кв.; санітарний блок "Т2", 114,2 м. кв.; господарська будівля "ТЗ", 59,4 м. кв.; більярдна "У1", 125,0 м. кв.; закусочна "Ф1", 99,6 м. кв.; бар з майданчиком 1, Х2", 374,7 м. кв.; медичний пункт "ХЗ", 87,2 м. кв.; танц. майданчик №1; танц. майданчик №2; огорожа №3-5; мостіння №6; майно ТОВ "Жемчужина", що складається зі спального корпусу літ. "Ц", 47,3 м. кв., спального корпусу літ. "З", 126,0 м. кв., спального корпусу літ. "И", 126,0 м. кв., санітарного блоку літ. "Ч", 122,0 м. кв.; майно ТОВ "Каіс Марін", що складається зі спального корпусу літ. "Г", 65, 9 м. кв., спального корпусу літ. "Д", 65, 9 м. кв., спального корпусу літ. "Е", 65,9 м. кв.; майно ПП „Власта - Арго", що складається зі спального корпусу літ. "Х", 47, 3 м. кв., вилучено це майно з незаконного володіння приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", ТОВ "Жемчужина", ТОВ "Каіс Марін" та ПП "Власта - Арго" відповідно; стягнуто з приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" в доход державного бюджету 23891,78грн. держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст. 1 ЗУ „Про підприємства,

установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України", ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 392, ч.і ст. 261, ч.З ст. 388 ЦК України та вмотивовано тим, що майно профспілкових та інших громадських організацій входило до складу соціалістичної форми власності та на підставі п.2 постанови Ради Міністрів УРСР №606 від 23.04.1960р. усі діючі госпрозрахункові санаторії були передані профспілковим організаціям у відання; згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно п.1 Тимчасововго положення про ФДМУ, затвердженого постановою ВР України від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду; згідно Переліку лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України.

Суд дійшов до висновку, що спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки останні не є правонаступником професійних спілок СРСР.

Спірні об'єкти мали статус Державної власності, тому дії щодо зміни власника цього майна є неправомірними.

Виходячи із положень п.3 ч.1 ст.388 ЦК України та тієї обставини, що спірний об'єкт вибув із володіння Держави не з її волі, іншим шляхом, суд дійшов висновку про задоволення позову, відхиливши доводи відповідачів щодо пропуску строку позовної давності з огляду на дату одержання завдання прокурора Херсонської області районним прокурорам на проведення перевірки (09.06.2011р.) з питання відчуження майна профспілок та законності цього.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист " подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не мав достатніх правових підстав для подання позову, адже позовні вимоги не обґрунтовані, позивачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження вимог; при поданні позову пропущено строк позовної давності; оскаржуване рішення винесено з порушенням матеріальних та процесуальних норм, судом не досліджено докази відповідачів.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судом першої інстанції зроблений невірний висновок, що санаторно-курортні заклади є державною власністю, оскільки постановою Ради УРСР №606 від 23.04.1960р. „Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" передбачено здійснити безоплатну передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій; відповідно до норм ч.ч. 1, 3 ст. 32 ЦК України, ч.1 ст.37, ч.7 ст. 39 ЗУ „Про власність" використання майна як право господарського відання та право оперативного управління закріплюються за суб'єктами господарювання, а не передаються у відання; позивач не зазначив яке саме майно ДП „Санаторій для дітей з батьками „Скадовськ" було передано в 1960 році профспілкам та не надає доказів підтвердження, що саме спірні об'єкти були передані профспілкам у відання; спірне майно будувалось за рахунок профспілок вже після 1960 року, позивачем не надано доказів, що держава якимось чином приймала участь у будівництві спірних об'єктів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на рішення господарського суду Херсонської області від 21 вересня 2011 року у справі №5024/1416/2011 до вирішення справи №5024/2046/2011, що перебуває в провадженні господарського суду Херсонської області, та набрання законної сили судовим рішенням в ній; зобов'язано прокуратуру повідомити суду апеляційної інстанції про результати розгляду справи №5024/2046/2011 з наданням належним чином завіреної копії відповідного процесуального документа, що набрав законної сили.

05.03.2012р. від прокуратури Скадовського району надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження, з тих підстав, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. по справі №5024/2046/2011 рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2011р. залишено без змін. Зазначене підтверджено копією відповідної постанови, яка була додана до клопотання про поновлення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. поновлено апеляційне провадження по справі №5024/1416/2011 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на постанову господарського суду Херсонської області від 12.09.2011р. по справі №5024/1416/2011 зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного Херсонського обласного АТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. по справі № 5024/2046/2011; ухвалою апеляційного суду від 18.12.2012р. апеляційне провадження по справі поновлено.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Херсонтурист" та ТОВ „Жемчужина" підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники прокуратури та Фонду Держмайна України заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

ТОВ „Каіс Марін", ПП „Власта -Агро" та Федерація професійних спілок України своїх представників в засідання суду не направили.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши поясненим представників сторін, які з'явились до судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України (в подальшому Федерація професійних спілок України).

З утворенням Федерації незалежних профспілок України Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990р. була прийнята постанова за №2-1а „Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою був затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р. та Федерацією незалежних профспілок (далі Федерація).

Відповідно до зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано також туристичну базу „Чорномор", розташовану у смт.Лазурне, вул.Набережна.

Постановою Президії Федерації №П-7-7 від 23.08.1991р. (зі змінами від 09.10.1991р.) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ „Укрпрофтур".

04.10.1991р. між Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ „Укрпрофтур", затверджено її Статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991р.

До статутного фонду створеного АТ був переданий, серед іншого, також і спірний об'єкт, з огляду на що, та з врахуванням приписів ст.12 Закону України „Про господарські товариства", АТ „Укрпрофтур" стало володільцем цього майна.

На підставі рішення правління АТ „Укрпрофтур" від 03.12.1991р. було створене Херсонське обласне відділення АТ „Укрпрофтур", яке реорганізовувалось в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство „Херсонтурист" АТ „Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях „Херсонтурист", якому в якості статутного внеску передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн., у тому числі й туристичну базу „Чорномор" в смт.Лазурне.

На зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Лазурненської селищної ради від 30.01.2002р. №03 ЗАТ „Херсонтурист" було одержано свідоцтво про право власності з подальшою державною реєстрацією права власності 12.02.2002р.

21.04.2011р. між Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Херсонтурист" та ТОВ „Каіс Марін" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу (зареєстрований в реєстрі за №715), відповідно до якого ТОВ „Каіс Марін" придбало у відповідача 1 нерухоме майно туристичної бази „Чорномор" - спальний корус літ. „Г" площею забудови 65,9кв.м., спальний корпус літ. „Д", площею забудови 65,5кв.м., спальний корпус літ „Е" площею забудови 65,9кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Набережна, 5.

22.04.2011р. між Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Херсонтурист" та ТОВ „Жемчужина" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу (зареєстрований в реєстрі за №745), відповідно до якого ТОВ „Жемчужина" придбало у відповідача 1 нерухоме майно туристичної бази „Чорномор" - спальний корус літ. „Ц" площею забудови 47,3кв.м., спальний корпус літ. „З", площею забудови 126кв.м., спальний корпус літ „И" площею забудови 126кв.м., санітарний блок літ. „Ч" площею забудови 122кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Набережна, 5.

22.04.2011р. між Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Херсонтурист" та ПП „Власта-Агро" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу (зареєстрований в реєстрі за №741), відповідно до якого ПП „Власта-Агро" придбало у відповідача 1 нерухоме майно туристичної бази „Чорномор" - спальний корус літ. „Х" площею забудови 47,3кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Набережна, 5.

Звертаючись до суду з позовом прокурор посилався на те, що спірне майно є загальнодержавною власністю та відповідач 1 не мав права передавати це майно, не будучи його власником.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний об'єкт мав статус державної (загальнодержавної) власності, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним виходячи з такого.

Статтею 10 Конституції УРСР 1978р. встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Ст.89 ЦК УРСР передбачено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Постановою Верховної Ради Української РСР „Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Відповідно до постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ІІ „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати Фонду держмайна України, який згідно з п.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою ВР України від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.

Згідно із постановою ВР України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Згідно статуту профспілок СРСР, до 1990р. профспілки були загальносоюзною громадською організацією в єдиній системі профспілок колишнього СРСР. Українська республіканська профрада представляла республіканську організацію з статусом юридичної особи.

Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" №1045-ХІV був прийнятий 15.09.1999р., тобто значно пізніше від дати укладення Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном (18.11.1991р.)

Таким чином, до набуття чинності цим Законом правовий статус професійних спілок України визначався положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Чинне на момент передачі майна законодавство УРСР та України не передбачало такої підстави виникнення права власності майна громадського об'єднання як передача майна загальносоюзною громадською організацією створеній громадській організації держави України.

Суд першої інстанції вірно вказав, що спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки вони відповідно до положень Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не є правонаступником професійних спілок СРСР.

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452 „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України від 10.09.1991р. №1540 „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв'язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. „Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.02.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р., по справі №5024/2046/2011 визнано недійсним рішення Виконкому Лазурненської селищної ради „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на турбазу „Чорномор" №03 від 30.01.2002р.

Отже правова підстава оформлення за Херсонським обласним ЗАТ по туризму та екскурсіях права власності на спірний об'єкт наразі відпала, тому майно може бути витребуване у нього на підставі ст.387 ЦК України, ч.2 п.3 ст.1212 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України та ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).

Статтею 658 ЦК України (ст.225 ЦК УРСР) встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо покупець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно із ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За правилами п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності та витребування майна.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що прокурором не був пропущений строк позовної давності, встановлений для захисту порушеного права, оскільки позов заявлений прокурором в інтересах держави в особі Фонду Держмайна України за наслідками проведеної за завданням Генеральної прокуратури України перевірки законності відчуження Федерацією профспілок України нерухомого майна та ліквідації профспілкових підприємств (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.2011р. №07/1/1-311вих-11).

Порушення, що були підставою для звернення до суду з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки, проведеної на підставі листа прокурора Херсонської області №07/1-974вих-11 від 09.06.2011р.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позов заявлений прокурором 21.07.2011р., тобто в межах встановленого законом строку позовної давності, який згідно ст.257 ЦК України становить 3 роки, тому порушене право підлягає захисту.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків місцевого господарського суду, зводяться до мотивів заперечень проти позовних вимог та не вказують на наявність підстав для скасування або зміни оскарженого рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2011р. підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області по справі №5024/1416/2011 від 21.09.2011р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29.03.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.