Постанова № 30301036, 28.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа№ 37/70

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. - дов. №15/11/2012/4 від 15.11.2012

від відповідача: Малюга В.М. - дов. №70 від 10.01.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Господар Дарницького

району міста Києва"

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.11.2012 (головуючий суддя Гавриловська І.О., судді:

Картавцева Ю.В., Жагорнікова Т.О.)

у справі №37/70

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр

інфотехнологій"

до Комунального підприємства „Господар Дарницького

району міста Києва"

про стягнення 8482675,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Екостандарт", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Екостандарт", про стягнення з Комунального підприємства „Господар Дарницького району міста Києва" (з урахуванням уточнення суми позовних вимог) 8482675,78 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №430132 від 01.01.1998 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких 8079730,03 грн. основного боргу, 150010,31 грн. інфляційних нарахувань, 41016,39 коп. трьох відсотків річних, 211919,05 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012 замінено позивача у справі №37/70 - Публічне акціонерне товариство „Екостандарт" на Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр інфотехнологій", у зв'язку з укладенням договорів факторингу №28/09/12 між Публічним акціонерним товариством „Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством „Фортуна-Банк" від 28.09.2012, а також №04/10/12 між Публічним акціонерним товариством „Фортуна-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр інфотехнологій" від 04.10.2012 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі №37/70 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Комунальне підприємство „Господар Дарницького району міста Києва" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі №37/70 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у розмірі 6787110,80 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, що мають істотне значення для вирішення спору, а також порушив норми процесуального та матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно визнано правомірність включення позивачем у суму нарахувань за грудень 2010 року, січень 2011 року різниці у тарифах, у розмірі 6187110,80 грн., оскільки на думку відповідача він не повинен сплачувати різницю в тарифах, яку компенсують з відповідного бюджету, згідно постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 року.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством „Енергогенеруюча компанія „Укр-Кан Пауер", яке було перейменовано на Закрите акціонерне товариство „Енергогенеруюча компанія „ДАРтеплоцентраль", яке також було перейменоване на Закрите акціонерне товариство „Екостандарт" та яке відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства" було перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Екостандарт", (енергопостачальна організація) та Державним комунальним підприємством „Господар", яке було перейменовано на Комунальне підприємство „Господар Дарницького району міста Києва", (покупець) був укладений договір №430132 від 01.01.1998 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. вищевказаного договору енергопостачальна організація зобов'язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця товар - теплову енергію у вигляді гарячої води, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах даного договору.

Всі розрахунки по даному договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків передбачених чинним законодавством України ( п. 6.3 договору № 430132 від 01.01.1998).

Відповідно до п. 6.4. договору № 430132 від 01.01.1998 р., покупець щомісяця з 12 до 14 числа отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на оплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або передплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 6.5 договору № 430132 від 01.01.1998, покупець самостійно оплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Положеннями пункту 10.1. договору № 430132 від 01.01.1998 встановлено, що даний договір укладений на термін з 01.01.1998 до 31.12.1998 і вважається продовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії кожною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Угодою №1 від 01.01.2000 про зміну і доповнення договору №430132 від 01.01.1998 пункт 10.1. даного договору було викладено в наступній редакції: „Даний договір укладений на термін з 01.01.1998 р. до 31.12.1998 р. і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.".

Як встановлено судом першої інстанції, згідно тверджень позивача, за період з грудня 2010 року до січня 2011 року на виконання умов договору №430132 від 01.01.1998 ним було поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 13603885,53 грн. Однак КП „Господар Дарницького району міста Києва" оплату за отриману теплову енергію у період з грудня 2010 року до січня 2011 року за договором №430132 від 01.01.1998 здійснило частково у сумі 2990364,06 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.2011 у нього виникла заборгованість у розмірі 10613521,47 грн.

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства „Господар Дарницького району міста Києва" про стягнення 10613521,47 грн. суми основного боргу, 150010,31 грн. інфляційних нарахувань, 41016,59 грн. трьох відсотків річних та 211919,05 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №430132 від 01.10.1998 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за грудень 2010 року та січень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду виписку по особовому рахунку КП „Господар" Дарницького району міста Києва" про надходження за грудень 2010 року та січень 2011 року; акти приймання-передачі товарної продукції №12/2010-430132 за грудень 2010 року та №01/2011-430132 за січень 2011 року; акти звіряння взаєморозрахунків за спірний період; рахунки-фактури №430132/2011-02/0119 від 07.02.2011 року на суму 42753320,13 грн., №430132/2011-01/0119 від 10.01.2011 на суму 37728841,29 грн. та №430132/2010-12/0119 від 06.12.2010 на суму 32532386,54 грн.; платіжне доручення №U1770759 від 23.12.2010 на суму 16086,46 грн.; особисту облікову картку споживача за січень 2011 року; відомості обліку використання теплової енергії, звіти про добові параметри теплоносія та наряди на включення за спірний період.

Оскільки позивач в ході розгляду справи судом першої інстанції неодноразово уточнював розмір позовних вимог, то відповідно до наданого 07.11.2011 уточнення суми позовних вимог, яке було прийняте місцевим господарським судом, справа №37/70 розглядалася за ціною позову 8482675,78 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 430132 від 01.01.1998 строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не у повному обсязі.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що відповідно до зведених відомостей КП ГІОЦ на розрахунковий рахунок позивача за період з 01.12.2009 до 01.02.2011 перераховано 5284257,18 грн., з яких 5159832,20 грн. - оплата за період з 01.12.2010 до 01.02.2011 та 124424,98 грн. - оплата боргу, що існував станом на 01.12.2010 року. З бюджету проведено відшкодування по пільгам і субсидіям за вказаний період на загальну суму 421 300,47 грн.

Враховуючи наведене, відповідач стверджував, що КП „Господар Дарницького району міста Києва" на виконання зобов'язань за договором №430132 від 01.01.1998 за період з 01.12.2010 до 01.02.2011 сплатило 5581132,67 грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 8022752,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2011 було призначено судову бухгалтерську експертизу, виконання якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-економічну експертизу у справі № 37/70 та надано висновок № 13075/13083/11-44 від 30.07.2011, згідно з яким відповідно до даних наявних у матеріалах справи документів, заборгованість Комунального підприємства „Господар Дарницького району міста Києва" перед ПАТ „Екостандарт" за період з 01.12.2010 до 01.02.2011 за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №430132 від 01.01.1998 документально підтверджується у розмірі 8006666,17 грн.

Однак, вищевказаний висновок судової експертизи місцевим господарським судом оцінений критично з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, у висновку судової експертизи засвідчено і представниками сторін визнано, що за грудень 2010 року та січень 2011 року позивач поставив теплову енергію на загальну суму 13603885,53 грн., з яких у грудні 2010 року на суму 5905687,84 грн. та у січні 2011 року на суму 7698197,69 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в рахунок погашення відповідачем заборгованості за грудень 2010 року та січень 2011 року за спожиту теплову енергію за договором №430132 від 01.01.1998 позивачем було зараховано 374041,74 грн. - пільги за грудень 2010 року, 47258,73 грн. - коригування по пільгах, 2569063,59 грн. - сплата за опалення та підігрів через КП ГІОЦ та 2533791,44 грн. - сплата за опалення та підігрів через КП ГІОЦ.

Таким чином, сплата 5524155,50 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за грудень 2010 року та січень 2011 року.

Стосовно решти сплачених грошових коштів, призначення яких не було визначено сторонами, у зв'язку з чим виникли розбіжності в сумі основного боргу, судом першої інстанції правильно зазначено, що з пояснень представника позивача, не спростованих представником відповідача, та підтверджених листом вих. № 342 від 23.10.2012, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідач просив з метою визначення періоду оплати боргу, зарахувати 378389,40 грн. в рахунок погашення боргу, згідно з рішенням господарського суду м. Києва №7/571 від 21.03.2011, з чим погодився позивач.

Як зазначає місцевий господарський суд, на час прийняття рішення заперечення відповідача проти суми боргу полягало лише у необґрунтованому включенні до суми боргу різниці в тарифах, у розмірі 6187110,80 грн., яку відповідач не повинен сплачувати на підставі ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та яку компенсують з відповідного бюджету, згідно з постановою КМУ №517 від 11.06.2012 року.

Аналогічні доводи відповідача містяться і у апеляційній скарзі.

Однак, вказані доводи апеляційної скарги не беруться до уваги колегією суддів, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, питання компенсації відповідачу з відповідного бюджету різниці в тарифах не може слугувати підставою для звільнення його від зобов'язання оплатити спожиту теплову енергію за спірним договором.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 „Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2 до вказаної постанови.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів укладення такого договору про організацію взаєморозрахунків, стороню якого був би відповідач.

У своїх письмових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, відповідач зазначає, що КП „Господар Дарницького району міста Києва" не отримало погодження від позивача на укладення договору про організацію взаєморозрахунків, хоча у телефонному режимі зверталося із пропозицією укласти договір.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази здійснення відповідачем всіх необхідних дій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012, для проведення розрахунків з погашення заборгованості. Зокрема відповідачем не надано доказів укладення відповідного договору про організацію взаєморозрахунків, який є підставою для проведення таких розрахунків.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 8079730,03 грн. основного боргу за договором №430132 від 01.01.1998, а відповідач в установленому законом порядку не довів суду належними та допустимими доказами факту належного виконання ним своїх зобов'язань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що про те, що позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства „Господар Дарницького району м. Києва" 8079730,03 грн. основного боргу за вищезазначеним договором, підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 за січень 2011 року та лютий 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №430132 від 01.01.1998, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню 150010,31 грн. інфляційних втрат та 41016,39 грн. трьох відсотків річних за січень та лютий 2011 року.

Позивачем також було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 211919,05 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 430132 від 01.01.1998 за січень та лютий 2011 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору №430132 від 01.01.1998 встановлено, що у разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75 % за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Відповідно до статті 3 Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 211919,05 грн., згідно розрахунку позивача, який колегія суддів вважає обґрунтованим.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Господар Дарницького району міста Києва" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі №37/70 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Господар Дарницького району міста Києва" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 у справі №37/70 залишити без змін.

Матеріали справи №37/70 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Мартюк А.І.