Постанова № 30300840, 28.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року 16:30 № 826/2397/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Заступника прокурора Оболонського району м.Києва

до

Громадської Організації Футбольний клуб "Оболонь"

про

стягнення заборгованості у розмірі 397 211,80грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 27.02.2013 відкрито скорочене провадження у справі за позовом Заступника прокуратури Оболонського району міста Києва (надалі –позивач 1) в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (надалі – позивач 2) до Громадської організації «Футбольний клуб «Оболонь» (надалі – відповідач), якою останньому надано строк для подання заперечень або заяви про визнання позову 15.03.2013 .

Відповідач у встановлений судом строк до 15.03.2013 відзиву на позовні вимоги до суду не надав.

У зв’язку з неподанням Відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку та за правилами, передбаченими ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2012 становить 397 158, 22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на ті обставини, що у Відповідача існує заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідач порушив вимоги Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464. З підстав виявленого порушення, виникла заборгованість, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 397 158,22 грн.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляд про наступне.

Відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку у позивача 2 відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464 (надалі - Закон України №2464).

Відповідач має заборгованість перед позивачем 2, яка виникла в зв’язку з несплатою внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування в розмірі 397 158,22 грн.

Частиною 2 ст. 9 Закону України № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 01.11.2010 за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2012 в сумі 397 158, 22 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок нараховується: роботодавцями на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464)

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 13 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 01.11.2010 за № 1014/18309 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, вважається недоїмкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною третьою ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Так, позивачем 2 було винесено вимогу про сплату відповідачем боргу № Ю 0677 від 03.12.2012 на суму 397 158, 22 грн.

Однак, суду не надано доказів оскарження відповідачем зазначеної вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а відтак заборгованість по вимозі вважається узгодженою.

Доказів сплати відповідачем суми заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано.

Відповідно до матеріалів справи, позивачами долучені в якості додатків до позовної заяви наступні документи: довідку про заборгованість № 966/02 від 24.01.2013 та звіт про нарахування єдиного внеску за жовтень 2012 на суму 397 211,80 грн. суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивачі просять стягнути з відповідача суму 397 158,22. Також слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів про надсилання корінця вимоги про сплату боргу за жовтень місяць на адресу відповідача з відповідними доказами про це, як того вимагає вищевказана ст.. 25 Закону № 2464.

Тому, суд не досліджував доказів по заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень місяць на суму 397 211, 80 грн.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 397 158, 22 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 94, 71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва до Громадської організації «Футбольний клуб «Оболонь»- задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації «Футбольний клуб «Оболонь» (04214, м. Київ, вул. Північна, 8, ідентифікаційний код 24075818) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 397 158, 22 грн. (триста дев’яносто сім тисяч сто п’ятдесят вісім грн. 22 коп.) на розрахунковий рахунок Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва № 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області (МФО 322669).

3. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя І.О. Іщук