Постанова № 30300407, 27.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7406/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представників позивача: Подокопного С.А., Кравець Л.О.

Представника відповідача: Азарніної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (далі ТОВ «Інтертелеком») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 року № 0000142400 форми «П», яким зменшено підприємству суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього в сумі 4 567 910,00 грн., у тому числі за періоди: 2 квартал 2011 року - на 96 399,00 грн.; 2-3 квартали 2011 року - на 664 116,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - на 704 965,00 грн.; 1 квартал 2012 року - на 4 191 835,00 грн.; 1 півріччя 2012 року - на 3 862 965,00 грн. Позивач оскаржує винесене повідомлення-рішення СДПІ в частині зменшення підприємству від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 4 544 304,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000142400 від 26.11.2012 року в оскаржуємій частині винесене на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Інтертелеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Підприємством не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України, зазначених в акті перевірки, а податковим органом під час перевірки не було встановлено протиправних дій або бездіяльності ТОВ «Інтертелеком» щодо невиконання або неналежного виконання вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності за перевіряємий період.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та наданих до суду письмових поясненнях до адміністративного позову (т.1 а.с. 3-9; 198-201; т. 9 а.с. 63-65; т. 11 а.с. 45-50), підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т. 8 а.с. 92-96), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000142400 від 26.11.2012 року в частині зменшення ТОВ «Інтертелеком» від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 4 544 304,00 грн. є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Інтертелеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138, пп. 14.1.3, пп. 14.1.138 п.14.1 ст. 14, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України та вимог ч.ч. 1 та 5 ст. 203, ч. 1 ст.215, ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 4 567 910,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Інтертелеком» було зареєстровано 21.09.1998 року рішенням РВК Залізничного району м. Києва та перереєстровано 21.09.1998 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 30109015. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби.

В період з 28.08.2012 року по 29.10.2012 року відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2012 року на підставі наказів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 214 від 15.08.2012 року, № 273 від 08.10.2012 року та направлень від 27.08.2012 року № 190/24-0, № 191/24-0, № 192/24-0, № 193/24-0, №194/24-0, № 195/24-0, № 196/24-0, № 198/24-0, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інтертелеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 12.11.2012 року № 176/24-0/30109015/5, у висновках якого зазначено, зокрема, про порушення позивачем вимог п. 138.2, пп. 138.8.5 п.138.8 ст. 138; пп. 14.1.3, пп. 14.1.138 п.14.1 ст. 14; пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України та вимог ч.ч. 1 та 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 4 567 910,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року - на 96 399,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - на 664 116,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - на 704 965,00 грн., за 1 квартал 2012 року - на 4 191 835,00 грн., за 1 півріччя 2012 року - на 3 862 965,00 грн. (т. 1 а.с. 11-126).

Не погодившись із висновками зазначеного акту перевірки, ТОВ «Інтертелеком» було подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі заперечення від 16.11.2012 року № 4804/17 до акту перевірки (т. 1 а.с. 127-132).

За результатами розгляду заперечень позивача СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі листом №15770/10/24-036 від 23.11.2012 року надано відповідь про результати розгляду заперечень, відповідно до якої висновки оскаржуваного акту перевірки підтверджено та залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення (т.1 а.с. 133-176).

На підставі висновків акту перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» №0000142400 від 26.11.2012 року, яким ТОВ «Інтертелеком» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 4 567 910,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року - на 96 399,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - на 664 116,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - на 704 965,00 грн., за 1 квартал 2012 року - на 4 191 835,00 грн., за 1 півріччя 2012 року - на 3 862 965,00 грн. (т. 1 а.с. 10).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 4 544 304,00 грн., позивач звернувся до суду.

Під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено, що предметом судового розгляду справи є законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000142400 від 26.11.2012 року в частині, що визначена на підставі висновків податкового органу про встановлення з боку ТОВ «Інтертелеком» порушень:

- п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України та вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 215, ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України у вигляді завищення витрат, у зв'язку з включенням до їх складу витрат по операціям з придбання товарів (послуг, робіт) у контрагентів-підприємств ПП «Укр Нива», ПП «Адалін», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Укрнеон» та амортизаційних відрахувань на вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних в якості основних засобів у контрагентів-продавців ПП «Стар Марин», КП «Альянс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Укрнеон», всього в сумі 950 800,00 грн.;

- пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14; пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України у вигляді завищення витрат за 1 квартал 2012 року в сумі 3 417 261,00 грн., у зв'язку з нарахуванням амортизації на нові укомплектовані волоконні-оптичні мережі на їх загальну вартість без врахування строку корисного використання.

Заслухавши представників позивача та представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Інтертелеком» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК).

До складу інших витрат, зокрема, відносяться витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковим органом в акті перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» на порушення п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України та вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України були завищені витрати по операціям з придбання товарів (послуг, робіт) у контрагента ПП «Укр Нива», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Укрнеон» та амортизаційні відрахування на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагентів ПП «Стар Марин», ПП «Адалін», КП «Альянс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Укрнеон», що призвело до завищення витрат за перевіряємий період всього в сумі 950 800,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року - 96 399,00 грн., за 3 квартал 2011 року - 567 717,00 грн., за 4 квартал 2012 року - 17 241,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 69 609,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 199 834,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки працівниками податкового органу зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертелеком» було відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток у складі витрат суму амортизації всього у розмірі 32 500,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 16 250,00 грн., 2 квартал 2012 року - 16 250,00 грн. основного засобу - маршрутизатора Cisco WS-C3750E-48TD-EF, придбаного позивачем у приватного підприємства (далі ПП) «Стар Марин» по нікчемному договору, що призвело до завищення сум витрат ТОВ «Інтертелеком» у відповідні періоди на вказану суму.

Судом встановлено, що між ПП «Стар Марин» (продавець) та ТОВ «Інтертелеком» (покупець) був укладений договір № 116 від 19.10.2011 року, за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно специфікації (додаток №1 до договору), а покупець прийняти та оплатити товар згідно з цим додатком - маршрутизатор Cisco WS-C3750E-48TD-EF, сума договору - 390 000,00 грн., у тому числі: 325 000,00 грн. - вартість товару, ПДВ - 65 000,00 грн. (т.1 а.с. 224-226). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю на своєму складі за адресою м. Одеса, вул. Паркова, будинок 75 корпус В.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Факт отримання ТОВ «Інтертелеком» товару за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів за отриманий товар, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковою накладною № 101903 від 19.10.2011 року, відповідною видатковою накладною № 1019/03 від 19.10.2011 року, рахунком-фактурою, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т.1 а.с. 227-242).

Як вбачається із видаткової накладної № 1019/03 від 19.10.2011 року маршрутизатор Cisco WS-C3750E-48TD-EF був отриманий від постачальника за адресою продавця, зазначеною у договорі, начальником відділу зовнішньоекономічних зв'язків ТОВ «Інтертелеком», уповноваженого на отримання матеріально-товарних цінностей згідно довіреності ААА №094925 від 18.10.11 року, зареєстрованої в журналі реєстрації довіреностей за 2011-2012 роки. Зазначене обладнання було оприбутковано на підприємстві та введено в експлуатацію як основний засіб про що свідчать відповідні первинні документи: накладні на внутрішнє переміщення; картки рахунку: 15: Інвестиції та 109: Необоротні активи, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; інвентаризаційний опис основних засобів; бухгалтерською довідкою (т. 1 а.с. 236-243).

Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, ТОВ «Інтертелеком» у 1, 2 кварталах 2012 року було нараховано амортизацію на вартість основного засобу - маршрутизатора Cisco WS-C3750E-48TD-EF всього в сумі 32 500,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 16 250,00 грн., 2 квартал 2012 року - 16 250,00 грн., та включено суму вказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди (т. 1 а.с. 244-246).

Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було. Крім того, як вбачається зі змісту акту перевірки, надані позивачем до суду документи на обґрунтування фактичності придбання у контрагента зазначеного обладнання були предметом дослідження працівниками СДПІ під час проведення перевірки (т. 1 а.с. 23-28).

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», у судовому засіданні зазначила, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність поставки товару, отриманого ТОВ «Інтертелеком» від ПП «Стар Марин» та наявність його в складі основних засобів підприємства нею не перевірялись. Висновок про відсутність поставки товару від ПП «Стар Марин» нею фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в довідці ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №310/2210 від 20.09.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Стар Марин» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АТР-АВТО ЛТД» їх реальності та повноти відображення в обліку лютий, квітень, червень 2011 року» (т. 8 а.с. 97-109), згідно якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Стар Марин» із ТОВ «АТР-АВТО ЛТД» у лютому, квітні, червні 2011 року, що, на думку праівника податкового органу свідчить про нікчемність правочину між позивачем та ПП «Стар Марин» та завищення ТОВ «Інтертелеком» витрат всього на суму 32 500,00 грн.

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, суд в якості належного обґрунтування наявності з боку позивача порушень податкового та цивільного законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару позивачу та введення його в експлуатацію в якості основного засобу. Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що довідкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначено лише про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «Стар Марин» із ТОВ «АТР-АВТО ЛТД» за лютий, квітень, червень 2011 року. Жодних обставин з приводу господарських правовідносин ТОВ «Інтертелеком» та ПП «Стар Марин» у жовтні-листопаді 2011 року з приводу поставки маршрутизатора Cisco WS-C3750E-48TD-EF працівниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не досліджувалось та не встановлювалось. Що ж стосується господарських відносин позивача із зазначеним контрагентом у квітні 2001 року, то вони за рішенням суду в адміністративній справі № 2а/1570/5319/2011, що набрало законної сили, визнані такими, що вчинені реально, без порушень вимог цивільного та податкового законодавства (т. 9 а.с. 53-57; 58-61).

При цьому суд враховує те, що фактичну наявність на перебування на балансі ТОВ «Інтертелеком» основного засобу-маршрутизатора Cisco WS-C3750E-48TD-EF, представниками відповідача у судовому засіданні спростовано не було, як і не було надано жодних обґрунтувань щодо будь-яких порушень позивачем вимог податкового законодавства при нарахуванні амортизації на це обладнання.

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» необґрунтовано було віднесено до загальновиробничих витрат у 3 кварталі 2011 року (т. 2 а.с. 31) вартість придбаного у контрагента - ТОВ «Промелектро-75» обладнання по нікчемному договору: пристроїв фіксації антени діаметром 0,9 м по азимуту в кількості 100 шт., в сумі 33 250,00 грн., що призвело до завищення витрат у відповідний період на вказану суму.

Судом встановлено, що між ТОВ «Промелектро-75» (постачальник) та ТОВ «Інтертелеком» (покупець) був укладений договір № 01/09 від 05.09.2011 року, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання згідно з специфікацією, яка є додатком до договору, а саме: антени параболічні діаметром 0,9 м діапазону 11 Гц в комплексі з опорно-поворотним пристроєм в кількості 8 шт. вартістю 32 000,00 грн. та пристрої фіксації антени діаметром 0,9 м діапазону 11 Гц по азимуту в кількості 100 шт. вартістю 33 250,00 грн. (т.1 а.с. 250-253).

Факт отримання ТОВ «Інтертелеком» обладнання за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів за отриманий товар, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковою накладною № 122 від 20.09.2011 року, відповідною видатковою накладною № 200901 від 20.09.2011 року, рахунком-фактурою, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т.2 а.с. 1-19, 23-30).

Як вбачається із видаткової накладної № 200901 від 20.09.2011 року зазначене обладнання було отримано від постачальника представником ТОВ «Інтертелеком» Колодзинським Р.В., уповноваженим на отримання матеріально-товарних цінностей згідно довіреності ААА №094763 від 23.09.2011 року, зареєстрованої в журналі реєстрації довіреностей підприємства за 2011-2012 роки. Зазначене обладнання позивачем було оприбутковано, про що свідчать відповідні первинні документи: накладні на внутрішнє переміщення, картки рахунку: 15: Інвестиції. Крім того, наявність вищезазначеного обладнання на об'єктах телекомунікаційної мережі позивача підтверджується, наявними в матеріалах справи інвентаризаційними описами матеріальних цінностей (т. 2 а.с. 5-8, 13-19, 24-30).

Будь-яких зауважень та спростувань зазначених первинних документів позивача на обґрунтування фактичного придбання зазначеного об ладнання у контрагента представниками податкового органу в судовому засіданні надано не було.

Головний державний податковий ревізор-інспектор СДПІ Миленіна О.А., яка безпосередньо під час перевірки ТОВ «Інтертелеком» склала висновок про наявність порушення з боку позивача у вигляді завищення позивачем витрат всього в сумі 33 250,00 грн. та зазначала про нікчемність угоди з ТОВ «Промелектро-75», у судовому засіданні пояснила, що це нею було зроблено з огляду на наявність інформації, зазначеної в акті Яготинської МДПІ Київської області від 20.01.2012 року № 5/2300/36098229 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Промелектро-75» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року» (т. 8 а.с. 110-115). В акті було зазначено про неможливість здійснення ТОВ «Промелектро-75» реальних господарських операцій у період серпень 2010 року - грудень 2011 року через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу: трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; стан підприємства - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження; визнання всіх операцій купівлі-продажу з ТОВ «Промелектро-75» нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Разом з тим цим працівником податкового органу, як представником відповідача, було зазначено, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність поставки обладнання, а саме антен параболічних та пристроїв для їхньої фіксації, отриманих ТОВ «Інтертелеком» від ТОВ «Промелектро-75», наявність цього устаткування на підприємстві та його структурних підрозділах, нею не перевірялась.

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію Яготинської МДПІ Київської області, суд в якості належного обґрунтування правомірності встановленого податковим органом з боку ТОВ «Інтертелеком» порушення податкового та цивільного законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару позивачу. Крім того, як вбачається із зазначеного акту від 20.01.2012 року № 5/2300/36098229, Яготинською МДПІ Київської області також не досліджувались обставини здійснення поставки позивачу зазначеного вище обладнання з боку ТОВ «Промелектро-75» у вересні 2011 року та не досліджувались первинні документи на обґрунтування фактичності загальновиробничих витрат ТОВ «Інтертелеком».

Таким чином, висновок податкової інспекції про безпідставність включення позивачем до складу витрат вартості обладнання у сумі 33 250,00 грн. придбаного у ТОВ «Промелектро-75» спростовується наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується правомірність віднесення позивачем зазначеної суми до складу витрат.

В акті перевірки також зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» були завищені витрати у 2, 3, 4 кварталах 2011 року, 1 кварталі 2012 року внаслідок придбання у ПП «Укр-Нива» послуг по оренді приміщення та місць паркування для автомобілів по нікчемній угоді, що призвело до завищення інших операційних витрат (т. 3 а.с. 242-243) всього в сумі 5 908,00 грн., у тому числі: 2 квартал 2011 року - 1 816,00 грн., 3 квартал 2011 року - 1 367,00 грн., 4 квартал 2011 року - 1 367,00 грн., 1 квартал 2012 року - 1 358,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП «Укр-Нива» (орендодавець) та ТОВ «Інтертелеком» (суборендар) укладено договір суборенди № 008/01-11 від 01.01.2011 року, відповідно до якого орендар надає суборендарю у користування складське приміщення площею 12 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1 В/3, (Літ Б-2), за користування об'єктом оренди, суборендар сплачує орендодавцю плату в розмірі 240,00 грн., в тому числі ПДВ - 40,00 грн. (т. 3 а.с. 119 -121).

Крім того, 01.01.2011 року між ТОВ «Інтертелеком» (замовник) та ПП «Укр-Нива» (виконавець) укладено договір № 005 від про надання послуг гаражування, за яким виконавець надає замовнику місця для стоянки двох службових автомобілів ВАЗ (держані номери ВН 06-26 ВА; ВН 09-80 АІ), замовник сплачує за послуги - 5,00 грн. за 1 автотранспортний засіб на добу (т. 3 а.с. 174-176). Вимогами договору визначений безготівковий порядок розрахунків на розрахунковий рахунок ПП «Укр-Нива».

Виконання зобов'язань сторонами за зазначеними договорами підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами щодо надання ПП «Укр-Нива» послуг з оренди приміщення та гаражування та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за надані послуги: актами зворотної передачі-приймання об'єкта суборенди, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т. 3 а.с. 122-173, 177-241).

Зауваження представників СДПІ щодо зазначених документів були висловлені лише з приводу того, що ТОВ «Інтертелеком» на підтвердження користування складським приміщення площею 12 м2, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1 В/3, (Літ Б-2), не надало до податкового органу документів, які б свідчили про право власності ПП «Укр-Нива» на це приміщення. До договору гаражування представник СДПІ висловила зауваження щодо ненадання позивачем щодобових квитанцій про сплату ТОВ «Інтертелеком» вартості місць для стоянки автомобілів підприємства. Зазначені зауваження податкового органу в якості належних обґрунтувань визначення з боку позивачу порушень податкового законодавства в частині виконання умов зазначених договорів суд до уваги не приймає, з огляду на те, що ненадання підприємством на перевірку саме цих документів не свідчить про непідтвердження ТОВ «Інтертелеком» іншими наданими до суду та належно оформленими документами витрат підприємства, понесених за наслідками виконання зазначених договорів. Крім того, як було пояснено в судовому засіданні представниками позивача, складське приміщення перебувало в тимчасовому користуванні ПП «Укр-Нива» за договором оренди № 01/10 від 01.10.2010 року, про що було зазначено в договорі суборенди, укладеному з цим підприємством. Місяця для паркування автомобілів були розташовані в безпосередньої близькості від зазначеного складського приміщення та були необхідні для паркування службових автомобілів працівників підприємства у робочий час. З огляду на те, що оплата зазначених місяць для паркування здійснювалась щомісячно у безготівковій формі з огляду на тривалий час дії договору, необхідності видання щодобових квитанцій у ПП «Укр-Нива» не було.

Інших зауважень щодо первинних та бухгалтерських документів позивача на обґрунтування витрат по договорам оренди та гаражування представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», у судовому засіданні зазначила, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність надання приватним підприємством «Укр-Нива» послуг позивачу (оренди складського приміщення та гаражування) не перевірялась. Висновок податкового органу про нікчемність вищезазначених договорів та завищення позивачем витрат всього в сумі 5 908,00 грн. фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 28.08.2012 року № 255/22-200/31612897 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Укр-Нива» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Технострой-99», ТОВ «Інформаційно-видавнича група», ТОВ «Вакус-Естейт» (т. 8 а.с. 241-250, т. 9 а.с.1-2).

Разом з тим судом встановлено, що актом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва зазначено лише про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нива» з боку його контрагентів-постачальників ТОВ «Технострой-99», ТОВ «Інформаційно-видавнича група», ТОВ «Вакус-Естейт» відповідно у березні, квітні та жовтні 2011 року. Жодних фактів та обставин з приводу господарських правовідносин ТОВ «Інтертелеком» та ПП «Укр-Нива», що продовжувались протягом року з березня 2011 року до березня 2012 року, в акті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва встановлено та досліджено не було. Крім того, як вбачається із зазначеного акту, у податкових періодах діяльності ПП «Укр-Нива», що були предметом дослідження під час перевірки, не встановлено жодних розбіжностей по податковим зобов'язанням з ПДВ ПП «Укр-Нива» по контрагенту - ТОВ «Інтертелеком».

Таким чином, висновок податкової інспекції про безпідставність включення позивачем до складу витрат сум коштів, сплачених ТОВ «Укр-Нива» за послуги оренди складського приміщення та послуги гаражування автомобілів в сумі 5 908,00 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується правомірність віднесення позивачем зазначених сум до складу інших витрат.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» було віднесено до складу витрат у 3 та 4 кварталі 2011 року суму коштів, сплачену ПП «Адалін» по нікчемним договорам, всього у розмірі 495 833,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року - 94 583,00 грн., 2 квартал 2012 року - 401 250,00 грн., що призвело до завищення витрат у відповідні періоди на вказану суму.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтертелеком» (замовник) та ПП «Адалін» (підрядник) були укладені договори на виконання підрядних робіт з проектування та оформлення документів об'єктів сотового телефонного зв'язку стандарту CDMA 800: №15-10/2010 від 19.10.2010 року, №18-10/2010 від 19.10.2010 року, №19-10/2010 від 19.10.2010 року, №23-10/2010 від 19.10.2010 року, №01-10/2010 року, №02-10/2010 від 19.10.2010 року, №03-10/2010 року, №04-10/2010 від 19.10.2010 року, №05-10/2010 від 19.10.2010 року, №06-10/2010 від 19.10.2010 року, №07-10/2010 19.10.2010 року, №08-10/2010 від 19.10.2010 року, №09-10/2010 від 19.10.2010 року, №10-10/2010 від 19.10.2010 року, №11-10/2010 від 19.10.2010 року, №12-10/2010 від 19.10.2010 року, №13-10/2010 від 19.10.2010 року, №14-10/2010 від 19.10.2010 року, №16-10/2010 від 19.10.2010 року, №17-10/2010 від 19.10.2010 року, №20-10/2010 від 19.10.2010 року, №21-10/2010 від 19.10.2010 року, №22-10/2010 від 19.10.2010 року, №24-10/2010 від 19.10.2010 року, №25-10/2010 від 19.10.2010 року, №26-10/2010 від 19.10.2010 року, згідно яких підрядник зобов'язувався виконати підрядні роботи з проектування та оформлення документів на низку об'єктів телекомунікаційної мережі замовника, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи (т.2 а.с. 39-41, 48-50, 56-58, 65-67, 74-76, 83-85, 92-94, 101-103, 109-111, 118-120, 126-128, 134-136, 143-145, 152-154, 161-163, 170-172, 179-181, 187-189, 196-198, 205-207, 213-215, 221-223, 229-231, 238-240, 246- 248, т.3 а.с. 4-6).

Главою 61 Цивільного кодексу України врегульований порядок укладання та виконання договорів підряду. Згідно положень цієї глави ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів контрагентом - ПП «Адалін», позивачем надано до суду документи щодо виконання підрядних робіт контрагентом у квітні-грудні 2011 року та сплати позивачем на адресу ПП «Адалін» коштів за виконані роботи належними чином оформлені та підписані сторонами первинні документи: протоколи погодження договірної ціни, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, документи бухгалтерського обліку підприємства, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, платіжні доручення, банківські виписки АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, ліцензія ПП «Адалін» (т.2 а.с. 42-47, 51-55, 59-64, 68-73, 77-82, 86-91, 95-100, 104-108, 112-117, 121-125, 129-133, 137-142, 146-151, 155-160, 164-169, 173-178, 182-186, 190-195, 199-204, 208-212, 216-220, 224-228, 232-237, 241-245, 249-250, т. 3 а.с. 1-3, 7-107).

Зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Представники відповідача у судовому засіданні зазначили, що під час проведення виїзної документальної перевірки позивача фактичність виконання підрядних робіт ПП «Адалін» не перевірялась. Висновок податкового органу про не підтвердження реального виконання контрагентом підрядних робіт, що, на думку відповідача, свідчить про нікчемність правочинів та завищення позивачем витрат в сумі 495 833,00 грн. фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.09.2012 року № 5730/22-50/34221268 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Адалін» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Антей Трейдинг» та ТОВ «Олдеко» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року», у висновках якого зазначено про нереальність угод по податковим зобов'язанням та податкового кредиту ПП «Адалін» (т. 11 а.с. 20-39).

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію ДПІ у Приморському районі м. Одеси, суд в якості належного обґрунтування правомірності встановленого податковим органом з боку ТОВ «Інтертелеком» порушення податкового та цивільного законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по виконанню підрядних робіт контрагентом позивача.

На думку суду, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - ПП «Адалін» при здійсненні господарських операцій з третіми особами, зокрема з ТОВ «Антей Трейдинг» та ТОВ «Олдеко», доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного надання цим контрагентом підрядних ремонтних робіт по дослідженим судом договорам підряду для ТОВ «Інтертелеком», а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати витрати по господарським операціях з цим контрагентом.

Крім того, як було зазначено представниками ТОВ «Інтертелеком» податкове зобов'язання позивачу у цій частині було визначено необґрунтовано ще й з тих підстав, що виконані ПП «Адалін» проектні роботи за договорами підряду були відображені підприємством у бухгалтерському обліку по Дт 15 рахунку: Інвестиції та були віднесені не до загальновиробничих витрат у розмірі їх вартості 495 833, 42 грн., як було зазначено податковим органом, а після введення в експлуатацію у 2, 3 кварталах 2011 року на збільшення вартості основних засобів, амортизаційні відрахування на які склали лише 12 926, 41 грн. (т. 3 а.с. 108-110; 111-112).

При цьому жодних зауважень та спростувань з цього приводу відповідачем у запереченнях на адміністративний позов, а його представниками в судовому засіданні надано не було.

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» було віднесено до складу витрат у 1 та 2 кварталі 2012 року суму амортизації по об'єктам, збудованим КП «Альянс» згідно нікчемних договорів на виконання підрядних робіт, всього у розмірі 3 883,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 971,00 грн., 2 квартал 2012 року - 2 912,00 грн., що призвело до завищення витрат у відповідні періоди на вказану суму.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтертелеком» (замовник) та КП «Альянс» (підрядник) були укладені договори на виконання підрядних робіт: № 2147 від 01.02.2011 року, № 463 від 28.04.2010 року, за якими підрядник зобов'язувався виконати комплекс робіт з будівництва та проектування ліній електропередачі на базових станціях замовника за адресами: АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Лазурний берег; АР Крим, Белогорський район с. Зуя, вул.Леніна, 26; АР Крим, м. Сімферополь, пер. Північний, а замовник прийняти та оплатити зазначені роботи (т. 3 а.с. 244-246, т. 4 а.с. 74-76, 129-131).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів КП «Альянс», позивачем надано до суду документи щодо виконання підрядних робіт контрагентом та сплати позивачем на адресу КП «Альянс» коштів за виконані роботи належними чином оформлені та підписані сторонами первинні документи: договірні ціни, зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва, локальні кошториси, рахунки, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, дані бухгалтерського обліку підприємства, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентаризаційний опис основних засобів, банківські виписки АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, ліцензію КП «Альянс» на проведення будівельної діяльності (т. 4 а.с. 1-25, 78-128, 132-173).

Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, лінії електропередач на базових станціях ТОВ «Інтертелеком» за адресами: АР Крим, м. Судак, с. Морське, вул. Лазурний берег; АР Крим, Белогорський район с. Зуя, вул. Леніна, 26; АР Крим, м. Сімферополь, пер.Північний було введено в експлуатацію як основні засоби та у 1, 2 кварталах 2012 року було нараховано амортизацію на їх первісну вартість всього в сумі 3 883,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 971,00 грн., 2 квартал 2012 року - 2 912,00 грн., та включено суму вказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», у судовому засіданні зазначила, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність виконання будівельних робіт КП «Альянс» не перевірялась. Висновок податкового органу про не підтвердження реального виконання контрагентом підрядних робіт, що, на думку відповідача, свідчить про нікчемність правочинів та завищення позивачем витрати всього в сумі 3 883,00 грн. фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року», згідно якого встановлено нікчемність по правочинах, здійснених по ланцюгу КП «Альянс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року (т. 8 а.с. 116-240).

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію ДПІ у Приморському районі м. Одеси, суд в якості належного обґрунтування правомірності встановленого податковим органом з боку ТОВ «Інтертелеком» порушення податкового та цивільного законодавства не приймає, оскільки у висновках зазначеного акту відсутнє посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси на нереальність здійснення господарських операцій колективного підприємства «Альянс» з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертелеком», а також з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по виконанню будівельних робіт контрагентом позивача. Крім того, роботи з будівництва та проектування ліній електропередачі на базових станціях позивача були прийняті в експлуатацію комісійно, за участю представників органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державного нагляду з охорони праці (т. 4 а.с. 46-49; 70-73; 151-154).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в акті перевірки також зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» було віднесено до витрат у 4 кварталі 2011 року, 1 та 2 кварталі 2012 року суму амортизації вартості обладнання, отриманого від ТОВ «Компанія «Форест 2010» згідно нікчемних договорів, всього у розмірі 212 776,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року - 4 274,00 грн., 1 квартал 2012 року - 39 430,00 грн., 2 квартал 2012 року - 169 072,00 грн., що призвело до завищення витрат у відповідні періоди на вказану суму.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтертелеком» (замовник) та ТОВ «Компанія «Форест 2010» (підрядник) були укладені договори: № 15/09 від 15.09.2011 року, № 30/08 від 30.08.2011 року, № 15/12 від 15.12.2011 року, № 30/01 від 30.01.2012 року за якими підрядник зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах замовника, а замовник прийняти та оплатити зазначені роботи (т. 4 а.с. 182-183, 236-237, т. 5 а.с.33-34, 96-97).

Виконання зобов'язань сторонами за зазначеними договорами підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами щодо виконання ТОВ «Компанія «Форест 2010» будівельно-монтажних робіт та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за надані роботи: договірними цінами, локальними кошторисами, рахунками, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т. 4 а.с. 238-250, т. 5 а.с. 1-32, а.с. 35-95, а.с. 98-249, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с.1-118, т. 8 а.с. 38-91).

Зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», у судовому засіданні також зазначила, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «Компанія «Форест 2010» не перевірялась. Висновок податкового органу про не підтвердження реального виконання контрагентом підрядних робіт, що, на думку відповідача, свідчить про нікчемність правочинів та завищення позивачем витрати всього в сумі 212 776,00 грн. фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.07.2012 року №628/2204/36989451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Форест 2010» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «ОФПРО», їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2012 року», згідно якого встановлено відсутність факту реального вчинення ТОВ «Компанія «Форест 2010» господарських операцій у березні 2012 року (т. 9 а.с. 3-6).

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, суд в якості належного обґрунтування правомірності встановленого податковим органом з боку ТОВ «Інтертелеком» порушення податкового та цивільного законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по виконанню будівельно-монтажних робіт контрагентом позивача, а також на те, що за висновком податкового органу в акті перевірки зазначено лише про неможливість реального здійснення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Форест 2010» з ПП «ОФПРО» у березні 2012 року; фактів та обставин господарських відносин позивача із зазначеним контрагентом, що продовжувались з вересня 2011 року до березня 2012 року, не встановлювалось та не досліджувалось. Крім того, з даних акту вбачається, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за березень 2012 року не було встановлено розбіжностей по податковим зобов'язанням та податковому кредиту з ПДВ між ТОВ «Інтертелеком» та ТОВ «Компанія «Форест 2010».

В судовому засіданні також було досліджено копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі № 2а-11611/12/2070 за позовом ТОВ «Компанія «Форест 2010» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, зокрема, по проведенню перевірки, оформленої вищезазначеним актом від 19.07.2012 року №628/2204/36989451 (т. 7 а.с. 119-122).

З цього приводу представники ТОВ «Інтертелеком» в судовому засіданні також зазначили, що перевіряючими під час перевірки господарських відносин позивача з цим контрагентом були досліджені не всі обставини, що мають значення, зокрема те, що сума у розмірі 212 776,00 грн., нарахована в якості амортизації на вартість основних фондів, у тому числі за 4 квартал 2011 року - 4 274,00 грн., 1 квартал 2012 року - 39 430,00 грн., 2 квартал 2012 року - 169 072,00 грн., не була включена до податкової звітності підприємства за відповідні періоди, з огляду на отримання ТОВ «Інтертелеком» інформації від ТОВ «Компанія «Форест 2010» про складання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акту перевірки від 19.07.2012 року №628/2204/36989451, та оскарження контрагентом позивача зазначених дій в адміністративному суді, про що було повідомлено податковий орган. Однак СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі цього до уваги прийнято не було та у висновках акту було зазначено про завищення підприємством витрат по взаємовідносинам з цим контрагентом. Крім того податковим органом при розрахунках податкових зобов'язань враховані лише 5 договорів, що були укладені з ТОВ «Компанія «Форест 2010», у той час, коли їх фактично було укладено 12 (т. 7 а.с. 123-125; 126).

Суд приймає до уваги зазначені пояснення представників позивача з наведених обставин, оскільки жодних зауважень та спростувань з цього приводу представниками податкового органу зазначено не було.

В акті перевірки ТОВ «Інтертелеком» податковим органом також було зазначено, що підприємством у складі витрат у 3 кварталі 2011 року було відображено вартість робіт по виготовленню і технічному обслуговуванню, виконаних ТОВ «Укрнеон» по нікчемному договору вивісок, виготовленню наклейок, лайтбоксів та іншої рекламної продукції у сумі 120 250,00 грн.; у 3 та 4 кварталі 2011 року, 1 та 2 кварталах 2012 року суму амортизації на збільшення вартості основних фондів вартості (лайтбоксів), виготовлених ТОВ «Укрнеон» по нікчемному договору, всього у розмірі 46 400,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 11 600,00 грн., 4 квартал 2011 року - 11 600,00 грн., 1 квартал 2012 року - 11 600,00 грн., 2 квартал 2012 року - 11 600,00 грн., що призвело до завищення витрат у відповідні періоди всього на суму 166 650,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтертелеком» (замовник) та ТОВ «Укрнеон» (виконавець) були укладений договір № 10/03/11 від 10.03.2011 року, за якими виконавець за дорученням замовника виготовляє та поставляє замовнику рекламну продукцію, кількість, якість, номенклатура та вартість якої відображається в рахунку, який є невід'ємною частиною цього договору, а саме: таблички, рекламні конструкції, лайтбокси (т. 7 а.с. 130-131).

Виконання зобов'язань сторонами за зазначеними договорами підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами: рахунками, податковими накладними, відповідними видатковими накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т. 7 а.с. 133-145, т. 8 а.с. 4-22). Жодних зауважень щодо зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу в судовому засіданні зазначено не було.

За результатами здійснення господарських операцій за зазначеним договором ТОВ «Інтертелеком» було віднесено до складу витрат до декларації з податку на прибуток у 3 кварталі 2011 року витрати в сумі 120 250,00 грн.

Крім того, 01.06.2011 року між ТОВ «Інтертелеком» (рекламодавець), ТОВ «Укрнеон» (замовник) та ПП «Обрій» (виконавець) укладений договір на виконання робіт по виготовленню та монтажу інформаційних вивісок № 4/3-11, за яким виконавець за замовленням замовника та погодження з рекламодавцем зобов'язується виготовляти та здійснювати монтаж рекламно-інформаційних матеріалів рекламодавця на місцях, що належать рекламодавцю, а рекламодавець оплатити послуги замовника. Конкретні умови виготовлення та монтажу рекламно-інформаційних матеріалів встановлюються сторонами в специфікаціях до цього договору (т. 7 а.с. 146-186).

Факт отримання ТОВ «Інтертелеком» послуг за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів на адресу ТОВ «Укрнеон» за отримані послуги, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: рахунками, актами надання послуг, податковими накладними, даними бухгалтерського обліку підприємства, платіжними дорученнями, банківською випискою АБ «Південний» по рахункам ТОВ «Інтертелеком» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року (т. 7 а.с. 189-250, т. 8 а.с. 1-22).

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Інтертелеком», лайтбокси, виготовлені ТОВ «Укрнеон» за договором № 10/03/11 від 10.03.2011 року, в кількості 121 шт. загальною вартістю 53 030,00 грн. було введено в експлуатацію в якості основних фондів підприємства та у 3 та 4 кварталах 2011 року; 1 та 2 кварталах 2012 року нараховано амортизацію всього в сумі 46 400,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 11 600,00 грн., 4 квартал 2011 року - 11 600,00 грн., 1 квартал 2012 року - 11 600,00 грн., 2 квартал 2012 року - 11 600,00 грн., а також включено суму вказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди (т. 8 а.с. 4-17, 28-33).

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», у судовому засіданні зазначила, що під час проведення нею виїзної документальної перевірки позивача фактичність надання послуг ТОВ «Укрнеон» з виготовлення лайтбоксів, виготовлення та здійснення монтажу засобів зовнішньої реклами не перевірялась. Висновок податкового органу про не підтвердження реального надання контрагентом послуг, що, на думку відповідача, свідчить про нікчемність правочинів та завищення позивачем витрати всього в сумі 166 650,00 грн. фактично був зроблений на підставі інформації, зазначеної в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.10.2012 року № 2087/22-5/37223027 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрнеон» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та відображення в обліку за період серпень 2011 року», довідці ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 08.12.2011 року № 476/233/30745148 «Про результати зустрічної звірки ПП «Обрій» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами за 2011 рік та повноти їх відображення в податковому обліку», згідно яких встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ПП «Обрій» по ланцюгу постачання та споживання, у тому числі з ТОВ «Укрнеон» (т. 9 а.с. 7-13).

Разом з тим, посилання представників відповідача лише на зазначену інформацію ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд в якості належного обґрунтування правомірності встановленого податковим органом з боку ТОВ «Інтертелеком» порушення податкового та цивільного законодавства не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по наданню послуг з виготовлення лайтбоксів, виготовлення та здійснення монтажу зовнішньої реклами контрагентом позивача.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених у судовому засіданні фактів та обставин на підставі належних та допустимих доказів, суд доходить висновку про те, що відповідач безпідставно посилається на те, що плановою виїзною перевіркою позивача було встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій по договорах контрагентами позивача: ПП «Укр Нива», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Укрнеон», ПП «Стар Марин», ПП «Адалін», КП «Альянс», ТОВ «Компанія «Форест 2010».

З огляду на викладені вище зауваження представників відповідача щодо контрагентів позивача суд приймає до уваги твердження представників ТОВ «Інтертелеком» у судовому засіданні про те, що позивач при укладанні договорів з ПП «Укр Нива», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Укрнеон», ПП «Стар Марин», ПП «Адалін», КП «Альянс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання своїх контрагентів та перевірив усі загальнодоступні відомості щодо них для здійснення сумісної господарської діяльності. Усі підприємства на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначена інформація перевірялась позивачем та була отримана за допомогою відомостей ДП «Інформаційно-ресурсний центр», який є технічним адміністратором єдиних державних реєстрів, розпорядником яких є Державна реєстраційна служба України (т. 11 а.с. 9-11). Іншої інформації, зазначеної, зокрема, в актах перевірок контрагентів податковими органами, де ці підприємства перебувають на обліку, у ТОВ «Інтертелеком» на момент укладання господарських угод та виконання їх умов у позивача бути не могло, з огляду на обмеженість доступу до неї. У випадку господарських відносин із ТОВ «Компанія «Форест 2010», де позивачем була отримана негативна податкова інформація щодо контрагента, ТОВ «Інтертелеком», при наявності документально підтверджених витрат, відмовився від свого права їх відображення в податковому обліку та звітності до отримання відповідного рішення з цього приводу.

Проти зазначених фактів представниками відповідача заперечень та зауважень в судовому засіданні надано не було.

З приводу визначення податковим органом порушень з боку ТОВ «Інтертелеком» внаслідок визнання нікчемними угод позивача з його контрагентами суд вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів податкового законодавства України органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними при перевірці діяльності платників податків.

Так, ч.ч. 1 та 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦКУ), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.

Господарський кодекс України розглядає як оспорювані всі зобов'язання, що виникають з правочинів, які за приписами Цивільного кодексу України є нікчемними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права та передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі не було надано під час розгляду справи рішення суду, які набрали законної сили, прийнятих в порядку ст. 234 ЦК України, щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами. Під час розгляду справи відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача або його контрагентів, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту придбання-продажу товарів, робіт та послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів, які б спростовували фактичність їх виконання, а тому суд вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми витрат.

Висновки податкового органу в акті перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року про порушення позивачем вимог п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України та вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 та 5 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України у вигляді завищення витрат, у зв'язку з включенням до їх складу витрат по операціям з придбання товарів (послуг, робіт) та амортизаційних відрахувань на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих ПП «Укр Нива», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Укрнеон», ПП «Стар Марин», ПП «Адалін», КП «Альянс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», всього у сумі 950 800,00 грн. не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність віднесення позивачем зазначених витрат та амортизаційних відрахувань до складу валових витрат.

Крім того суд, при прийнятті рішення в цій частині враховує той факт, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій ТОВ «Інтертелеком» з вищезазначеними контрагентами були встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 року в адміністративній справі №1570/7409/2012 року за позовом ТОВ «Інтетелеком» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 року №0000132400 (т. 9 а.с. 36-52).

Висновок податкового органу в акті перевірки про порушення ТОВ «Інтертелеком» пп.14.1.3 п. 14.1 ст. 14, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України у вигляді завищення витрат за 1 квартал 2012 року в сумі 3 417 261,00 грн., у зв'язку з нарахуванням амортизації на нові укомплектовані волоконні-оптичні мережі на загальну вартість без врахування строку їх корисного використання, суд також вважає помилковим з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14.1 ст. 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Підпунктом 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Відповідно до п. 146.18 ст. 146 ПК України виведення з експлуатації будь-якого об'єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства, а в разі їх примусового відчуження чи конфіскації - згідно із законом.

Згідно, п. 146.15 ст. 146 ПК України нарахування амортизації окремого об'єкта припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об'єкта основних засобів або передачі його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішенням платника податку або суду.

В акті перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року зазначено, що ТОВ «Інтертелеком» за договором SN/ТО -1 від 01.09.2006 року, укладеного з ТОВ «Атраком» було придбано волоконно-оптичні лінії зв'язку (далі ВОЛЗ) первісною вартістю 24 268 143,10 грн. За період з 2006 року до лютого 2012 року на зазначені основні засоби підприємством було нараховано амортизацію в сумі 8 703 626,00 грн. При реалізації позивачем ВОЛЗ: Житомир-Рівне-Луцьк, Жмеринка-Вінниця-Житомир, Кодима-Олексіївка, Мелітополь-Дніпропетровськ, Одеса-Жмеринка товариству з обмеженою відповідальністю «Оком» згідно договору від 10.02.2012 року № 84 (акт приймання-передачі від 20.02.2012 року) на зазначені основні засоби ТОВ «Інтертелеком» було безпідставно вдруге нараховано амортизацію у 1 кварталі 2012 року в загальній сумі 3 417 261,00 грн., яку в подальшому віднесено до складу витрат у цьому податковому періоді.

Представник відповідача Миленіна О.А., яка безпосередньо приймала участь у проведенні перевірки ТОВ «Інтертелеком», в судовому засіданні пояснила, що факт завищення позивачем витрат на суму 3 417 261,00 грн. через встановлення зазначених вище обставин був виявлений лише на підставі даних бухгалтерського обліку. При цьому такий висновок нею був зроблений на підставі дослідження журналу-ордеру і відомостей по рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» за 1 квартал 2012 року, з яких вбачається, що загальна вартість ВОЛЗ: Житомир-Рівне-Луцьк, Жмеринка-Вінниця-Житомир, Кодима-Олексіївка, Мелітополь-Дніпропетровськ, Одеса-Жмеринка в сумі 3 417 261,00 грн. відображена підприємством на рахунках, які свідчать про повторне нарахування амортизації.

З цього приводу позивачем у адміністративному позові та представниками позивача в суді зазначено, що на реалізовані ТОВ «Інтертелеком» у лютому 2012 року ВОЛЗ: Житомир-Рівне-Луцьк, Жмеринка-Вінниця-Житомир, Кодима-Олексіївка, Мелітополь-Дніпропетровськ, Одеса-Жмеринка, у 1 кварталі 2012 року амортизаційні відрахування взагалі не здійснювалися, про що свідчать дані регістрів бухгалтерського обліку підприємства. На підтвердження зазначених обставин, представники позивача надали до суду наступні первинні документи: журнал-ордер і відомість по рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів з 1 квартал 2012 року, витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 131 «Знос основних засобів» за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року, картки рахунку 131 «Необоротні активи», аналіз рахунків 23, 91, 92, 93, 95, 83, 13, 156 за 1 квартал 2012 року, декларацію за 1 квартал 2012 року, розшифровку строки 05.1 декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2012 року (т. 1 а.с. 202-214, т.9 а.с. 66-250, т. 10 а.с. 1-250, т. 11 а.с. 1-8, 45-61).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з п.п. 1, 3, 5 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі Інструкція № 291).

Відповідно до класу 1 цієї Інструкції рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів. При цьому, рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» включає зокрема субрахунок 131 «Знос основних засобів».

Амортизація відображається на рахунку 83 «Амортизація» субрахунку 131 «Знос основних засобів» рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Судом під час судового розгляду справи було досліджено надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ «Інтертелеком» за 1 квартал 2013 року та встановлено, що зазначені документи не містять у собі відомостей щодо нарахування позивачем при реалізації ВОЛЗ: Житомир-Рівне-Луцьк, Жмеринка-Вінниця-Житомир, Кодима-Олексіївка, Мелітополь-Дніпропетровськ, Одеса-Жмеринка у 1 кварталі 2012 року амортизації на зазначені основні засоби в сумі 3 417 261,00 грн. Так, згідно рахунку 83 журналу-ордеру і відомості по рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» за 1 квартал 2012 року амортизація на зазначені основні засоби позивачем не нараховувалась.

При цьому перевіряючими в акті перевірки не зазначено жодного доказу нарахування позивачем у 1 кварталі 2012 року амортизації на зазначені ВОЛЗ у сумі 3 417 261,00 грн., а також віднесення зазначеної суми ТОВ «Інтертелеком» до складу витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року. Про наявність таких доказів не було зазначено і представниками відповідача в судовому засіданні.

Суд, з урахуванням викладеного вважає, що зазначені висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були зроблені без дотримання податковим органом приписів податкового законодавства щодо вичерпного використання своїх повноважень під час проведення перевірок платників податків та проігноровано необхідність формування доказової бази в підтвердження будь-яких наведених в акті висновків, та не отримано жодних фактичних даних на їх обґрунтування та підтвердження. Такі дії суб'єкта владних повноважень щодо складання офіційних документів, на підставі яких можуть прийматися акти індивідуальної дії, є неприпустимими з огляду на вимоги Конституції та законів України, тому що роблячи висновок про порушення будь-яким суб'єктом правовідносин приписів діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши у чому воно полягає та якими фактичними даними це підтверджується. Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен підтвердити та довести правомірність зроблених ним висновків.

Відповідач на підставі досліджених судом висновків фахівців СДПІ з ВПП у м. Одесі щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертелеком» вимог п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138; пп.14.1.3 п. 14.1 ст. 14, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч.1, ч.5 ст. 215, ч.1 ст.216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України у вигляді завищення позивачем витрат за 2, 3, 4 квартали 2011 року; 1 та 2 квартали 2012 року, в акті перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року робить висновок про завищення підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за визначені податкові періоди 2011-2012 років на загальну суму 4 544 304,00 грн., що став підставою для винесення спірного повідомлення рішення відповідача форми «П», яким ТОВ «Інтертелеком» зобов'язується відкоригувати суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток з урахуванням рішення податкового органу.

Виходячи з того, що об'єкт оподаткування підприємства з податку на прибуток у вигляді від'ємного значення цього об'єкта визначається з урахуванням наявності у підприємства витрат, правомірність та обґрунтованість яких в оскаржуємої частині була встановлена в судовому засіданні, суд вважає також хибним висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби щодо необхідності зменшення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2011 року; 1 та 2 квартали 2012 року на загальну суму 4 544 304,00 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000142400 від 26.11.2012 року в частині зменшення ТОВ «Інтертелеком» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4 544 304,00 грн., у зв'язку з чим адміністративний позов «Інтертелеком» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000142400 від 26.11.2012 року на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2013 року про притягнення головного бухгалтера ТОВ «Інтертелеком» Кравець Л.О. до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та вважає його хибним, оскільки представниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби не доведено зв'язку між встановленим судом фактом порушення правил ведення податкового обліку цією посадовою особою позивача, та порядком формування ТОВ «Інтертелеком» витрат підприємства, про порушення якого зазначав податковий орган в акті перевірки № 176/24-0/30109015/5 від 12.11.2012 року.

Крім того приписами ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення від 28.11.2012 року № 14585, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду у сумі 2 146,00 грн. (т.1 а.с. 2).

Таким чином, суд вважає, що судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 146,00 грн. підлягають відповідно до вимог ст. 94 КАС України відшкодуванню з Державного бюджету України, оскільки рішення по даній справі ухвалюється на користь ТОВ «Інтертелеком».

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби № 0000142400 від 26.11.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в частині зменшення на суму 4 544 304,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (код ЄДРПОУ 30109015) судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 27 березня 2013 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

Постанова н

.