Постанова № 30300396, 28.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року 810/968/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представників позивача - Говорова І.В., Кваші М.І.,

представника відповідача - Хилі Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Колір-К» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

28 лютого 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Колір-К» (ПП «Колір-К», підприємство) із позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 року № 0000182204 про визначення суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів, які стали підставою прийняття оскаржуваного рішення, не відповідають реальності і товарності операцій, підкреслювали неналежне повідомлення про проведення перевірки та, в результаті цього, відсутність необхідних передумов для проведення перевірки.

Посилаючись на невідповідність висновків Акту реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового Кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про визначення суми завищення податкового кредиту і стягнення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення у повному обсязі, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта № 1771/22-4/33092753 від 26 листопада 2012 року на підприємстві у період з 20 листопада по 26 листопада 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Дагпром-Союз» за період з 01 березня по 30 квітня 2012 року та з 01 червня по 31 серпня 2012.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 17127 грн., в тому числі за березень 2012 року - 2373 грн., за квітень 2012 року - 1667,12 грн., червень 2012 року - 2480,61 грн., липень 2012року - 8166 грн., серпень 2012 року - 2440,60 грн.

На підставі Акта прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182204 та визначено грошове зобов'язання за основним платежем на суму 17127 грн. і штрафні санкції - 4281,75 грн.

Згідно змісту Акта, йдеться про нікчемність угод як безтоварних, стверджується наявність розбіжностей по задекларованих сумах податкового кредиту ПП «Колір-К» та сум податкового зобов'язання ПП «Дагпром-Союз», що, за висновками податкового органу, підтверджує нереальність операцій.

Як видно із самого Акта, перевірка призначена 20 листопада 2012 року, цього ж дня і розпочата.

За правилами пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що повідомлення шляхом надіслання рекомендованим листом відповідного наказу потребує отримання податковим органом доказів (повідомлення) його вручення адресату, а не просто здачі такого документу до відділення поштового зв'язку для відправлення.

Однак, згідно Акта перевірки (т.1, а.с.9), повідомлення про перевірку і наказ про неї здані на пошту лише 20 листопада 2012 року. Це підтвердив і представник відповідача у судовому засіданні. До того ж, за даними Центру поштового зв'язку № 12 (довідка № 30 від 15.01.2013 - т.1, а.с.22) на адресу позивача за період з 01 жовтня 2012 року по 12 лютого 2013 року надходило три рекомендовані поштові відправлення, перше із яких - 27 листопада 2012 року, тобто після закінчення відповідної перевірки.

Суд підкреслює, що перевірка розпочата 20 листопада 2012 року, без отримання доказів вручення Приватному підприємству «Колір-К» наказу про перевірку та повідомлення про неї.

Тобто, право приступити до проведення перевірки платника податків у податкового органу було відсутнє.

Зі змісту ж Акта вбачається, що приводом для перевірки та підставою для твердження про нікчемність угод є опосередковані дані, зокрема акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06 вересня 2012 року № 641/23-60/35132771 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Дагпром-Союз» за період січень - вересень 2012 року.

Проте врахування зазначених документів як єдиних доказів є передчасним та помилковим.

Як видно із статутних документів, Приватне підприємство «Колір-К» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 01 грудня 2004 року (т.1, а.с.59-60), має свідоцтво платника податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Ірпінській ОДПІ за № 40107758 з 10 січня 2005 року (т.1, а.с.58). Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами його діяльності є оброблення металів та нанесення покриття на метали, виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

У ході судового розгляду встановлено, що 01 березня 2012 року між позивачем та Приватним підприємством «Дагпром-Союз» укладено договір поставки № 120432.

За умовами цього договору постачальник (ПП «Дагпром-Союз») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товари, а покупець (ПП «Колір-К») - прийняти й оплатити товар.

Асортимент, ціна, кількість та умови поставки товару зазначаються на кожну партію товару окремо у рахунках-фактурах та/або видаткових документах постачальника, або на декілька партій одночасно та вказуються у додатках до цього договору, з послідуючим відображенням у видаткових документах покупця.

Відвантаження товару відбувається шляхом самовивозу товару зі складів постачальника; про час, дату та місце завантаження постачальник повідомляє покупця у будь-який спосіб не пізніше однієї доби до дати завантаження.

На момент виконання договору, за статутними документами наданими позивачу, ПП «Дагпром-Союз» було юридичною особою, зареєстрованою Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 24 травня 2007 року, мало свідоцтво платника податку на додану вартість (т.1, а.с. 119, 120-123).

Згідно рахунку на оплату № 120000029 від 02.03.2012 року (т.1, а.с.27), видаткової накладної № 120000072 від 02.03.2012 року (т.1, а.с.28), податкової накладної № 58 від 02.03.2012 року (т.1,а.с.29) позивачем отримано за умовами вказаного договору замки, ключі, ручки, задвижки для фіксації на суму 10638 грн.; а відповідно рахунку № 120000036 від 05.03.2012 року (а.с.30), видаткової накладної № 120000073 від 05.03.2012 року (т.1, а.с.31), податкової накладної № 59 від 05.03.2012 року (а.с.32) - скло для шафи пожежної двох видів, ветош - на суму 3600 грн.

Як зазначено у рахунку № 120000089 від 03.04.2012 року (т.1, а.с.33), видатковій накладній №120000130 від 03.04.2012 року (т.1, а.с.34), податковій накладній № 48 від 03.04.2012 року (т.1, а.с.35), позивачем отримано товар (ветош, фільтр д 218, свердло 3,5 мм., проволока d 1,2 мм., проволока d 2 мм.) на суму 10002,72 грн.; а згідно рахунку № 120000395 від 04.06.2012 року (т.1, а.с.36), видаткової накладної № 120000370 від 04.06.2012 року (т.1, а.с.37), податкової накладної № 111 від 04.06.2012 року (т.1, а.с. 38) - ветош, свердло 3,5 мм., замок, ключ, скло для шафи пожежної 2,5, проволока d 2 мм., скло для шафи пожежної 5,0, перчатки х/б в'язані білі - на суму 14883,60 грн.

За рахунком № 12000063 від 23.07.2012 року (т.1, а.с.39), видатковою накладною №120000581 від 24.07.2012 року, податковою накладною № 74 від 24.07.2012 року (т.1, а.с.41), ПП «Колір-К» отримано дошку обрізну 0,03*4,5 некалібр. на суму 23832 грн.; а за рахунком № 120000612 від 23.07.2012 року (т.1, а.с. 42), видатковою накладною№120000580 від 24.07.2012 року (т.1, а.с.43), податковою накладною № 75 від 24.07.2012 року (т.1, а.с.44) - дошку обрізну 0,05*0,15*6 - на суму 25164 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 120000735 від 03.08.2012 року (т.1, а.с.45), видаткової накладної № 120000768 від 03.08012 року (т.1, а.с.46), податкової накладної № 113 від 03.08.2012 року (т.1, а.с.47) отримано товар (ветош, свердло 3,5 мм., скло для шафи пожежної 2,5, скло для шафи пожежної 5,0, перчатки х/б в'язані білі, замок, круг відрізний по мет. 125*1,0*22,2мм., проволока d 2 мм.) на суму 14643 грн.

Скло (двох видів, розмір 10*35 см та 10*11 см відповідно), замки, ключі надавалися для огляду в судовому засіданні.

На підтвердження факту самовивозу товару, отриманого від ПП «Дагпром-Союз», представником позивача надано копію договору найму (оренди) транспортних засобів від 30 вересня 2011 року, за яким ПП «Колір-К» орендує вантажний малотоннажний пікам марки ЗАЗ, модель 110557, 2007 року випуску, реєстраційний номер АА7522НЕ, зареєстрований ВРЕР-5 УДАІ в м. Києві 15.05.2008 року та вантажний малотоннажний фургон марки IVECO модель 35S, 2003 року випуску, реєстраційний номер АА5756КР, зареєстрований ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 12.07.2011 року (т.1, а.с.82-83).

Крім того, позивачем надані подорожні листи №141940 від 02.03.2012 року, №141941 від 05.03.2012 року, №141918 від 24.07.2012 року, №141972 від 04.06.2012 року, №141924 від 03.08.2012 року (т.2, а.с.38-43).

Факт оплати вищезазначеного товару підтверджується випискою по рахунку ПП «Колір-К» за період з 01.01.2010 року по 11.03.2013 року (т.1, а.с.181-182) та наступними платіжними дорученнями:

-№ 186 від 17.04.2012 року у сумі 10638 грн. (т.1, а.с.183);

- №187 від 17.04.2012 року у сумі 3600 грн. (т.1, а.с.184);

- № 236 від 24.05.2012 року у сумі 10002,72 грн. т.1, .с.185);

- № 297 від 27.06.2012 року у сумі 50000 грн. (т.1, а.с.186);

- № 300 від 27.06.2012 року у сумі 49855,50 грн. (т.1, а.с.187);

- № 301 від 27.06.2012 року у сумі 52150,90 грн. (т.1, а.с.188);

- № 314 від 04.07.2012 року у сумі 14883,60 грн. (т.1, а.с.189);

- № 335 від 24.07.2012 року у сумі 25164 грн. (т.1, а.с.190);

- № 336 від 24.07.2012 року у сумі 23832 грн. (т.1, а.с.191);

- № 397 від 03.09.2012 року у сумі 14643,60 грн. (т.1, а.с.192);

- № 406 від 12.09.2012 року у сумі 34962 грн. (т.1, а.с.193).

Станом на день судового розгляду ПП «Дагпром-Союз» є зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною особою.

На підтвердження цього у судовому засіданні предсатвником позивача надані наступні засвідчені копії докуметів котрагента: Статут ПП «Дагпром-Союз», виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпрємців Серії ААВ № 354569, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АБ № 515618, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 486970, довідка про взяття на облік платника податків від 31.05.2007 року № 218-12, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 200035857 від 21.06.2007 року, договір оренди нежитлового приміщення № 11/03 від 01 березня 2012 року Приватним підприємством «Дагпром-Союз» (т.1, а.с.95-126).

Вказані документи отримані ПП «Колір-К» перед укладенням договору поставки з метою перевірки добросовісності та узгодженої з вимогами законодавства діяльності свого контрагента - ПП «Дагпром-Союз».

Позивачем також подано копії документів щодо використання послуг у власній господарській діяльності, а саме - при виготовленні пожежних шаф та люків ревізійних, які у подальшому були реалізовані ТОВ ТД «Амальтея», ТОВ «Пожтехнолюкс», ТОВ «УТТФ «КОМЕТА», а також під час ремонту покрівлі власного виробничого приміщення. Це підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.127-155), актами списання від 20 серпня 2012 року (т.1, а.с.169-170), накладними на передачу матеріалів у виробництво (т.1, а.с.171-179), актом на ремонт виробничого приміщення (т.2 а.с.37), реєстром виданих і отриманих податкових накладних (т.1, а.с. 197-217, 223-230, 240-248, т.2, а.с.7-15, 22-29).

ПП «Колір-К» надано копії договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2006 (т.1, а.с.156-159), від 11.09.2007 (т.1, а.с.161-163), оренди нежитлового приміщення від 03.10.2011 (т.1, а.с.165-168) на підтвердження факту наявності складських приміщень.

За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, а доводи позивача про дійсність правочинів належними доказами не спростовуються.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, суд погоджується, що саме по собі порушення податкового законодавства контрагентами підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Під час розгляду справи суду були надані належно оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій під час виконання договору поставки між ПП «Колір-К» і ПП «Дагпром-Союз», докази ж наявності обставин, які позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту - відсутні.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 214,09 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0000182204 від 08 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Колір-К» судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 квітня 2013 р.