Постанова № 30300009, 27.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27 березня 2013 року Справа № 5004/1577/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Волинської області від 01.08.12 р. у справі № 5004/1577/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф"(м.Збараж, Тернопільська область)

до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Луцьк, Волинська область)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Луцький спиртогорілчаний комбінат" (м.Луцьк, Волинська область)

про визнання недійсним рішення № 27 від 09.06.2011 року

за участю представників:

Позивача: Шило В.В. (довіреність №б/н від 26.03.2013 року); Мотрич Є.Р. (довіреність №б/н від 26.03.2013 року)

Відповідача: Міськів Т.І. (довіреність №7 від 14.01.2013 року)

Третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.08.2012 року у справі №5004/1577/11 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 27 від 09.06.2011 року - задоволено (т.2, арк.справи 18-24).

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.06.2011року № 27 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу". Присуджено до стягнення з Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь ТзОВ ""Лікеро-горілчаний завод Калганоф" витрати по оплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, а рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.06.2011року № 27 підлягає визнанню недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В скарзі стверджує, що основними домінуючими словесними позначеннями на етикетках горілок «Поліська зірка», «Волинська казка» та «Луцька зірка» є слова «Поліська» та «Волинська» (також назви горілок), що виконані великими буквами в вертикальній площині із лівої сторони етикеток на всю їх довжину на окремому полі. При цьому, інша частина назв горілок «казка» та «зірка» розміщені на цьому ж полі в горизонтальній площині (в нижній частині) дуже маленькими буквами, що за певних умов можуть бути не поміченими взагалі. Основним домінуючим зображувальним позначенням етикеток горілки «Луцька зірка» є зображення Луцького замку (стор. 2 рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України від 09.06.11р. №27).

За зовнішнім виглядом споживчі етикетки даних продуктів копіюють основні домінуючі елементи словесних та зображувальних позначень горілок «Волинська» та «Поліська» виробництва ДП «Луцький СГК» і у покупця може скластися враження про придбання ним нового виду продукції уже відомого йому бренду.

ДП «Луцький СГК» раніше розпочало використовувати словесні позначення: «Поліська» та «Волинська» та зображувальне позначення - зображення Луцького замку які набули розрізняльної здатності серед покупців, а отже має пріоритет на використання позначень на етикетках горілок «Поліська» та «Волинська» перед ТзОВ «ЛГЗ Калганоф».

Вважає, що при виробництві горілок «Поліська зірка», «Волинська казка» позивач неправомірно використовує торговельні марки (знаки для товарів і послуг) «Поліська» та «Волинська» та при виробництві з грудня 2010 р. горілки «Луцька зірка», неправомірно використовує оформлення упаковки товарів із використання схожих на них позначень (зображення Луцького замку) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності (ДП «Луцький СГК»).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 р. (гол.суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М.) апеляційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження.

Позивач 12.09.2012р. подав до Рівненського апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника (т.2, арк. справи 38-42).

Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Волинської області, вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Посилаючись на ст. ст. 492. 495 Цивільного кодексу України, ст. 10 bіs Паризької конвенції про охорону промислової власності, ст.ст. 41, 43 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. ст. 5. 6. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», стверджує, що адміністративна колегія Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не довела наявності підстав, щодо можливості змішування продукції ТзОВ «ЛГЗ Калганоф» з продукцією іншого суб'єкта господарювання - Луцького СГК.

Просить в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. у даній справі залишити без змін.

19.09.2012 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява державного підприємства "Луцький спиртогорілчаний комбінат" про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2, арк.справи 44-45).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. залучено до справи №5004/1577/11 державне підприємство "Луцький спиртогорілчаний комбінат" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Листом від 28.09.2012р. директор ДП "Луцький спиртогорілчаний комбінат" надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив (Вх.№11669/12, т.2, арк.справи 53).

У відзиві підтримує апеляційні вимоги Волинського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України в частині вимог, щодо неправомірного використання ТзОВ «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» знаків для товарів і послуг «Поліська зірка», «Волинська казка».

Просить рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. по справі 5004/1577/11 за позовом ТзОВ «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.06.2011р. у справі №16-11 скасувати повністю.

На підставі розпорядження №171 від 12.11.2012р. здійснено повторний автоматичний розподіл справ. У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді по справі - Коломис В.В., визначено колегію суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М. (т.2, арк.справи 69).

На підставі розпорядження №24 від 25.02.2013р. здійснено повторний автоматичний розподіл справ. У зв'язку з перебуванням у відрядженні головуючого судді по справі - Гудак А.Г., визначено колегію суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П. (т.2, арк.справи 134). Ухвалою від 25.02.2013р. апеляційну скаргу Волинського обласного територіального Антимонопольного комітету України прийнято до провадження. Розгляд апеляційної скарги почато заново.

Представником Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України подано клопотання №20/1.25-759 від 26.03.2013 року про проведення судового засідання з обов'язковою участю представника Державного підприємства "Луцький спиртогорілчаний комбінат" у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Колегія суддів, прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки державне підприємство "Луцький спиртогорілчаний комбінат" з моменту задоволення заяви про участь у справі в якості третьої особи (ухвала від 17.09.2012р.), не реалізувало право на участь у судових засіданнях. Крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст.102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27 від 09.06.2011р. (т.1, арк.справи 10-14) постановлено наступне:

« 1. Визнати, що дії товариства з обмеженою відповідальністю "ЛГЗ Калганоф" (Тернопільська обл. м. Збараж вул. Шолом Алейхема, 1) при виробництві з грудня 2010 р. горілок "Поліська зірка", "Волинська казка"з неправомірного використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) "Поліська"та "Волинська"і виробництві з грудня 2010 р. горілки "Луцька зірка"з неправомірного використання оформлення упаковки товарів із використання схожих на них позначень (зображення Луцького замку) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності (ДП "Луцький СГК"), що призвело до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання, є порушенням передбаченим ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"у вигляді недобросовісної конкуренції.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ЛГЗ Калганоф" (Тернопільська обл. м.Збараж вул.Шолом Алейхема, 1) протягом двомісячного строку дня одержання цього рішення припинити порушення вказане в пункті 1 даного рішення чи усунути в іншій спосіб можливість змішування товарів.

3. Накласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ЛГЗ Калганоф"(Тернопільська обл. м. Збараж вул. Шолом Алейхема, 1) штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень».

Підставою перевірки, згідно даного рішення, є звернення ДП "Луцький спирто-горілчаний комбінат" та подання Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів (отримане від Волинської облдержадміністрації) про недобросовісну конкуренцію з боку ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" під час виробництва і реалізації горілки "Поліська зірка", "Волинська казка" і "Луцька зірка". На думку заявника, зовнішній вигляд споживчих етикеток горілок, що виробляються і реалізуються ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" є схожими до ступеня змішування із зовнішнім виглядом етикеток горілок "Поліська" та "Волинська" в асортименті виробництва ДП "Луцький спирто-горілчаний комбінат", схожість етикеток з використанням домінуючих позначень "Поліська", "Волинська" та зображення Луцького замку, може ввести в оману споживачів стосовно виробника.

Крім цього, даним рішенням було встановлено наступне: «ДП "Луцький спирто-горілчаний комбінат" на основі оригінальної рецептури власного виробництва протягом 1991-2011 років здійснює виробництво та реалізацію по всій території України горілок "Поліська" та "Волинська" в асортименті.

Основними домінуючими словесними позначеннями на етикетках даних продуктів є слова "Поліська" та "Волинська" (назви горілок), що виконані по їх центру. Основним домінуючим зображувальним позначенням частини етикеток горілок "Волинська" є зображення історичної пам'ятки -Луцького замку.

15 серпня 2003 року Державним департаментом інтелектуальної власності ДП "Луцький спирто-горілчаний комбінат" видано свідоцтво на знак для товарів і послуг "Поліська", 15.03.2007 року "Волинська".

Іншим суб'єктам господарювання дозволів на виробництво і реалізацію горілчаних виробів із використанням словесних і зображувальних елементів вищезазначених горілок "Луцький спирто-горілчаний комбінат" не надавав.

ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" розпочав виробництво та реалізацію на території Волинської області горілок "Поліська зірка" з 03.12.10р., "Волинська казка" і "Луцька зірка" з 06.12.10р.

Основними домінуючими словесними позначеннями на етикетках даних продуктів є слова "Поліська" та "Волинська" (також назви горілок), що виконані великими буквами в вертикальній площині із лівої сторони етикеток на всю її довжину на окремому полі. При цьому, інша частина назви горілок "казка" та "зірка" розміщені в нижній частині етикетки дуже маленькими буквами, що може бути не поміченим взагалі. Основним домінуючим зображувальним позначенням етикеток горілки «Луцька зірка» є зображення Луцького замку.

Водночас, заявник - ДП "Луцький СГК" повідомив відділення про те, що :

- ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" використовує словесні позначення, які мають елементи схожості із словесними позначеннями його продукції;

- такі дії ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" вважає неправомірними та потребують оцінки на предмет відповідності вимогам законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

ТзОВ "ЛГЗ Калганоф", крім вищезазначеного, повідомлено відділення про наступне:

- вказані торгові марки ("Поліська зірка", "Волинська казка" і "Луцька зірка") використовуються ним на підставі ліцензійного договору, укладеного 24.11.10 р. із їх власником фізичною особою А.Ю. Вощук м.Рівне вул. Князя Романа 12А/25; ТОВ "ЛГЗ Калганоф" не являється їх власником;

- засновником та єдиним учасником ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" є Т.С.Вощук м. Рівне вул. Князя Романа 12А/25;

- жодним чином не можуть ввести в оману споживача стосовно сплутування продукції ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" та ДП "Луцький СГК" вигляд етикеток, що розміщені на продукції вказаних суб'єктів господарювання, оскільки вони суттєво відрізняються за зовнішнім виглядом;

- відсутні докази подання заявки ДП "Луцький СГК" на використання позначень "ВОЛИНСЬКА КАЗКА" та "ЛУЦЬКА ЗІРКА", тому у нього не має пріоритету на це позначення;

- ТзОВ "ЛГЗ "Калганоф" у відповідності до норм чинного законодавства користується знаками для товарів і послуг "ВОЛИНСЬКА КАЗКА", "ЛУЦЬКА ЗІРКА" не порушуючи при цьому жодних прав ДП "Луцький СГК".

В ході розгляду справи №16-11 відділенням встановлено, що :

- ДП "Луцький СГК" раніше почало використовувати словесні позначенням "Поліська" та "Волинська" та зображувальне позначення - зображення Луцького замку, які набули розрізняльної здатності серед покупців, а отже має пріоритет на використання позначень на етикетках горілок "Поліська" та "Волинська" перед ТзОВ "ЛГЗ Калганоф";

- виробництво ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" горілок під схожою назвою "Поліська зірка", "Волинська казка" і із зображенням Луцького замку "Луцька зірка" через відтворення їх призводить до змішування із продукцією ДП "Луцький СГК", а саме горілок "Поліська" та "Волинська" в асортименті", яке раніше почало їх використовувати.

- задля досягнення цієї мети ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" було розроблено схожі назву горілок, зображення на етикетках, що доцільно розглядати як певний маркетинговий прийом:

- ТзОВ "ЛГЗ Калганоф", вводячи в обіг на території саме Волинської області горілки із схожою назвою із продуктом, що уже набув розрізняльної здатності, не витрачаючи значних сум грошей на рекламу та не докладаючи маркетингових зусиль, має можливість завоювати позиції серед покупців;

- мотивація ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" ґрунтується на можливості передбачити поведінку середньо статистичного покупця, коли тотожність назви та зовнішнього вигляду споживчих етикеток горілок створює умови для сплутування товарів в уяві покупця, так як у нього може виникнути асоціація, що це той самий товар відомого йому раніше виробника (новий вид продукції чи виготовлений спільно з кимось);

- як наслідок, такі дії ТзОВ "ЛГЗ Калганоф" можуть бути поясненими лише використанням ділової репутації продукції ДП "Луцький СГК".

Всього за весь час виробництва горілок «Поліська зірка», Волинська казка» і «Луцька зірка» ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вироблено та реалізовано у Волинській області станом на 01.04.2011 року по дві тисячі пляшок горілки на суму 11942,91 грн., що викликає сумнів, так як оптово-відпускна ціна однієї пляшки становить біля 5,6 грн.»

На підставі викладеного, адміністративна колегія Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що дії ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" при виробництві з грудня 2010 року горілок "Поліська зірка", "Волинська казка" і "Луцька зірка" є порушенням передбаченим ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і ч.1 ст.4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді недобросовісної конкуренції вчиненої шляхом неправомірного використання знака для товарів і послуг, оформлення упаковки, інших позначень товарів (горілок "Поліська", "Волинська") без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності (ДП "Луцький СГК"), що призвело до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Прийняте адміністративною колегією рішення від 09.06.2011 року № 27, позивач просив визнати недійсним.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Право на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду передбачено ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання (ст. 4 даного Закону).

Виходячи з зазначених норм для доведення факту порушення, визначеного ст.4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", необхідно встановити:

- неправомірність використання знака для товарів та послуг,

- можливість змішування з продукцією іншого суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ТзОВ "Лікеро-горілчаний Калганоф" використовує у назві горілчаних виробів знаки для товарів та послуг "Луцька зірка" та "Волинська казка" на підставі ліцензійного договору від 24.11.2010 року №24/11-1, укладеного з власником даних знаків для товарів та послуг - Вощук А. Ю., що підтверджується свідоцтвами на знак для товарів та послуг, виданими відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Положеннями статті 492 ЦК України встановлено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ч.4 ст.16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається, зокрема нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Порядок видачі свідоцтва передбачено Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", з системного аналізу якого вбачається, що для прийняття рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг проводиться експертиза заявки.

Статтею 10 даного Закону встановлено, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Право на торгівельну марку надає свідоцтво на знак для товарів.

Відповідно до зазначених вимог при видачі Державним департаментом інтелектуальної власності товариству свідоцтва на знак для товарів і послуг "Волинська казка", "Луцька зірка" була проведена відповідна експертиза.

За статтею 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачає, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг (ст. 6 даного Закону).

Статтею 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно ст.4 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р., підставою для виникнення права пріоритету визнається будь-яке подання заявки, що має силу правильно оформленого національного подання заявки відповідно до національного законодавства кожної країни Союзу або до двосторонніх чи багатосторонніх угод, укладених між країнами Союзу.

Статтею 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності встановлено, актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Державне підприємство "Луцький спирто-горілчаний комбінат" виробляє та реалізовує горілку "Поліська" та "Волинська", позивач - горілку "Волинська казка", "Луцька зірка", "Поліська зірка".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, пляшки позивача мають чіткий відтиск "Калганоф", етикетки на горілчаних виробах ТзОВ "Калганоф" та ДП "Луцький СГК" за зовнішнім виглядом суттєво відрізняються, що на думку суду підтверджує правомірне використання позивачем словесних позначень "Волинська" та "Поліська" та зображень Луцького замку на етикетках горілки, яку виробляє ТзОВ "Калганоф", не порушуючи при цьому прав ДП "Луцький спирто-горілчаний комбінат" та не призводить до змішування продукції з діяльністю даного суб'єкта господарювання.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27 від 09.06.2011 року "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", оскільки його прийнято з порушенням чинного законодавства.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Волинської області від 01.08.12 р. у справі № 5004/1577/11 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гулова А.Г.