Постанова № 30298989, 27.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.03.2013 р. справа №5009/3278/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін:

від боржника:не з'явивсявід кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби смт. Ювілейне Дніпропетровської областіна ухвалу господарського судуЗапорізької області від03.12.2012р.у справі№ 5009/3278/12 (суддя Дьоміна А.В.)за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Главмет» м.Харківдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Главдніпрострой» м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 30.08.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Главмет» м.Харків справу про банкрутство ТОВ «Главдніпрострой» м.Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 10.09.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 03.12.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включено лише вимоги ініціюючого кредитора в сумі 40 089,10грн., яка залишилась не погашена у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута. На підставі цього господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Дніпропетровська МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування доводів скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права. Так апелянт вважає, що ліквідатор направив 14.11.2012р. запит до МДПІ з вимогою в 10-денний строк надати заяву з вимогами до банкрута, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 52 Закону. Вказана заява була надіслана ліквідатору 13.12.2012р., тобто в місячний строк як того вимагає Закон. Але господарський суд виніс оскаржувану ухвалу 03.12.2012р. до спливу строку на подання кредитором заяви з вимогами до боржника. Також скаржник вказує, що між ним та боржником існує спір у зв'язку з чим триває розгляд адміністративних справ №2а/0470/4301/12, №2а/0470/10595/12, №2а/0470/6854/12 та з урахуванням цього просив суд зупинити справу про банкрутство, оскільки боржник оскаржує податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 15.03.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Главмет» та доданих до неї документів, підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір купівлі-продажу № ДГ-0201 від 01.02.2012р., специфікація № 1 від 13.03.2012р. видаткова накладна № РН-0313/01 від 13.03.2012р., акт прийому-передачі векселя від 30.03.2012р., згідно якого боржник передав в рахунок оплати кредитору простий вексель Серія АА № 2414437 від 30.03.2012р. на суму 34 043,10грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя №3324 від 10.08.2012р. та видано виконавчий напис від 10.08.2012р. №3325. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою ВДВС від 13.08.2012р. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 3325 від 10.05.2012р. Будь-яких інших доказів відкриття виконавчого провадження саме за виконавчим написом від 10.08.2012р. №3325 ініціюючим кредитором не надано.

Отже, на момент звернення з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Главмет» не надало доказів неможливості виконання державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого напису від 10.08.2012р. №3325.

З урахуванням цього колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність доказів неплатоспроможності боржника на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Главдніпрострой».

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Колегією суддів встановлено, що станом на 14.08.2012р. є Витяг з ЄДР № 14474956, в якому відсутні відомості, що передбаченні ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (а.с.39). В цьому Витягу з ЄДР вказано в графі «стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності» та 14.08.2012р. - дата реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи.

Отже, на момент порушення справи про банкрутство ТОВ «Главдніпрострой» до господарського суду Запорізької області не було надано ініціюючим кредитором доказів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Главдніпрострой» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

В подальшому господарський суд розглянув звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, який затвердив, у зв'язку з відсутністю у банкрута майна ліквідував останнього та припинив провадження у справі, що є не допустимим.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор 09.11.2012р. направив на адресу Дніпропетровської МДПІ запит з вимогою про направлення в 10-денний строк з моменту отримання цього повідомлення заяву з вимогами до банкрута (а.с.57, 61).

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що вказаний вище лист ліквідатора МДПІ отримала 14.11.2012р., тобто останній день строку подання заяви ліквідатору з вимогами до банкрута припадає на 14.12.2012р.

Але господарським судом не було з'ясовано цього факту при розгляді звіту ліквідатора. Крім того, у резолютивній частині постанови від 10.09.2012р. суд зобов'язав ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у строк до 20.12.2012р., але ухвалу за результатами розгляду ліквідаційної процедури виніс 03.12.2012р., тобто до завершення встановленого у постанові про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строку, до закінчення місячного строку на подачу заяви з кредиторськими вимогами для Дніпропетровської МДПІ.

З урахуванням вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення господарським судом Запорізької області прав кредиторів щодо своєчасного звернення з вимогами до банкрута при винесенні ухвали від 03.12.2012р.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення цієї справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/3278/12 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/3278/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби смт. Ювілейне Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі №5009/3278/12 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №5009/3278/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/3278/12 про банкрутство ТОВ «Главдніпрострой» м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Главдніпрострой» м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування ухвали господарського суду Запорізької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1. у справу

1.ДАГС, 1.ГСЗО

1. дер.реєстратору